Село Агрономічне, до прикладу, – це власність держави лише на папері, а фактично воно належить підконтрольним Гройсману людям. Я мовчу про долю Гройсмана у всіх торговельних центрах міста.
Памятаєте, як у казці кіт у чоботях: «Чиї це землі? — Маркіза Карабаса! А це чиї? — Маркіза Карабаса і так допоки лінія горизонту не закінчиться. У нас на Вінниччині майже так само: куди оком не кинь усе належить Гройсману. Маючи доступ до потрібних людей і грошей, будучи не останньою людиною у впливових колах, а тепер вже на рівні держави, наш місцевий пан зі свитою практично скупив Вінницю і розпоряджається найкращими шматками землі. Село Агрономічне, до прикладу, – це власність держави лише на папері, а фактично воно належить підконтрольним Гройсману людям. Розташування села можна сказати елітне: приміська зона, одразу за межами обласного центру, чисте повітря, порівняно гарні дороги, багато молодих сімей. Одним словом є на кому заробляти, є що продавати, є на кому нажитися. Місцеві мафіозі не зупиняться на тому, що мають, а хочуть максимально купити сільських голів Вінницького району аби контролювати ще й прилеглі до міста ділянки, бути на цій території монополістами, а відтак встановлювати власні правила Я мовчу про долю Гройсмана у всіх торговельних центрах міста.
Шкода, що людей постійно дурять і заганяють, як худобу у рамки бідності, поступово забираючи у приватні руки все, що тільки можливо. Чого варта лише одна історія із стадіоном біля 18-ї школи. Замість того, щоб зробити повноцінну велику спортивну площу, шмат землі віддали під забудову квартир для розжирілих чиновників, а вже на тому що залишилось розклали міні спортивний майданчик. Цікаво було б ще дізнатися скільки грошей порозпихали в кишені кума, друга, брата, свата завдяки цьому будівництву.
Багато на що можна закривати очі і терпіти. Але коли олігархічні щупальця добираються до найсвятішого – дітей, до того ж ще ненароджених, хочеться про це кричати усьому світу. У Вінниці є муніципальна страхова компанія під назвою «Місто». На слуху вінничан вона з’явилась декілька років тому. Саме у цей час вінничанок почали змушувати купувати страховку у пологовому будинку. У нас це називається «добровільно-примусово». Придумали навіть ніжну назву страхового полісу – «Лелека». Знали б жінки який головний біль принесе їм ця страхова пташка. Назву страхової «Місто», сім’я Віки Ковальчук дізналася, коли її сестра Аня мала народжувати. Малюку вже 1, 7 р, але вони досі пам’ятають як довелося сваритися з безрукими лікарями, бігати купувати ліки, коли Аня вже лежала у пологовому залі, а потім з боєм повертати вкладені гроші за поліс, не кажучи вже про всю суму компенсації страхового випадку. Вагітна ще з самого початку спланувала пологи, обрала лікаря та заклад у якому все проходитиме. Вагітність проходила важко, а напередодні того, як лягти у лікарню лікар сказав Ані, що у них потрібно обов’язково купити страховку, агент компанії «Місто» знаходиться тут, на місці і зараз без зайвого клопоту все можна швидко оформити. Жінка не стала сперечатися. Все підписала. Умови ніби здалися нормальними. До того ж, згідно умов полісу, усі необхідні при пологах ліки входять у вартість. Але на ділі все було не так. Під час кесаревого розтину Ані вкололи неякісний препарат, це спровокувало ускладнення пологів, потім мали проблеми зі здоров’ям і мама, і дитина. У полісі написано, що медикаменти використовуються за вибором лікаря. А він хіба не хоче підзаробити? Також не передбачене залучення фахівців інших лікарень для обстеження вагітної, лише консультації та нагляд працівників закладу у якому жінка на обліку. Проте на практиці, особливо в складних випадках, потрібні десятки додаткових досліджень і різних спеціалістів Це означає, що все одно потрібно буде їм заплатити самостійно. Ніяких пільг для жінок на страхування не має, незалежно маєш ти гроші чи ні, а компанія «Місто», між іншим, муніципальна. То так, значить, міська влада турбується про вінничан! Те, що у пологовому мамі і дитині завдяки полісу дадуть все необхідне – повна брехня. Всі засоби догляду, пелюшки, перев’язочні матеріали люди купують самі. Також безліч є випадків коли агенти «Міста», окрім вартості полісу здирають ще по 400 – 500 гривень за свої послуги. Коли люди скаржаться керівникам – ті розводять руками: «Ми нічого про це не знаємо, у договорі така сума не зазначена. Треба було уважно дивитися». Зрозуміло, що наваром діляться між собою. Ще через неуважність люди не дочитують до кінця усі пункти, агенти в полісах вказують неправильні дати дії договору, додаткові умови. Страхова компанія Гройсмана – практично монополіст у страхуванні вагітних та дітей усіх міських шкіл. Від страховок в «общак» надходять колосальні суми. Ця компашка, фактично, залізає у кишеню кожному вінничанину і наче УЗД сканує, як ще можна здерти з людей гроші.
Корреспондент
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!