Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 18.04.2016, Головне слідче управління Генеральної прокуратури здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42015000000001200 від 19.06.2015 за фактом привласнення майна ПАТ «КБ «Надра» шляхом зловживання службовим становищем, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
«Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2014 року службовими особами ПАТ «КБ «Надра» з Національного банку України отримано кредити для збереження ліквідності на загальну суму 3,3 млрд. грн.
В подальшому, внаслідок навмисних дій з боку керівництва банку, з метою доведення банку до категорії неплатоспроможного тільки протягом першого кварталу 2015 року шляхом дроблення вкладів фізичних осіб та виведення коштів юридичних осіб було зменшено кредитний портфель банку на загальну суму більше 8 млрд. грн. та 1 млрд. доларів США.
За результатами такої діяльності банку 05.02.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України №83 ПАТ «КБ «Надра» було визнано неплатоспроможним. Постановою Правління Національного банку України №356 від 04.06.2015 відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «КБ «Надра». Причина банкрутства — недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування і не приведення діяльності у відповідність до чинного законодавства», — констатується в документі.
У ньому також зазначається, що «в ході досудового розслідування у слідства виникла необхідність в проведенні допиту колишніх працівників керівного складу ПАТ «КБ «Надра», які звернулися із клопотанням до НБУ про отримання кредиту для збереження ліквідності, а також інших працівників банку, які готували вказане клопотання та додаткові матеріали до нього, однак викликати їх у встановленому законом порядку не представляється можливим, оскільки у органу досудового розслідування відсутні адреси мешкання, номера мобільних телефонів та інша необхідна інформація для виклику на допит вказаних службових осіб».
«Особові справи співробітників банку зберігаються у приміщенні ПАТ «КБ «Надра». Враховуючи, що копії документів можливо отримати лише за умови надання судом тимчасового доступу до них, іншим способом отримати вказані копії документів неможливо, слідчий просить слідчого суддю надати тимчасовий доступ до зазначених документів з можливістю вилучення їх копій», — йдеться в ухвалі суду.
Слідчі просили надати доступ до особових справ, зокрема, голови правління банку «Надра», членів правління, головного бухгалтера, керівників самостійних структурних підрозділів банку.
Суд відповідне клопотання задовольнив.
Довідка Finbalance:
Читайте также: Генпрокуратура расследует потерю 30 миллиардов банком «Надра»
Як писав торік у вересні Finbalance, Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо підозрілих операцій банку «Надра» на підставі публікації нашого видання від 07 червня 2015 року «НБУ не коментує виведення мільярдів гривень з банку «Надра» перед ліквідацією».
Не готові однозначно стверджувати, чи в обох випадках йдеться про одне й те ж кримінальне провадження. Принаймні, прізвище слідчого ГПУ, який вів провадження на підставі публікації Finbalance, не фігурує в згаданій ухвалі Печерського райсуду (там вказані прізвища інших слідчих).
Разом з тим, в судовій ухвалі є посилання на дані, які наводило наше видання, що в І кварталі 2015 року обсяг гривневих кредитів юрособам у портфелі банку «Надра» зменшився на 6,86 млрд грн, а валютних позик – на 238,7 млн дол; обсяг валютних кредитів фізособам – на 836 млн дол, гривневих – на 1,33 млрд грн.
При цьому ми вказували на те, що обсяг валютних вкладів юросіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 зменшився в 92 рази – з майже 167 млн дол до 1,8 млн дол (тобто впав на 165,2 млн дол), а портфель гривневих вкладів скоротився майже в 5 разів – з 2,76 млрд грн до 566 млн грн (тобто на 2,2 млрд грн). Водночас портфель гривневих вкладів фізосіб у банку «Надра» в І кварталі-2015 збільшився на 127 млн грн.
Які були причини такої динаміки кредитного й депозитного портфелю? Переуступка прав вимоги? «Схлопування» вимог і зобов’язань банку? Статистичне «очищення» розміру кредитного портфелю за рахунок зменшення на обсяг резервів, які під відповідні позики мали б бути сформовані? Щось інше?… Схоже на те, що слідчі ГПУ намагаються з цим розібратися.
