Оточення підсанкційного кума президента РФ Володимира Путіна – Віктора Медведчука – постачає в Україну з РФ та Білорусі половину імпортного дизельного пального більше ніж на мільярд доларів щороку.
Зліва направо: Микола Воробей, Віктор Медведчук, Ігор Сечін
Окрім контролю поставок половини обсягів дизелю в Україну, компанії з орбіти проросійського політика продають 40% річного споживання скрапленого газу.
Афілійовані з Медведчуком компанії отримують пальне від російської Роснафти, яку очолює товариш Володимира Путіна – Ігор Сєчін, а також від компанії білоруського олігарха Миколи Вороб’я, який є наближений до захопившого владу в Білорусі Олександра Лукашенка. Опубліковано на сайті БізнесЦензор.
Вищий антикорупційний суд за клопотанням НАБУ 24 лютого заарештував майно української частини нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок», який до недавнього часу знаходився в спільному управлінні проросійського політика Віктора Медведчука і білоруського олігарха Миколи Вороб’я.
Заарештований нафтопровід передадуть в управління Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). До визначення управителя цього майна воно буде знаходитися на зберіганні «Уктранснафти» — держкомпанії з Групи Нафтогаз, що оперує нафтопроводами.
Арешт пов’язаний з розслідуванням про передачу права власності на нафтопродуктопровід від держави оточенню Медведчука.
19 лютого президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО про введення санкцій на Віктора Медведчука, його дружину Оксану Марченко і ряд компаній. Тоді ж Рада нацбезпеки доручила вжити невідкладних заходів для повернення майна нафтопродуктопроводу державі.
Ще раніше санкції були накладені на соратника Медведчука — нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака і три телевізійних канали — 112, ZIK і NewsOne, які на нього записані.
Що таке нафтопродуктопровід Прикарпатзахідтранс
Прикарпатзахідтранс експлуатує українську ділянку нафтопродуктопроводу «Самара — Західний напрямок» протяжністю 1,1 тис. км. Трубопровід був побудований в радянські часи для транспортування дизельного пального (ДП) з Росії в Білорусь, Україну і Європу. Проектна потужність магістралі — 3,5 млн тонн на рік.
Після розвалу Союзу, в порушення закону, нафтопродуктопровід не передали у власність України. Він залишився на балансі російської Транснафти.
У 2014-2015 роках суди всіх інстанцій прийняли рішення про повернення у власність України нафтопродуктопроводу. Однак в 2015 році Госпсуд Рівненської області повернув російській Транснафті трубопровід.
Вона, в свою чергу, продала Прикарпатзахідтранс швейцарській фірмі ITC Industry Trading Company SA німця Анатолія Шефера, який пов’язаний з Віктором Медведчуком. А в 2017 році рада директорів російської Роснафти схвалила угоду про постачання на адресу ITC Industry Trading Company дизпалива в загальній кількості від 30 млн до 50 млн тонн (від 3 млн до 5 млн тонн на рік).
В Україні продажі палива з труби контролювали дві компанії: Proton Energy Ніссана Моїсеєва і Wexler Group Петра Белза. У 2019 ITC Industry Trading Company продала 50% Прикарпатзахідтранс білоруському олігарху Миколі Вороб’ю з оточення Лукашенка.
В тому ж році Україна ввела імпортні мита на поставку дизелю по трубопроводу в розмірі 4%. В результаті, обсяги прокачки по українській частині скоротилися, оскільки трейдери почали відвантажувати пальне з трубопроводу в білоруському Гомелі і залызницею везти в Україну, в обхід мит.
У лютому 2021 року детективи НАБУ спільно зі слідчими СБУ повідомили про підозру державному експерту, висновки якого сприяли незаконному виведенню з державної власності нафтопродуктопроводу.
Окрім контролю нафтопродуктопроводу оточення Медведчука постачає в Україну з РФ та Білорусі половину імпортного ДП на більше як $1 млрд щороку.
Окрім того, компанії з орбіти Медведчука імпортують 40% річного споживання скрапленого газу. У них ексклюзивне право на імпорт скрапленого газу з Росії.
