Парламент призначив двох членів Вищої Ради юстиції. Тепер інституція, яка не працювала вже більше року, отримала необхідний кворум для роботи — із 20 членів ВРЮ обрані/призначені 14.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до ВРЮ по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох. Крім цього, до її складу за посадою входить Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції та Генпрокурор.
Першими свою квоту в ВРЮ взявся заповнювати з’їзд адвокатів. Утім, після палких дискусій, бійки і скандалів лише двоє із трьох кандидатів набрали необхідну кількість голосів.
Перший — Павло Гречківський. Його батько — Микола Гречківський — з 1981 року був заступником, а потім і першим заступником головного арбітра Держарбітражу УРСР, а з червня 1991-го до липня 2002-го — першим заступником голови Вищого господарського (до липня 2001-го — Вищого арбітражного) суду України.
З 1993 по 1996 рік Павло Гречківський обіймав посаду генерального директора ТОВ «К-Хортиця ЛТД», яке входило у склад АТ «Корпорація «Хортиця» (м. Запоріжжя).
У листопаді 1996 року створив юридичну фірму ТОВ «Украгрокомерс». А в 2010 році створив власне адвокатське бюро.
Гречківський двічі обирався в Київраду (2006-2012 рік). Спочатку був у Блоці Черновецького, а згодом — фракції «Ініціатива». 26 квітня 2012 року написав заяву на складання повноважень. Цікаво, що того ж дня виник скандал щодо Гречківського: у ЗМІ з’явились фото його годинника Parmigiani Toric Westminster за півмільйона доларів.
Павел Гречковский
Крім цього, Гречківського пов’язують із Миколою Мартиненком, нардепом, одним із спонсорів «Народного фронту», який був одружений на сестрі новоспеченого члена ВРЮ. За інформацією ЗМІ, Мартиненко і Гречківський були бізнес-партнерами. Сьогодні будь-які відносини з екс-нардепом юрист спростовує.
Ще один цікавий аспект біографії Гречківського — після депутатства у 2012 році він став почесним консулом Республіки Мальта в Києві. Головою канцелярії консульства став його син Іван. Сьогодні він — керівник адвокатського бюро, заснованого батьком.
Згідно з опублікованою декларацією, за 2014 рік Гречківський заробив 860 тис. 665 грн., з яких 45 тис. 976 грн. — зарплата, 759 тис. 689 грн. — дивіденди і проценти, 55 тис. — «інші види доходів».
У Гречківського — квартира 363,6 кв. м, гараж — 18 кв. м і три автостоянки. У його власності також три автомобілі — Maybach 57 (2008), Mercedes-Benz (2002) i Land Rover (2014) за 150 тис. грн.
Більше 12 млн грн. становлять внески Гречківського до капіталу товариств, підприємств та організацій.
Другий член ВРЮ від адвокатів — суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Алла Лесько.
Досвід роботи в юридичній галузі числиться в неї з 1989 року, коли вона починає працювати помічником нотаріуса, а потім тимчасово виконувати його обов’язки. Згодом Лесько працює інспектором по кадрах, а потім юрисконсультом Мукачівського меблевого комбінату (до грудня 1994 року). Але того ж місяця стає суддею Мукачівського райсуду, з 2000-го року — суддею апеляційного суду Закарпатської області, з 2002 по 2011 рік — апеляційного суду Києва. Останнім місцем роботи Лесько перед призначенням членом ВРЮ є Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Алла Лесько змагалась за членство в ВРЮ на позачерговому ХІІ з’їзді суддів. Проте їй не вистачило підтримки колег.
Алла Лесько
Як припускають експерти «Реанімаційного пакету реформ», характер кар’єри Лесько (суди і дати переходу) можуть вказувати на ймовірну протекцію Віктора Медведчука та Андрія Портнова (подробнее о нём в статье Андрей Портнов: рейдерская история).
Загальна сума сукупного доходу у 2014 році склала 269 040 грн., у членів сім’ї – дохід відсутній. У користуванні Лесько А.О. перебуває три квартири площами 78,6 кв. м., 63,6 кв. м. та 98.4 кв. м. У користуванні членів сім’ї – 1/3 частина квартири площею 63,6 кв. м. Має у користуванні автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN 2011 року випуску.