Нагадаємо, що главою правління банку «Надра» був Дмитро Зінков. За даними НКЦПФР, він був звільнений з цієї посади 04.02.2015 – тобто за один день до визнання банку «Надра» неплатоспроможним (тоді ж в.о. глави правління призначено В’ячеслава Авраменка). Ще звернемо увагу, що звітність банку «Надра» за IV квартал 2014 року підписувала Тетяна Кононова.
Наразі на сайті банку «Надра» вказано, що крім Д. Зінкова, в правління фінустанови входили
— Домуз Олена Олександрівна, директор по управлінню ризиками;
— Козлов Сергій Олександрович, директор по роздрібному бізнесу;
— Кононова Тетяна Данилівна, директор по корпоративному бізнесу;
— Сердуніч Костянтин Володимирович, фінансовий директор;
— Шелько Наталія Андріївна, директор по операційній діяльності і інформаційним технологіям.
За даними НБУ, на 01.01.2016 Д. Зінков був власником 8,22% акцій «Платинум Банку» (Platinum Bank). Минулого року Д. Зінков міг стати главою правління «Платинум Банку», але судячи з усього, НБУ не погодив відповідне призначення з огляду на обмеження щодо зайняття керівних посад у банках екс-топ-менеджерами фінустанов-банкрутів.
Звернемо увагу ще на таку обставину.
Виникає питання: якщо в слідчих є підозри щодо масштабних махінацій у банку «Надра», чому Генпрокуратура цікавиться лише найманими співробітниками, хай навіть і топ-менеджментом? Невже ймовірно сумнівні мільярдні операції могли здійснюватися як мінімум без мовчазної згоди (а то й за прямої вказівки) мажоритарного акціонера — Дмитра Фірташа та/або його «наглядачів», зокрема, з Group DF (представники якої входили в спостережну раду фінустанови)?
Щось не дуже в це віриться, м’яко кажучи.
Це не може бути не очевидним для слідчих Генпрокуратури.
Однак для такої постановки питання потрібна політична воля – зрозуміло, що не самих слідчих, а керівництва ГПУ та зрештою керівництва держави.
До речі, в грудні глава МВС Арсен Аваков заявляв, що Національна поліція розпочала провадження за фактом звернення НБУ про неповернення кредиту рефінансування банком «Надра» у розмірі 5 млрд грн., отриманих під особисту гарантію Дмитра Фірташа.
За словами А. Авакова, Д. Фірташ підозрюється в тому, що маніпулюючи особистою гарантією на суму до 5 млрд. гривень, він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку «Надра», але не забезпечив використання цих коштів на стабілізацію ситуації, а навпаки – вивів їх на пов`язані з ним компанії.
На 06 лютого 2015 року борг банку «Надра» перед НБУ становив 12,6 млрд грн, або майже половину всіх зобов’язань фінустанови. Так, основна кредитна заборгованість «Надра» перед регулятором накопичилися в 2008-2009 рр. Але і в травні 2014 року НБУ надав вказаній фінустанові стабкредити на 1,5 млрд грн (під заставу корпоративних прав та майнових прав за кредитними договорами). У квітні – знову ж таки стабкредити на 1 млрд, а також позики для збереження ліквідності на 300 млн грн. У березні – 500 млн грн для збереження ліквідності.
1,5 млрд + 1 млрд грн + 0,8 млрд грн = 3,3 млрд грн, про які згадують слідчі ГПУ.
P.S. За даними Фонду гарантування, на 01 квітня 2016 року вкладники банку «Надра» отримали компенсації в межах гарантійної суми на 3,59 млрд грн. (93,0% суми, яка підлягає виплаті).
Як відомо, компенсації вкладникам банків-банкрутів переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Що в свою чергу тисне на курс (провокує девальвацію) та ціни (провокує розкручування інфляції).
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!