В обществе разгорается скандал по поводу фактов уничтожения сотрудниками ДБР материалов уголовных производств. Как весьма резонансных, вроде дела о «Харьковских соглашениях», до вполне себе коммерческих. Причем, уничтожались материалы производств за личной подписью Сухачева. Забавный бизнес, тем более, во время войны. Приводим текст материала сайта «Главком».
Алексей Сухачев. Як ДБР палило документи, а «спалило» само себе
Розслідування «Главкома», «Радіо Свобода» та «Настоящего времени» стали підставою для внутрішньої перевірки в Державному бюро розслідувань.
Розслідування знищення частини документів у резонансних провадженнях працівниками ДБР «Главком» розпочав ще на початку минулого місяця. Власне, з того моменту, як нам вдалось дізнатися про «зачистку» матеріалів кримінальних проваджень працівниками ДБР у Хмельницькому.
За цей час редакція намагалася отримати детальне роз‘яснення самого від ДБР, щоб неупереджено та об‘єктивно подати інформацію, однак у Держбюро вирішили тягнути з відповіддю (про це писали тут).
Згодом фактаж було оприлюднено телеканалом «Настоящее время». Інформація, яку отримали ЗМІ, вимагала відповіді на очевидне питання: навіщо голова ДБР Олексій Сухачов віддав наказ на термінове знищення документів, які стосувалися проваджень щодо «харківських угод», масових розкрадань в армії та підриву обороноздатності України (періоду правління Януковича), розгону Майдану і справ Віктора Медведчука, а також матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у 2021-2022 роках щодо експрезидента Петра Порошенка? Наскільки необхідним була ця утилізація, враховуючи, що на момент знищення матеріалів місто Хмельницький був поза зоною ймовірного захоплення російськими військами?
Як резонно зазначив секретар РНБОУ Олексій Данілов, «одна справа, якщо це було на території міста Києва, коли дійсно були спекотні дні (24-25 лютого). Інша справа — якщо це відбувалось за межами столиці, у Хмельницькому». Про це був наш попередній матеріал: Хто у перші дні війни спалив справи Медведчука та Януковича? Деталі гучного скандалу
Але у даному випадку дивує реакція та дії власне самого ДБР. Нагадаємо: після публікацій матеріалів журналістами Державне бюро розслідувань вийшло з пресрелізом, в якому відкидало будь-яку інформацію про знищення документів, називаючи її маніпуляцією журналістів.
Однак вже через тиждень ДБР все ж визнало факт знищення документів, хоч повідомлення в ЗМІ продовжує називати «інформаційною атакою проти ДБР».
Більше того, Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження «за фактом втручання у роботу правоохоронного органу». «Оскільки такі дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення, слідчі ДБР, за матеріалами Управління внутрішнього контролю, відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 343 КК України (Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу)», — йдеться в повідомленні ДБР. Тобто — увага! — мова йде не про провадження щодо правомірності чи неправомірності знищення матеріалів досудового слідства та можливу відповідальність за це людей, які приймали рішення, а про факт втручання в роботу ДБР через публікацію журналістьських матеріалів! За такої постановки питання є всі підстави вважати, що журналісти, які займалися цим розслідування, також можуть стати об‘єктом «уваги» ДБР. Хоча речниця відомства Тетяна Сап‘ян це наразі спростовує. І каже, що стосовно журналістів ніяких слідчих дій не застосовутимуть. Принаймні, зараз.
Разом з тим «Главком» готовий сам надати усю наявну інформацію щодо тих справ, матеріали яких були знищені. Щоб допомогти ДБР встановити істину: чи була така необхідність це робити, а також чи існують негативні наслідки від такого рішення? Але це, хочемо наголосити, виключно уся інформація, якою ми володіємо. Тому вважатимемо будь-які гласні чи негласні дії ДБР стосовно працівників «Главкома» тиском на ЗМІ.
