Отголоски национализации: Приватбанк может потерять еще 15 миллиардов

фото Украинская правда

Счет за национализацию Приватбанка может вырасти еще на 15 миллиардов гривень, а часть этих средств могут получить бывшие владельцы банка Игорь Коломойский и Геннадий Боголюбов, пишет ЕП.

У Лондонському арбітражному суді триває процес, за підсумками якого державний Приватбанк може програти близько 15 мільярдів гривень. Таку суму можуть отримати власники євробондів банку, які держава перед націоналізацією конвертувала в капітал банку.

Тримачі євробондів вимагають повернути їм кошти, і наполягають на неправомірності такої операції.

Як може закінчитися ця історія, чи може державна скарбниця «схуднути» ще на 15 мільярдів, і чи не отримають частину цих коштів колишні власники банку Ігор Коломойський та Генадій Боголюбов, які можуть володіти частиною єврооблігацій?

 

Самі собі кредитори

За даними ЕП, в середині серпня Приватбанк направив лист до трасту по євробондам компанії Madison Pacific Trust, у якому він в рамках арбітражного провадження апелював до обставин випуску та розміщення згаданих цінних паперів.

Цікавий цей лист тим, що у ньому банк попросив власників єврооблігацій ідентифікувати себе. На думку представників Приватбанку, серед тримачів євробондів можуть бути колишні акціонери банку — Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

До цього моменту подібних заяв ніхто не робив, ні з боку Приватбанку, ні з боку Національного банку.

Про які саме цінні папери йдеться, і що стало предметом суперечки в Лондонському суді?

Загалом у Приватбанку були в обігу три випуски єврооблігацій: на 175 млн доларів — за ставкою 10,875% і з погашенням 28 лютого 2018 року, на 200 млн доларів — за ставкою 10,25% і з погашенням 23 січня 2018 року, з яких 40 млн доларів було погашено в серпні 2016 року, а також на 220 млн доларів — за ставкою 11% з погашенням у 2021 році.

За словами співрозмовника ЕП, наближеного до Приватбанку, у Коломойського та Боголюбова зосереджено від 40% до 60% згаданих цінних паперів.

А це означає, що саме вони можуть отримати значну частину коштів, які державний Приватбанк у разі поразки в Лондонському суді змушений буде повернути. Традиційно ці втрати понесе державний бюджет, і заплатять у підсумку платники податків.

 

Bail-in

Простими словами, bail-in — це процедура, відповідно до якої незабезпечені забов’язання банку конвертуються у його капітал, з метою зменшення діри в балансі фінустанови

Під час такої процедури перед націоналізацією Приватбанку постраждала сім’я Суркісів, представників якої НБУ визначив як осіб, пов’язаних з банком.

Відповідно до законодавства, у випадку націоналізації банк також міг списати недепозитні незабезпечені зобов’язання банку, що зрештою і сталося. Тож іншими постраждалими виявилися тримачі облігацій банку, які були вкрай незадоволені подібним рішенням держави.

Раніше Bloomberg повідомляв, що серед тримачів фігурують такі інвестиційні компанії як First Geneva Capital Partners, Pala Assets та Pioneer Investment Management.

Про те, що зазначені компанії або інші тримачі євробондів Приватбанку можуть бути пов’язані з колишніми акціонерами, нічого не було відомо. Зокрема, Національний банк, який досліджує це питання, не робив подібних заяв.

Натомість, екс-голова НБУ Валерія Гонтарєва порадила компаніям «питати за гроші у Коломойського». Мовляв, НБУ керувався міркуваннями економії коштів для бюджету.

Пізніше ці компанії подали до суду і зараз вони мають непогані шанси на перемогу і повернення коштів.

 

Голову в пісок

ЕП звернулася до НБУ за проханням пояснити, чим керувався регулятор, коли приймав рішення конвертувати зобов’язання банку в капітал, і чи знали в Нацбнку про пов’язаність власників з екс-акціонерами.

У відповідь НБУ повідомив, що не здійснював процедуру bail-in у процесі націоналізації Приватбанку. Мовляв, відповідно до закону, таке рішення приймає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Формально це так. Коли рішення ухвалювалось, банк був під тимчасовою адміністрацією Фонду гарантування. Разом з тим, список для процедури bail-in готував саме НБУ, а Фонд гарантування навіть не міг вносити туди свої корективи.

Чи знали працівники НБУ про пов’язаність тримачів євробондів з екс-акціонерами Приватбанку, коли складали список для процедури bail-in, достеменно невідомо. Регулятор наразі від відповіді на це питання ухиляється.

 

Bail-out

Наразі поки що невідомо, яку суму Приватбанк виплатить екс-акціонерам у разі програшу.

Опитані ЕП співрозмовники сумніваються у тому, що екс-акціонери володіють більшою частиною облігацій банку, але припускають, що їх частка є суттєвою.

«Очевидно, що серед тримачів тих єврооблігацій є пов’язані структури з колишніми акціонерами. Їх частка — не менше третини, за моїми оцінками», — наголошує аналітик Concorde capital Олександр Паращій.

«За офіційною інформацією, пов’язані особи викупили 70 млн доларів нових єврооблігацій з погашенням у 2021 році, коли банк здійснив додатковий випуск облігацій у 2015 році. Тоді їх сума збільшилась із 150 до 220 млн доларів. Тобто, як мінімум ці 70 млн доларів можна вважати пов’язаними», — додає аналітик.

Натомість, Паращій не вірить, що частка екс-акціонерів в єврбондах Приватбанку може сягати 60%. «Якщо 60%, то що заважає їм домовитися із рештою 40% поза судом?», — наголошує Паращій.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз, який консультує власників євробондів, також підтверджує присутність екс-акціонерів серед тримачів євробондів.

«Ця інформація відповідає дійсності», — заявив ЕП юрист. Він вважає, що екс-власники банку володіють 15-20% від загальної кількості бондів.

Мороз також припускає, що Приватбанк може спробувати домовитися з непов’язаними з екс-акціонерами власниками євробондів в несудовому порядку.

На питання ЕП, чи впевнені власники бондів, що їм вдасться повернути кошти, він відповідає так: «Впевнені, тому що особливих контраргументів від банку поки що немає».

Інші опитані ЕП юристи так само вважають, що в рамках англійського права Приватбанку буде складно виграти процес і власникам бондів таки доведеться платити, що потребуватиме нової докапіталізації банку з бюджету.

На думку Паращія, лист банку з проханням ідентифікувати тримачів — це  лише частина стратегії захисту банку від позову кредиторів.

«Вони мабуть сподіваються, що ідентифікують себе дуже мало тримачів і тоді у них будуть підстави вважати усіх інших пов’язаними. Або якщо заявлять про себе багато тримачів, вони будуть вимагати дослідження того, за яких обставин вони купували ті облігації. Це все дасть змогу, як мінімум, значно затягти судовий розгляд», — каже аналітик.

На його думку, цей судовий процес може тривати декілька років, але з великою ймовірністю націоналізація Приватбанку подорожчає ще на мільярди гривень і частину з цих мільярдів все ще можуть отримати екс-акціонери банку.

В тему: Геннадий Боголюбов: о чем помалкивает вторая половинка «Привата»?

Валерия Гонтарева. Блеск и махинации королевы монет

Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!

Добавить комментарий