БізнесЦензор проаналізував, у кого оточення Медведчука купувало в 2020 року нафтопродукти, а кому – продавало.
В 2020 році на український ринок було поставлено 7,4 млн тонн дизельного пального, повідомляє Консалтингова група «А-95».
Українські НПЗ виробили 1,13 млн тонн ДП, або 15,3% всього обсягу. В тому числі Укртатнафта (Кременчуцький НПЗ) — 1,06 млн тонн, а Шебелинський ГПЗ, який входить в Укргазвидобування з Групи Нафтогаз, — 72 тис. тонн.
Укртатнафта контролюється групою Приват Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також Олександром Ярославським. Міноритарна частка в розмірі 43% належить «Нафтогазу». Однак компанія не має впливу на підприємство.
Частка імпортного ДП на ринку України в 2020 році – 84,7%, або 6,26 млн тонн.
В тому числі, з Росії було поставлено 2,6 млн тонн (частка на ринку України – 35,4%), з Білорусі – 2,2 млн тонн (або 30% нашого ринку), з Литви – 621 тис тонн (8,4% українського ринку). Через морські потри в Україну, за даними «А-95», зайшло 776 тис. тонн.
Половину імпорту дизпалива в Україну в 2020 році було посталено двома компаніями Proton Energy та Wexler Group. Поставки були з Росії та Білорусі. На двох компанії поставили 3,1 млн тонн ДП на $1,18 млрд. Окремо Proton Energy відправила в Україну 803 тис тонн скрапленого газу на $276 млн.
Wexler Group – один з найбільших імпортерів ДП в Україну. Компанія оперує перевалками з трубопроводу на залізницю у містах Новоград-Волинському (Житомирська область) та Смига (Рівненська область). Основний бенефіціар компанії — Петро Белз.
Сам Белз в інтерв’ю БЦ стверджував, що не має відношення до Медведчука. А великі обсяги пального з трубопровіду Wexler отримує за рахунок давнього знайомства Белза з власником Proton Energy Нісаном Моісеєвим.
Proton Energy – крупний імпортер ДП, а також ексклюзивний постачальних скрапленого газу з Росії. Ця компанія належить соратнику Віктора Медведчука – Нісану Моісеєву. Він публічно назвав себе товаришем кума Путіна.
Proton Energy належить мережа АЗС Glusco (колишні АЗС Росанфти, яка продала їх січні 2018 року). Однак управління мережею здійснює Wexler Белза та компанія Unimex Holding Бориса Ганжи.
Wexler Group
Wexler Group в 2020 році поставила в Україну 2,1 млн тонн ДП на $805 млн. 90% цього обсягу було придбано у російської Роснафти, та у білоруської компанії БелКазТранс: 970 та 930 тис. тонн відповідно.
Роснафта — найбільша нафтогазова корпорація світу. Найбільший пакет акцій «Роснафти» (40,6%) знаходиться у власності компанії «Роснафтогаз», яка належить уряду РФ. Керівник Роснафти – Ігор Сєчін, найближчий соратник президента РФ Володимира Путіна.
БелКазТранс контролюється білоруським олігархом Миколою Вороб`єм, що наближений до Олександра Лукашенка.
В Білорусі Вороб’ю належить низка компаній з торгівлі нафтопродуктами. Зокрема: Інтерсервіс і Нафтобітумний завод, а також Абсолютбанк. В Україні Вороб`ю належить контрольний пакет компанії Прикарпатpахідnранс, яка експлуатувала українську ділянку дизельного нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок».
Напряму від Мозирського НПЗ, Білоруської нафтової компанії та Нафтана (другий НПЗ в Білорусі) Wexler поставила 89,2 тис тонн на $38 млн.
Ще 88,5 тис. тонн на $34,5 млн Wexler поставила морем: 53 тис. у турецького НПЗ Star Rafineri, а 35,6 тис. тонн отримано від турецької компанії Opet Petrolculuk.