Отже, за наявними даними, у перші дні війни у Хмельницькому було утилізовано матеріали у кримінальних провадженнях за номерами
- № 42021000000002291
№ 62021000000001015
№ 62019170000000552
№ 62021000000001005
№ 42021000000002291
№ 62021000000001031
№ 62021000000000934
№ 62021000000000945
№ 42021000000002691
№ 42021000000002440
№ 62021000000000288
№ 42020000000000016
№ 62021000000000934
№ 62019170000000552
№ 32019160000000067
№ 42021000000001369
№ 62019000000001315
№ 42021000000001155
№ 22016130000000212
№ 62022000000000024
№ 42021000000002632
№ 62019000000001083
№ 62021000000000526
№ 62020000000000930
№ 42021000000000625
№ 42020000000000697
№ 42021000000002632
№ 62021000000000228
№ 62021000000000220
№ 62021000000000626
№ 62022000000000045
№ 62022000000000041
№ 62020000000000670
№ 62021000000000815
№ 42022000000000118
№ 42021000000002316
№ 62022000000000032
№ 62022000000000033
№ 42021000000002392
№ 62021000000000729
№ 62021000000001015
№ 42022000000000118
№ 62021000000000991
№ 62022000000000027
№ 62021000000000729
№ 62022000000000015
№ 62022000000000070
№ 62021000000000817
№ 22018000000000277
№ 62022000000000073
№ 32020060000000045
№ 62021000000000869
№ 62021000000000647
№ 62022000000000006
№ 62022000000000081
№ 62022000000000088
№ 62022000000000087
№ 42021000000002537
№ 62022000000000080
№ 62022000000000090
№ 42021000000000381
№ 62021000000000956
№ 62022000000000036
№ 62021000000001031
№ 62021100010001004
№ 42022000000000254
№ 42021000000001105
№ 62022000000000101
№ 62021000000000796
№ 62022000000000110
№ 62022000000000035
№ 62022000000000121
№ 62022000000000112
№ 62022000000000118
№ 62022000000000096
№ 62021000000001014
№ 62019000000001732
№ 62019000000000264
№ 22017000000000018
№ 22016000000000033
№ 62019000000000683
№ 62019000000001379
№ 22015130000000551
№ 62019000000000280
№ 62019000000000046
№ 42014000000000322
№ 42015000000002428
№ 22018000000000114
№ 62019000000000413
№ 42019000000000512
№ 62019000000000537
№ 42015000000000242
№ 62019000000001099
№ 42018000000000520
№ 62019000000001144
№ 22018000000000308
№ 62019000000001219
№ 42017000000002187
№ 42019000000002122
№ 62019000000000779
№ 62019000000001204
№ 62019000000001313
№ 62019000000000064
№ 62019000000001472
№ 62019000000000753
№ 22020000000000037
№ 42020000000000330
№ 62020000000000532
№ 62019000000001514
№ 42020000000000244
№ 62021000000000323
№ 62021000000000324
№ 62021000000000760
№ 62020000000000665
№ 42015110000000471
№ 42021000000000143
№ 62021000000000894
№ 62021000000000630
№ 42020160690000016
№ 42020160000000609
№ 62001900000001087
№ 62021000000000315
№ 42021000000000495
№ 42021000000000202
№ 62021000000000216
№ 42020160690000016
№ 62021000000000191
№ 62020000000000980
№ 62018000000000015
№ 42021160000000001
№ 12020000000000203
№ 42020110000000033
№ 62019000000000982
№ 62019000000001784
№ 62020000000000959
№ 62020000000000352
№ 62020000000000639
№ 42020000000001204
№ 12021000000000611
P.S. Речниця ДБР Тетяна Сап’ян стверджує, що частина матеріалів у цих кримінальних провадженнях, які були знищені, наразі відновлена. З нетерпінням очікуємо закінчення внутрішньої перевірки правомірності дій керівництва ДБР.
«Главком»
Список производств впечатляет. И ведь это только то, что стало известным. Сколько же в действительности материалов производств успел продать Сухачев во время войны? О его деятельности до войны мы довольно подробно писали на сайте. Увы, но и после начала войны характер бизнес-деятельности руководства ДБР не изменился. И он весьма напоминает банальное мародество.