З’їзд представників юридичних вишів вибрав членами ВРЮ також лише двох: декана юридичного факультета Львівського національного університету імені Івана Франка Андрія Бойка і завідувача кафедри земельного і аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолія Мірошниченка.
З 1991 року Андрій Бойко працює на різних посадах на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка. У 2002 – в.о. декана юридичного факультету , а з 2003 р. — декан юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Андрей Бойко
У 2005 і 2014 роках з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ обирав Бойка членом ВРЮ, однак він так і не приступив до виконання своїх обов’язків. В обох випадках з’їзд був визнаний неповноважним, через невизначеність законом суб’єкта скликання з‘їзду.
У 2007 році Бойко судився із Медведчуком, якого тоді поновили членом ВРЮ простим голосуванням на засіданні цього органу, скасувавши рішення трирічної давнини. Суд скасував це рішення, а отже і членство Медведчука.
Загальна сума сукупного доходу Бойка у 2014 році склала 162 292 грн., членів сім’ї – 52 696 грн. У його користуванні перебуває земельна ділянка площею 473 кв. м. та квартира площею 44,1 кв. м.
У користуванні членів сім’ї перебуває житловий будинок площею 268,4 кв. м. та квартира площею 68,8 кв. м., а також автомобіль LEXUS CT 200Н 2011 року випуску.
Разом з тим, ще на початку 2011 року журналісти львівського телеканалу ZIKповідомляли, що у користуванні Бойка і (чи) його сім’ї, зокрема, дві квартири (близько 112 і 140 кв м).
Анатолій Мірошниченко. У 1999-2005 роках — асистент кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Протягом 2005-2011 — доцент вказаної кафедри. Протягом 2011-2012 років — завідувач кафедри, у 2012 – переведений на посаду професора кафедри. З 2012 року – завідувач кафедри трудового, земельного та екологічного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Анатолий Мирошниченко
Загальна сума сукупного доходу Мірошниченка у 2014 році складає 237 432 грн., члени сім’ї не надали відомостей. У користуванні кандидата перебуває квартира загальною площею 128 кв. м., у користуванні членів сім’ї – земельні ділянки площами 1500 та 700, 2411, 2500 та 923 кв. м., а також житловий будинок площею 57,8 кв. м., квартира площею 128 кв. м. та гараж площею 18 кв. м. У користуванні членів сім’ї перебувають три автомобілі: 2002 (MITSUBISHI SPACE STAR), 2007 (SUZUKI GRAND VITARA) та 2011 (FORD FUSION) років випуску.
Також задекларовано цінні папери номінальною вартістю 1007 грн.
Всеукраїнська конференція працівників прокуратури обрала кандидатами ВРЮ суддю Апеляційного суду Києва Вадима Нежуру і адвоката Володимира Комкова.
У 1991-1997 Вадим Нежура працював юрисконсультом різних компаній. Протягом 1997-2001 років – суддя Московського суду Києва. У 2001-2010 – суддя Голосіївського районного суду м. Києва. З 2010 року і дотепер – суддя Апеляційного суду Києва.
Вадим Нежура
«Реанімаційний пакет реформ» повідомляє, що питання щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовно судді Вадима Нежури 7 разів стояло в порядку денному Вищої кваліфікаційної комісії суддів (2012, 2014, 2015 роки). Востаннє 21 квітня 2015 року.
Загальна сума сукупного доходу Нежури, згідно з його декларацією, у 2014 році склала 233 122 грн., членів сім’ї – 247 214 грн. Має у користуванні квартиру площею 73 кв. м, у членів сім’ї в користуванні дві земельні ділянки площами 1000 та 560 кв. м., недобудова, три квартири площами 43, 154 та 67 кв. м., гараж площею 20 кв. м. У користуванні Нежури — автомобіль VOLKSWAGEN JETTA 2011 року випуску, у членів сім’ї – MITSUBISHI OUTLANDER 2009 року випуску. На банківських рахунках членів сім’ї – 167 600 грн.
