Наразі Господарський суд м. Києва розглядає позов « Дельта Банку » (знаходиться на стадії ліквідації) до ТОВ «Факторіал М» щодо стягнення боргу за договором кредитної лінії в розмірі 94 млн дол. (в гривневому еквіваленті – 2,13 млрд грн.) та 434,7 млн грн. Тобто сукупний обсяг претензій Фонду гарантування вкладів (в особі ліквідатора « Дельта Банку ») сягає 2,5 млрд грн.
Згідно з матеріалами справи, ТОВ «Факторіал М» ще кілька місяців тому називалося ТОВ «Боні та Клайд» (ЄДРПОУ 37102089). Основний вид його діяльності, згідно з офіційними даними, — виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм. Засновником цієї компанії (як і до слова, ТОВ «Трансінвест Україна») значиться Карт Світлана Гарівна (зареєстрована в м. Сімферополь).
Як писав Finbalance, ТОВ «Боні і Клайд» фігурує у кримінальному провадженні, відкритому Генеральною прокуратурою, щодо незаконного заволодіння і розтрати службовими особами « Дельта Банку » в 2014-2015 рр. держкоштів в особливо великих розмірах.
Досудовим розслідуванням досліджуються обставини отримання «Дельта Банком» в 2014 р. від НБУ рефінансування в обсягах більше 10 млрд. грн., з яких за 4,1 млрд. грн. з числа вказаних коштів, за даними слідства, «Дельта Банк»перерахував на 12 пов`язаних між собою українських суб`єктів господарювання (причому окремі службові особи яких були працівниками « Дельта Банку ») у вигляді фіктивних кредитів. У подальшому ці підприємства придбали в « Дельта Банку » 535,3 млн. дол та перерахували їх за кордон – нібито на виконання контрактів.
За даними слідства, на рахунки в латвійському JSC Baltic International Bank ТОВ «Боні і Клайд» (ТОВ «Факторіал М») перерахувало 116 млн. дол., ТОВ «Трансінвест Україна» — 41,4 млн. дол., ТОВ «Ріал Істейт Компані» — 17,4 млн. дол.; ТОВ «Еплада» — 51 млн. дол.; ТОВ «ТІ ЕЛ СІ Сістемс» — 67,4 млн. дол.; ТОВ «САБ-Р» (ТОВ «Еквіті Ін») — 45,6 млн. дол.; ТОВ «Український Бізнес-Франчайзинг» — 33,1 млн. дол.; ТОВ «Мерчант Хауз» — 19,5 млн. дол.; ТОВ «Зерноінтерторг» — 34,5 млн. дол.; ТОВ «Агроновоком» (ТОВ «Марількомфрукт») — 8,4 млн. дол. Ще 3,9 млн. дол. перераховані в Amsterdam Trade Bank NV, відкритому ТОВ «Віса-Нова, та 75,2 млн. дол. – у латвійському AS Trasta Komercbanka, відкритому ТОВ «Домо-тех-опт».
Що важливо. Судячи з усього, наразі в слідчих та прокуратурів ГПУ є претензії не тільки до службових осіб « Дельта Банку », але й до посадовців НБУ, без відома яких вказані вище операції не могли бути проведені.
Так, 13 листопада 2015 року Печерський райсуд м. Києва ухвалив рішення надати слідчим і прокурорам Генпрокуратури тимчасовий доступ до низки документів, які перебувають у володінні НБУ з можливістю вилучення їх копій. Йдеться не лише, скажімо, про інформацію щодо платежів від/на «Дельта Банк», але й про
— документи та відомості про службових осіб НБУ, до компетенції яких у період з 01.01.2013 до 11.11.2015 входило здійснення контролю за фінансовою діяльністю АТ «Дельта Банк», контролю за виконанням відомчих актів НБУ, виявлені порушення чинного законодавства та вжиті НБУ заходи для їх усунення;
— документи, які підтверджують здійснення Нацбанком за період 2012-2015 років планових та позапланових перевірок АТ «Дельта Банк»; забезпечення моніторингу щодо повернення банками стабілізаційних кредитів, застосування до банків адекватних заходів впливу; здійснення фінансового моніторингу; контролю за проведенням операцій щодо яких НБУ видано ліцензії, дозволи погодження тощо;
— документи, які підтверджують виконання службовими особами Служби фінансового моніторингу НБУ в період з 01.01.2013 до 11.11.2015 функцій щодо АТ «Дельта Банк», їх банків-контрагентів, а саме: нагляду за дотриманням вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
— документи та відомості у паперовій та електронній формі щодо акціонерів АТ «Дельта Банк» протягом 2013-2015 років; документів, які підтверджують купівлю-продаж акцій вказаних банків, відповідних дозволів (погоджень) НБУ; усі наявні в НБУ відомості про акціонерів АТ «Дельта Банк» з 01.01.2013 до 11.11.2015.
