Дмитрий Фирташ
Шевченківський райсуд м. Києва роглядає позов вкладника банку «Надра» до цієї фінустанови, компанії Centragas Holding GMbH та Дмитра Фірташа про захист прав споживачів і стягнення грошових коштів. Аналіз цього позову свідчить про те, що відомий в ЗМІ як агент Кремля Дмитро Фірташ викупив за рахунок коштів рефінансування НБУ та або коштами збанкрутілого невздовзі банку «Надра» частину акцій телеканалу «Інтер», пише Аргумент.
Як повідомляє finbalance.com.ua, свій позов фізособа мотивувала тим, що згідно з Законом «Про банки і банківську діяльність», банк відповідає за своїми зобов’язаннями всім своїм майном, а на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов’язаннями банку в разі віднесення банку з вини власників і керівників до категорії неплатоспроможних.
09 червня суд відмовився задовольнити клопотання позивача про витребування доказів у низки держструктур, у т.ч. Генпрокуратури. Йшлося про витребування даних щодо перевірки ГПУ звернення групи нардепів про придбання Д. Фірташем через належні йому компанії у 2015 році 29% акцій ПрАТ «Телеканал Інтер» (слід розуміти, у російського «Первого канала», — ред.).
«Із відповіді першого заступника Генерального прокурора №04/2/6-3086-15 від 07.04.2015 року вбачається, що по зазначеному факту були внесені відомості в ЄРДР за фактом фінансування тероризму шляхом перерахування 100 млн дол як плати за придбання 29% акцій ПрАТ «Телеканал Інтер» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 258-5 КК України.
Досудове розслідування за цим фактом здійснювалось слідчим відділом управління з розслідування корупційних злочинів, скоєних службовими особами, які займають особливо відповідальне становище Головного управління нагляду у кримінальному провадженні ГПУ. На даний час вказане кримінальне провадження розслідується СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області», — констатується в ухвалі суду, де описується перелік запитуваних позивачем документів.
Згідно з судовою ухвалою, вкладника банку «Надра» цікавить, зокрема, наступне:
— через які компанії здійснено Д. Фірташем таке придбання?
— яку суму було сплачено та коли саме (день, місяць)?
— встановлено, яке походження цих грошей?
— через рахунки яких компаній та через які банки здійснювалась оплата?
— чи не є вказані 100 млн дол коштами, виведеними із ПАТ КБ «Надра» перед визнання його неплатоспроможним, і чи не використані на цю мету кошти, надані НБУ як рефінансування для підтримки ліквідності фінустанови?
«Ці відомості необхідні для підтвердження факту оплати 100 млн дол власником істотної участі ПАТ КБ «Надра» Д. Фірташем через належні йому компанії в період до введення тимчасової адміністрації у фінустанову, що свідчить про матеріальну спроможність мажоритарного власника у докапіталізації банку згідно вимог НБУ», — пояснював суду вкладник банку «Надра».
Він серед іншого звертав увагу на інформацію журналу «Forbes», що 89,97% акцій в статутному капіталі банку «Надра» могли бути заставлені Д. Фірташем для отримання кредиту в «Дельта Банку» на суму близько 200 млн дол. Вкладник в рамках витребування доказів по справі розраховував у т.ч. отримати від НБУ дані, які б підтвердили або спростували цю інформацію. Однак, суд йому відмовив.
«Обсяг інформації, яка на думку представника позивача, є доказами і яку необхідно витребувати, є змістовним, проте, представником позивача належним чином не мотивована необхідність її витребування по кожному пункту, не зазначено, на підтвердження якої обставини необхідна вказана в заяві інформація.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що заява подана до початку розгляду справи по суті, суд самостійно не може, на даному етапі, надати оцінку необхідності витребування інформації по кожному з пунктів, суд вважає таке клопотання передчасним та вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви», — констатується в ухвалі суду від 09.06.2017.
