Ігор Родинський
Київська влада з присмаком попереднього режиму. Реванш вже близько!
Процес тривалого та довгоочікуваного перезавантаження української влади, який був вистражданий українським народом, триває вже довгі місяці й ніяк не закінчиться до сьогодні. Хтось вимагає люстрації, дехто – намагається просунути якнайбільше своїх поплічників до рядів правлячої верхівки, інші – впевнено працюють заради власного рейтингу, а хтось – непомітно докладає усіх зусиль, аби реанімувати «цінні» кадри попередньої влади. Останні – найбільш небезпечні, адже діють методами старого режиму, коріння якого починаються з української столиці.
15 серпня 2014 року Президент України підписав довгоочікувані суспільством розпорядчі акти, які фактично змінили обличчя столиці України. Глава держави за поданням Київського міського голови та за погодженням КабінетуМіністрів України замінив шість з десяти голів районних в місті Києві державних адміністрацій.
Громада по різному сприйняла рішення можновладців. У соціальних мережах одних новоспечених голів називають корупціонерами, які керуються в житті лише принципом власної вигоди, інших – олігархами, які вже встигли продемонструвати свої можливості (наприклад, щодня їздити на роботу на автомобілях різних не бюджетних марок). На мою думку, такі висловлювання є досить суб’єктивними і часто ґрунтуються на нереалізованому бажанні самому стати на чолі процесу, брати хабарі та ганяти на «суперкарах». Ось чому вирішив писати у матеріалі лише про те, що особисто бачив та знайшов середінформаціїу всесвітній мережі, де все ще зберігаються дані про наші кроки та вчинки в минулому.
Отже, повернімося до початку. Глибокої ночі, 15 серпня 2014 року, за тиждень до Дня Державного прапора та Дня Незалежності, було призначено більшість голів районних в місті Києві державних адміністрацій. Оскільки я територіально належу до Печерського району, то і доля цієї місцевості мене особисто хвилює найбільше. Мене турбує, чи вчасно, наприклад, цього року розпочнеться опалювальний сезон, чи тепло буде в моїй квартирі, відкриється 1 вересня школа, яку відвідує моя дочка і чи отримає вона там повноцінне харчування, цікавить, чи буде у моєму дворі цієї зими розчищатися та вивозитися сніг і т.д. Цей список можна продовжувати до безкінечності. Проте, у всіх цих «чи» є спільний знаменник: за все це відповідає районна державна адміністрація і тільки від її рішень залежить комфорт у наших домівках, сім’ях і, зрештою, серцях.
Я мушу ще раз наголосити, що до написання цього матеріалу мене спонукали тільки ті факти, що я особисто чув та бачив.
Отже, сонячного понеділкового ранку, 18 серпня, до центрального входу Печерської районної в місті Києві державної адміністрації під’їхав чорний супермерседес S класу, в якому прибув на роботу новопризначений голова адміністрації Сергій Мартинчук у супроводі трьох осіб (кажуть охоронці).
Ретельно ознайомившись з біографією Мартинчука, я не бачу в його попередньому трудовому досвіді місць роботи, де б він мав змогу заробити непросто на автомобіль такого класу, а хоча би на його річне обслуговування. Однак факт залишається фактом. Згодом з’ясувалося, що водієм та власником цього авто є близький товариш Мартинчука та за сумісництвом головний спеціаліст Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, колишній кандидат до Верховної Ради України від Партії регіонів та потенційний кандидат на посаду заступника голови Печерської районної державної адміністрації Ігор Родинський.
У Солом’янській адміністрації з сарказмом та абсурдністю сприйняли ймовірність призначення Родинського на Печерськ та повідали досить цікаві факти з його життя та роботи на державній службі.
Справа в тому, що колишній боксер, а зараз «кваліфікований» юрист Родинський вже протягом тривалого часу є секретарем опікунської ради Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації, яка покликана захищати права та інтереси громадян з психічними захворюваннями, тобто недієздатних. Зважаючи на те, що в нашій державі цей напрямок діяльності є досить затуманеним та ґрунтується на основі «законного» відбирання майна в психічнохворих людей, можна припустити звідки кошти на придбання у Родинського такого дорогого авто, яким зараз користується голова Печерської адміністрації. Варто врахувати й те, що процес легалізації квартир реально хворих людей відбувається через житлово-комунальну систему, начальником якої у Солом’янському районі свого часу був сам Мартинчук (він очолював управління житлово-комунального господарства Солом’янської адміністрації). З цього можна зробити висновок – співпраця головного птаха Печерська з Родинським розпочалася ще з давніх часів. Якщо порахувати, яка середня вартість квартири в Солом’янському та Печерському районі, стане зрозумілим, що може об’єднувати ділків.
До речі, в Солом’янській адміністрації говорять, що через одну з останніх афер Родинського, близько десяти посадових осіб, в тому числі керівництво, змушені до сьогодні давати свідчення в правоохоронних органах.
Справа в тому, що свого часу Ігор Родинський, підробивши підпис власного начальника та викравши бланк адміністрації, підготував та надіслав до суду заяву, відповідно до якої ДЕРЖАВА, ПОЗИВАЧ, відмовляється від прав на спірну квартиру, яка в минулому була незаконно відчужена. Цікавим фактом є те, що в результаті службового розслідування дій Родинського комісією було встановлено факт того, що його тесть є адвокатом сторони ВІДПОВІДАЧА. Як бачимо, епізод зловживання своїм посадовим обов’язком з боку чиновника тут є очевидним. Та його аморальність не знає меж. Попри те, що провина Родинського повністю доведена, він продовжує заперечувати свою причетність до цього випадку, а люди, яких він підставив, одержали «заслужені» догани та продовжують ходити на допит до слідчого. Нічого вам не нагадує? Як на мене, часи «януковського» режиму не закінчились, вони просто перейшли до інших рук.
А тим часом, Ігор Родинський, ще формально працюючи в Солом’янській районній адміністрації, вже хазяйнує в Печерську: дає усні доручення збентеженим працівникам, які до кінця не розуміють, в якому статусі він перебуває, бере участь у нарадах, які проводить голова Печерського району, перебуваючи в президії разом з ним. Наголошую, що це відбувається в той час, коли Ігор Родинський є державним службовцем та повинен по законодавству перебувати на своєму робочому місці, тобто в Солом’янській районній державній адміністрації.
Так звана революція сумління відбулася в мізках не всіх людей. Ті, хто робив цю революцію не зрадили своїм інтересам і все ще сподіваються на кращі зміни у рідній країні. Та поки ці зміни триватимуть, ті, хто перебували по іншу сторону барикад, зараз ці барикади успішно перейшли, перефарбувалися в інший колір та старими, напрацьованими ПРівськими методами продовжують процес особистого збагачення.
А завершення цієї епопеї буде точно таким, як у 2005 році. Тоді Партія регіонів перевела дихання, відпочила і нанесла удар в спину тодішньому Президенту, Прем’єру і всьому українському народу. Цього разу вона зробить це за допомогою своєї так званої «потаємної гвардії», яка, будучи публічно незаплямованою, правдами й не правдами інтегрується у владу. Старт вже розпочато. Коріння проростає у Київській міській владі.
Залишилося зачекати на політичній арені інших відданих прихильників Партії регіонів, схожих на Ігоря Родинського, та дізнатися, яка роль відведена їм у цьому процесі. А поки український народ ціною власного життя у прямому сенсі бореться за власну незалежність та бажання жити в кращих умовах, щурі попереднього режиму впевнено продовжують рити власні нори в кулуарах діючої влади.
НОВИК ОЛЕГ, Корреспондент.Блоги