Додамо, що зі статистики НБУ випливає, що в 2014 році за період керівництва Нацбанком Ігоря Соркіна (до 24 лютого) «Дельта Банк» отримав від НБУ під заставу держоблігацій по операціям РЕПО 1,42 млрд грн.
У період керівництва в НБУ Степана Кубіва (з 24 лютого до 20 червня 2014 року) – 4,15 млрд грн кредитів для збереження ліквідності під заставу майнових прав по кредитним договорам. Крім того, «Дельта Банк» під заставу держоблігацій по операціям РЕПО одержав ще 786 млн грн, а на тендерах під заставу держоблігацій, облігацій ДІУ та облігацій підприємств з гарантією Кабміну – 2,6 млрд грн.
У період керівництва в НБУ Валерії Гонтаревої (з 20 червня 2014 року) «Дельта Банк» отримав від Нацбанку стабкредит на 960 млн грн (такі позики видаються як мінімум на два роки), а також 1 млрд грн – під заставу держоблігацій на тендерах.
За даними НБУ, в 2015 році «Дельта Банк» рефінансування на строк більше 30 днів не отримував.
На початку липня на запит Finbalance прес-служба Нацбанку повідомила, що із 9,3 млрд грн загальної суми заборгованості « Дельта Банку » перед НБУ станом на 01 березня 5,2 млрд грн – це були стабілізаційні кредити терміном на два роки, а 4,1 млрд грн — короткострокові кредити для підтримки ліквідності на строк до одного року. При цьому в прес-службі НБУ запевняли, що «кредити рефінансування надаються під прийнятне забезпечення відповідно до умов законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку».
На днях у Фонді гарантування інформували, що вкладникам « Дельта Банку » вже виплачено 15,1 млрд грн або 94% гарантованої суми. Зокрема, протягом проведення виплат у період ліквідації (вони розпочались 08 жовтня) вкладники вже отримали 6,6 млрд грн із 7,6 млрд грн запланованих, а у період тимчасової адміністрації — 8,5 млрд грн.
Як відомо, відповідні компенсації вкладникам «Дельти», як й інших банків-банкрутів, переважно здійснюються за рахунок емісійних коштів – кредитів НБУ для ФГВФО та позик Мінфіну, який випускає держоблігації (ОВДП), а монетизовує їх той-таки Нацбанк. Це до питання, чому в т.ч. курс гривні продовжує лихоманити.
Знову ж таки на днях заступник директора-розпорядника Фонду гарантування Андрій Оленчик запевняв, що повернення коштів до « Дельта Банку » можна очікувати не лише від реалізації його активів, а й завдяки зверненням Фонду до власників та пов’язаних осіб з вимогою про відшкодування шкоди заподіяної банку.
Про спроби ліквідатора Дельта Банку відсудити 129 млн євро у компанії екс-партнера Пінчука читайте тут, а щодо стягнення 286 млн грн з компанії Хмельницького-Іванова — тут.
Нагадаємо, за даними Асоціації українських банків, збиток « Дельта Банку » в січні-серпні склав 50,6 млрд грн.
У 1-му півріччі його збиток становив 44,05 млрд грн. Це був найгірший фінансовий результат у банківській системі. Основна причина цього – відрахування до резерву під знецінення кредитів на коштів в інших банках (-37,6 млрд грн); відрахування до резерву під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів (-9,2 млрд грн); негативний результат від переоцінки інших фінансових інструментів (-1,1 млрд грн).
При цьому цікаво, що позитивний результат банку від операцій з іноземною валютою в січні-червні склав 1,14 млрд грн (за рахунок операцій в І кварталі; в ІІ кварталі був «мінус», хоча й досить символічний – 806 тис грн). Крім того, позитивний результат він переоцінки валюти становив 2,5 млрд грн (у ІІ кварталі – 2,13 млрд грн).
На фоні всіх торішніх фінансових проблем за нацстандартами фінзвітності Дельта Банк за 2014 рік задекларував… прибуток 46,3 млн грн. Водночас за міжнародними стандартами фінзвітності (які більші жорсткі, зокрема, в контекстів формування резервів) виявився збиток 18,9 млрд грн. А власний капітал на початок 2014 року був від’ємним на рівні -14,4 млрд грн.
В аудиторському висновку до фінзвітності банку за 2014 рік за МСФЗ фахівці аудиторської фірми ТОВ «Фінком-Аудит» констатувалося, що перелічені фактори викликали неплатоспроможність банку вже станом на 31.12.2014 року.
Проте НБУ визнав «Дельту» неплатоспроможною лише 02 березня, а Фонд гарантування, відповідно, ввів тимчасову адміністрацію 03 березня.