Чуть позже журналистка Ирина Ромалийская нашла подтверждение весьма странных уничтожений материалов НСРД сотрудниками ДБР. Причем, никакой ценности для российских оккупантов эти материалы не представляли. А вот для фигурантов — таки да.
Цитируем Ирину Ромалийскую.
«ДБР в перші дні війни нищило секретні та таємні матеріали багатьох кримінальних проваджень. Серед них є й дуже гучні: «Харківські угоди», «Вугільна справа» Медведчука, справа про причестність до розстрілів на Майдані колишнього голови СБУ Якименка, справа про доведення до зубожіння української армії з підозрюванними Януковичем та двома його міністрами оборони, справи, де фігурує Порошенко та інші. Причому, нищили багато чого вже у Хмельницькому, на заході країни.
Чому це важливо? Тому що знищення матеріалів теоретично може призвести до складнощів в розслідуванні злочинів, доведенні винуватості в суді або взагалі до закриття справ.
Коли ми тільки про це розповіли в нашому розслідуванні (в коментах посилання), ДБР заперечували сам факт знищення, звинувачували журналістів в брехні та маніпуляції. Згодом ще й порушили кримінальну справу за «втручання в діяльність ДБР».
Але я отримала підтвердження факту знищення секретки з Офісу Генерального прокурора і вже відпиратися не було сенсу. ДБР визнали: так, вони знищили секретні матеріали по деяким справам. По яким — не сказали.
При цьому представниця ДБР Tetiana Sapian запевняла мене в ефірі, що всі знищені матеріали поновлені (посилання в коментах). І ні в якому разі це не призведе до того, що будуть гальмуватися якісь розслідування чи закриватися справи.
Але це не так. І ось вам конкретна спправа.
7 місяців тому українські ЗМІ повідомляли: «Начальника митниці Івано-Франківщини викрили на хабарі в $10 тисяч». Тоді СБУ відрапортувало: на хабарі затримали голову Івано-Франківської митниці Святослава Пересунька. Бо він брав хабарі з одного виробника меду. Пересунька заарештували, вилучили в нього 234 тисячі доларів готівкою, колекцію годинників і монет.
За версією слідства, сума хабарів становила до 10 тисяч доларів з кожного бізнесмена за місяць.
Що робило слідство? Фіксувало на відео факт передачі хабарів. Довго.
Так от. Справа ця була у ДБР. І матеріали НС(Р)Д були знищенні після початку повномасштабного вторгнення. Матеріали НС(Р)Д — в цьом випадку це можуть бути відео, на яких зняті факти передач хабарів, прослушки телефонні та інше.
В документі, який я публікую, пишуть, що після 24 лютого «з метою недопущення витоку секретної інформації таємні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій були знищені».
І далі по тексту: «В ході слідства встановлено, що матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, щоб доводили вчинення Пересуньком С.С. кримінального правопорушення знищені, а томув діях Пересунька С.С. відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України».
Завіса.
Тобто: знищили відео, на якому можливо митник отримував хабаря, а значить і справу закрили.
Це я вам цитувала «Постанову про закриття кримінального провадження стосовно особи». Закрив справу прокурор Офісу Генпрокурора Єгор Сандул.
Залишилось зрозуміти, хто знищував матеріали. І хто віддавав накази.
І що з іншими кримінальними прровадженнями, в тому числі і гучними? Підуть по цій схемі?
Шукати відповіді на ці питання ми будемо далі в наших розслідуваннях. Готую запити.»
Учитывая то, что уничтожены были материалы относительно весьма серьезного контрабандиста Пересунько из команды Звягинцева-Рябикина — коммерческий подтекст в данном случае исключить невозможно. Приглашаем читателей нашего сайта к обсуждению этой темы. Анонимность гарантируем.
ДОСЬЕ: Павел Рябикин или Скелет в шкафу по-венски
По теме: Система правосудия «ручного» суда Сергея Чванкина
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!