За даними НБУ, на початок квітня борг збанкрутілого банку «Надра» по кредитам рефінансування становив 9,8 млрд грн.
Заступниця глави НБУ Катерина Рожкова нещодавно в інтерв’ю Finbalance розповіла, що ще в 2012-2013 рр. Нацбанк втратив поруку Дмитра Фірташа по боргам банку «Надра» по кредитам рефінансування (порука була надана в 2008-2009 рр, — ред.). За К. Рожкової, наразі складно сказати, чи добровільно тоді НБУ відмовився від поруки Д. Фірташа, чи це була халатність. «Він її (поруку) просто не подовжив», — констатувала В. Рожкова.
У грудні 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков публічно заявляв, що Нацполіція розпочала провадження про неповернення кредиту рефінансування банком «Надра» у розмірі 5 млрд грн, отриманих під особисту гарантію Дмитра Фірташа. Так, за тодішніми словами А. Авакова, Д. Фірташ підозрювався в тому, що він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку «Надра», але не забезпечив використання цих коштів на стабілізацію ситуації, а навпаки – вивів їх на пов`язані з ним компанії.
«В рамках цього провадження МВС і Національна поліція домовилася з ФБР США, в рамках міжнародного правового доручення, щодо залучення експертів ФБР до роботи над матеріалами справи, оскільки низка сумнівних фінансових операцій проводилася з використанням банків США», — повідомляв А. Аваков.
Видання нагадало, що ідповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 19.09.2016, Головне слідче управління Нацполіції здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015000000000627 від 02.12.2015 за фактом (цитата) «вчинення колишніми службовими особами, спільно з власниками та керівниками ПАТ «КБ «Надра» та іншими особами заволодіння державними коштами Національного банку України в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу» («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»).
В свою чергу, Генпрокуратура здійснювала досудове розслідування і по іншому кримінальному провадженні — №42015000000001200 — за фактом привласнення майна банку «Надра» шляхом зловживання службовим становищем. Як констатувалося в одній з «супровідних» ухвал суду, під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «КБ «Надра» з Національного банку України отримано кредити для збереження ліквідності на загальну суму 3,3 млрд. грн.
«В подальшому, внаслідок навмисних дій з боку керівництва банку, з метою доведення банку до категорії неплатоспроможного тільки протягом першого кварталу 2015 року шляхом дроблення вкладів фізичних осіб та виведення коштів юридичних осіб було зменшено кредитний портфель банку на загальну суму більше 8 млрд. грн. та 1 млрд. доларів США.
За результатами такої діяльності банку 05.02.2015 на підставі постанови правління Національного банку України №83 ПАТ «КБ «Надра» було визнано неплатоспроможним. Постановою правління Національного банку України №356 від 04.06.2015 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра». Причина банкрутства — недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і не приведення діяльності у відповідність до чинного законодавства», — йшлося в судових матеріалах.
У червні 2017 року заступник глави НБУ Катерина Рожкова, коментуючи для видання різке скорочення активів і пасивів у банку «Надра» перед банкрутством, зауважила, що не готова чітко прокоментувати це питання, але не виключила, що мало місце «схлопування» активів і зобов’язань банку.
У будь-якому разі, слід врахувати, що у період активного проведення операцій, які обернулися банкрутством банку, главою Нацбанку була вже Валерія Гонтарева. І дуже дивно, щоб відповідні процеси в банку «Надра» відбувалися без її відома та без відома її підлеглих (у т.ч. куратора, який працював у банку «Надра»).
Симптоматично й те, що в кінці січня 2015 року – тобто перед самим визнанням банку «Надра» неплатоспроможним, Пенсійний фонд – на підставі висновків НБУ – підтвердив статус банку «Надра» як уповноваженого з виплат пенсій і грошових допомог на 2015 рік…
В тему: ДМИТРИЙ ФИРТАШ. ИСТОРИЯ ТЕРНОПОЛЬСКОГО МИЛЛИАРДЕРА
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!