Юридичний досвід ще одного члена ВРЮ від працівників прокуратури — Володимира Комкова — розпочинається з 1980 року. З того часу він 5 років працював в прокуратурі Києва (стажистом, слідчим). У 1985-1996 роках – старший слідчий прокуратури Московського району. Протягом 1996-1997 років – прокурор Радянського району м. Києва. В даний час – співзасновник ТОВ «Юридична фірма «Фортіс», ТОВ “Вівас”, власником ПП “Алуніт”, адвокатом АО “Фортіс”
У біографії Комкова також чимало досвіду роботи водієм, а в 1975 по 1977 роки він обирався до Староміської райради Вінниці.
Владимир Комков
У 1977 році переїхав в Київ. У 1982 році одружився з Карпачовою Ніною Іванівною (уповноважений Верховної Ради України з прав людини у 1998-2012 роках), з якою прожив 5 років.
Загальна сума сукупного доходу у 2014 році склала 83 200 грн. Має у користуванні земельну ділянку загальною площею 0,072 га, квартиру площею 48,9 кв. м., садовий (дачний) будинок орієнтовною площею 250 кв. м. та гараж площею 38,4 кв. м. Також у користуванні Комкова перебувають два автомобілі: 2004 (RENAULT KANGOO) та 2008 (HUYINDAI SANTA FE) років випуску. Розмір внесків до статутного капітал у товариств, підприємств, організацій складає 1 млн 375 тис. грн.
Повністю свою квоту у ВРЮ заповнив лише президент Петро Порошенко, призначивши трьох членів. Зокрема, суддю Вищого господарського суду України Ігора Бенедисюка, суддю Верховного суду Миколу Гусака і адвоката Тетяну Малашенкову.
Ігор Бенедисюк — 49 років. Протягом 1991-1994 років військовий суддя військового суду в/ч 62980 (м. Южно-Сахалінськ). У 1994-2000 роках працював суддею військового суду Київського гарнізону. У 2000-2001 роках – суддя Арбітражного суду м. Києва. Протягом 2001-2005 – суддя Київського апеляційного господарського суду. З 2005 року і дотепер – суддя Вищого господарського суду.
Игорь Бенедисюк
Загальна сума сукупного доходу у 2014 році склала 311 375 грн., членів сім’ї – 27 761 грн. У користуванні Бенедисюка перебуває дві земельні ділянки площами 2320 та 635 кв. м., квартира площею 97,34 кв. м., садовий (дачний) будинок площею 245,4 кв. м., гараж площею 22 кв. м., а також автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2008 року випуску. У членів сім’ї в користуванні автомобіль TOYOTA RAV4 2012 року випуску.
На банківському рахунку Бенедисюка 45 тис. 272 грн.
Микола Гусак — 57 років. У 1984-1987 роках – заступник начальника відділу з розгляду скарг громадян на судові рішення в порядку нагляду Верховного Cуду Української РСР. Протягом 1987-1988 років – суддя Дарницького районного суду Києва, 1988-1990 – суддя Харківського районного народного суду Києва.
1990-1993 – в.о. голови вказаного суду, 1993-1994 – голова суду. У 1994-1997 працював начальником юридичного відділу Всеукраїнського акціонерного банку (Вабанк). У 1997-2001 роках – суддя Вищого арбітражного суду України. З 2001 року і дотепер працює суддею Верховного Cуду України (судова палата з розгляду адміністративних справ).
Николай Гусак
У своєму мотиваційному листі Гусак писав: “Працюючи суддею Верховного Суду України часто доводиться ставити підпис під документами, з якими не погоджується, висловлює свою правову позицію в численних окремих думках до рішень. Тому докладе всіх зусиль для того, щоб сформувався незалежний високопрофесійний суддівський корпус».
Загальна сума сукупного доходу у 2014 році склала 347 999 грн., членів сім’ї – 18 926 грн. У користуванні Гусака перебуває земельна ділянка загальною площею 1700 кв. м., квартира площею 90 кв. м та гараж площею 42 кв. м.
Тетяна Малашенкова — 37 років. У біографії Малашенкової зазначається, що з 1997 року (на другому курсі університету) вона почала працювати юрисконсультом. З 2003 по 2005 рік — старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін факультету правознавства та міжнародних зв’язків (за сумісництвом).
З 2008 по 2009 року — директор (за сумісництвом) ТОВ “Провайдер-ТВ Груп”. З 2005 року директор, співзасновник та адвокат ТОВ «Столичний адвокатський альянс».
