Гордість і безпорадність. Чому Садовий розлюбив свій новий смітник

садовойЗаздрість і політичні амбіції Садового взяли гору над безпекою міста і здоровим глуздом

І за допомогою геологів, яких Садовий видав за екологів, «сміттєвий» мер вирішив назло давньому конкуренту за звання «головного мера України» провалити проект будівництва нового полігону твердих побутових відходів. Про це пише видання Деловая столица.

Проблема з невивезеним сміттям, у якому місяцями потопав Львів, була буквально за день вирішена втручанням центральної влади. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман разом із головою ЛОДА Олегом Синюткою у Львові дали неприємного щигля по носі Садовому: після їх втручання сміття почали вивозити вже наступного ранку, а для нового полігону твердих побутових відходів була виділена ділянка землі. Це було особливо образливо для Садового ще й тому, що Гройсман свого часу ефективно вирішив подібну проблему під час свого перебування на посаді мера Вінниці. А Синютка багато років був підлеглим Садового на посаді першого заступника міського голови.

Гордість безпорадного перед реальними проблемами міста мера не могла стерпіти такого приниження. Розпорядженням Садового було утворено науково-експертну групу. За два тижні роботи комісія мала надати висновки щодо можливості облаштування нового полігону на виділеному місці. Йдеться про земельну ділянку площею 12,8 га на території колишнього гірничо-хімічного підприємства «Сірка» у Яворівському районі Львівської області. Фактично комісія була створена для оскарження рішення Львівської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 27 січня 2017 р. на виконання доручення прем’єр-міністра України про облаштування полігону.

Ця комісія, яка мала б складатися з фахівців-екологів, переважно складається з чиновників міськради і геологів. Її очолив академік Національної академії наук України, Герой України Ігор Юхновський, чиї регалії мали надати легітимності рішенню підлеглих Садового.

У склад науково-експертної групи, окрім Юхновського, увійшли:
— два наукових співробітники Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та два кандидати геологічних наук — разом чотири геологи,
— доцент лісотехнічного університету,
— три директори підприємств,
— міський голова Яворова та міській голова Новояворівська,
— головний архітектор району,
— відразу п’ять чиновників міськради, підлеглих Садового,
— позаштатний радник Садового.

Звісно, потрібні були і фахові екологи або хоч хтось, дотичний до екології, інакше висновки комісії не були б вартими і машини львівського сміття. Так в комісії з’явились:

— представник комісії громадської ради при ЛОДА,
— заступник голови Громадського дорадчого органу департаменту екології та природних ресурсів,
— науковець-еколог — завідувач кафедри екології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Звісно, комісія, у якій екологи опинились у меншості, а чиновники у більшості, є зручним інструментом для маніпуляцій — мовляв, ділянка, на якій розташовувалось раніше небезпечне хімічне виробництво, не підходить для зберігання сміття. І такі висновки не забарились.

Прес-служба Львівської міськради з посиланням на попередній висновок науково-експертної групи повідомила, що виділена Львову ділянка під сміттєпереробний завод непридатна для будівництва будь-яких об’єктів поводження з відходами. Ніби від цього страждатимуть птахи, які раніше не страждали від сірки, і відпочиваючі, яким шкідливе виробництво, за логікою чиновників Садового і геологів, заважало менше, ніж побутове сміття.

Примітно, що «непридатну ділянку» було виділено місту на прохання самого ж Садового. В розпорядженні «ДС» є підписаний львівським мером лист, у якому той сам просить Синютку виділити місту скандальну ділянку. Як бачимо, принциповість і самостійність голови «Самопомочі» за наявності в місті сміттєвого колапсу не спостерігалася, а коли сміття за допомогою прем’єр-міністра нарешті почали вивозити, мер знову згадав, що має особливу думку, а не є безпорадним господарником, який потребує допомоги центральної влади.

!
Схоже, Садовому сподобалась роль «жертви утисків Києва», на що він намагається списати власну безпорадність у вирішенні господарських питань міста. То йому не вистачає 25 млн на утилізацію сміття при бюджеті розвитку міста у 1 млрд 800 млн грн, то він звинувачує Банкову у тому, що міжнародні фінансові структури не дають місту грошей. Та виходить це не дуже переконливо.

Так, скандальна заява однопартійки Садового Сироїд про «договорняки уряду з окупантами» практично співпала в часі з серйозним загостренням на фронті, що зробило її безглуздою. І у Садового лишився один-єдиний шанс зберегти хоч якісь політичні перспективи на майбутнє і відкараскатись від «сміттєвої» репутації мера-невдахи — завалити перспективи облаштування нового полігону. І завалити Львів сміттям. Влаштувати спектакль, ніби не він, а Київ винен в усіх сміттєвих негараздах львів’ян. Для цього чиновники, директори і геологи розпорядженням міського голови на два тижні стали екологами.

В тему: Мэр Львова Садовой — начинающий олигарх из «Самопомощи»

Добавить комментарий