Татьяна Малашенкова
Утім, для роботи членом ВРЮ потрібно 15 років досвіду в сфері права. Експерти “Реанімаційного пакету реформ” заявляють про недостатній стаж з часу здобуття вищої юридичної освіти.
У жовтні минулого року балотувалася від партії «Блок Петра Порошенка» на виборахпід №85. Ще один аспект з біографії Малашенкової — у 2010 році вона була представником «5 каналу» в суді.
Крім цього, згідно з даними на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Малашенкова хотіла стати суддею . Під час кваліфікаційного іспиту здобула 67,5 балів зі ста можливих.
Останньою свою квоту, хоч і знову ж таки не в повному об’ємі, заповнила Верховна Рада. Членами ВРЮ від парламенту стали Олексій Маловацький (за квотою Блоку Петра Порошенка) та Ірина Мамонтова (від «Народного фронту»).
Алексей Маловацкий и Ирина Мамонтова
Олексій Маловацький — 36 років. В офіційній біографії значиться: протягом 1999-2004 років працював юристом в ПП «Юридичне бюро Рижого». Протягом 2004-2007 років навчався в аспірантурі Національного авіаційного університету. У 2007-2009 — юрист ТОВ «Юридичне бюро Бандар і Бандар». У 2009-2015 роках працював директором ТОВ «Юридична компанія «ЮС НОВІТАС». З лютого 2015 – юрист ТОВ «Юридична компанія «ЮС НОВІТАС». Із 2003 року займається індивідуальною адвокатською діяльністю.
Маловацький був обраний депутатом Київської міської ради, член фракції «УДАР-Солідарність». Балотувався на вибори до Верховної Ради України у 2014 році від «Блоку Петра Порошенка», №84 у виборчому списку. Маловацького називають «юристом Порошенка», оскільки він працював заступником керівника юридичної служби під час позачергових виборів Президента України в 2014 році, керівник юридичної служби під час позачергових виборів до Верховної Ради України в 2014 році.
Щодо його декларації, то згідно з нею, загальна сума сукупного доходу у 2014 році склала 479 573 грн., членів сім’ї 1 108 912 грн. У користуванні перебуває земельна ділянка площею 1500 кв. м., житловий будинок площею 445,7 кв. м. та дві квартири площею 82,7 і 51 кв. м. відповідно. Має у користуванні три автомобілі 2008 (Toyota Rav 4), 2013 (Infinity QX) та 2015 (BMWX4) років випуску.
Внесок Маловацького до статутного капіталу товариства, підприємства, організації становить 100 тис. грн.
Ірина Мамонтова — 47 років. У 1985-1986 роках працювала діловодом Мінського районного суду м. Києва, у 1986-1988 – судовим виконавцем Мінського районного суду м. Києва. У 1988-1996 роках — старший судовий виконавець Мінського районного суду Києва. Протягом 1996–2001 років працювала суддею Мінського районного суду Києва, а з 2001року і дотепер суддя Оболонського районного суду Києва (2004-2010 — заступник Голови Оболонського райсуду Києва, з 2010 — 2014 — голова Оболонського районного суду Києва (з посади голови звільнена за власним бажанням).
Під час масових затримань студентів – євромайданівців, обрала для студентів запобіжний захід — домашній арешт, а не взяття під варту. Після цього подала заяву про звільнення з посади голови суду. Оболонський райсуд став єдиним, де до затриманих і обвинувачених у масових заворушеннях застосували не тримання у СІЗО, а домашній арешт.
Доходи Мамонтової за 2014 рік становлять 291 тис. 486 грн. В її користуванні перебуває квартира площею 117, 25 кв. м. та автомобіль VOLKSWAGEN GOLF 1993 року випуску. На банківському рахунку Мамонтової 5 340 грн.
Що стосується членів ВРЮ від з’їзду суддів, то ще минулого року ними обрали суддю Вищого господарського суду Наталію Волковицьку, Вищого адміністративного — Олексія Муравйова та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справАллу Олійник. Однак, вони не встигли скласти присягу, а за новим законодавством для їхнього вступу на посаду необхідно скликати новий з’їзд. До того часу жоден із членів ВРЮ за суддівською квотою не зможе приступити до виконання своїх обов’язків.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!