Дизельне пальне, яке Wexler постачала по нафтопродуктопроводу, залізницею з Білорусі та РФ, а також морем, купувало близько двох десятків компаній.
Однак більше половини обсягів було поставлено компаніям, афілійовані з Wexler. Зокрема, ДП від Wexler отримували дві юридичні особи: ТОВ «Анвітрейд» та ТОВ «Анвітрейд Плюс». Минулого року вони отримали від материнської структури 591 тис. тонн на $218 млн і 413 тис. тонн на $150 млн відповідно.
Однак напередодні введення президентом Володимиром Зеленським санкцій проти родини Медведчуків і прийняття рішення про повернення нафтопродуктопроводу «ПрикарпатЗахідТранс» в державну власність, Петро Белз вийшов зі складу засновників ТОВ «Анвітрейд» та ТОВ «Анвітрейд Плюс».
ТОВ «Анвітрейд» була записана на Марину Степанюк, а ТОВ «Анвітрейд Плюс» — на Ольгу Лощинську і Олександра Поповича. Всі вони раніше працювали в команіях групи Wexler.
Глуско Україна (однойменна мережа АЗС), яка входить в Proton Energy Нісана Моісеєва, посталено 381 тис. тонн ДП. А компанії Альянс Ойл Україна, що управляє АЗС Shell — 199 тис. тонн.
Proton Energy Нісана Моісеєва минулого року імпортувала в Україну 1 млн тонн ДП на $381 млн.
В тому числі 747 тис тонн ДП на $294 млн Proton отримала від БелКазТранс Вороб`я. Ще 260 тис. тонн ДП на $86,77 млн Proton придбала в Роснафти.
Покупцями ДП була низка відомих мереж АЗС в Україні. Найбільші обсяги Proton поставила мережі АЗС БРСМ, яка належить Андрію Бібі – 247 тис. тонн.
Другим найбільшим покупцем стала компанія Параллель-М ЛТД – 220 тис. тонн ДП. Компанія управляє мережею АЗС Параллель (60 автозаправних комплексів), яка восени була продана олігархом Рінатом Ахметовим компанії «Нафтоінвест 2020» маловідомого бізнесмена Олександра Дубініна.
Третьою за обсягами покупки ДП у Моісеєва стала компанія ПрикарпатЗахідТранс – отримала 157 тис. тонн ДП. Це та сама компанія Вороб’я, що експлуатує нафтопродуктопровід.
Мережа АЗС КЛО, через афілійовану компанію Автобансервіс, отримала від Proton 147 тис. тонн ДП.
Група Галнафтогаз Віталія Антонова, яка володіє мережею АЗС ОККО, придбала у Моісеєва 122 тис. тонн ДП.
А паливний трейдер «Надєжда» Віктора та Станіслава Батраченків – 67 тис. тонн ДП.
За даними «А-95», в 2020 році обсяг споживання СВГ в Україні становив 1,98 млн тонн. Частка імпортного ресурсу становила 79%. Ці обсяги в Україну йдуть з Росії, Казахстану та Білорусі, а також по морю.
Водночас, за даними БЦ, всі поставки СВГ з РФ контролює Proton Моісеєва. Цю ексклюзивність Proton отримав в 2017 році.
Відбулося це так: в кінці 2016 року Енергетична митниця Державної фіскальної служби (ДФС) зупинила оформлення партій СВГ з РФ на основі листа СБУ, яка зобов’язала Укрзалізницю перевірити затримані цистерни на предмет несправності.
В лютому 2017 року Мінекономрозвитку на вимогу СБУ ввело санкції проти 16 компаній-імпортерів СВГ через кримінальне провадження щодо фінансування тероризму.
Лист підписував перший заступник голови СБУ Павло Демчина – людина з оточення тодішнього президента Петра Порошенка. Після зняття санкцій стало відомо, що ексклюзивне право на імпорт скрапленого газу опинилося у оточення Медведчука.
Саме за правління Порошенка Медведчук отримав статус олігарха: став власником інформаційних каналів, отримав контроль над нафтопродуктопроводом, а також взяв під контроль імпортні поставки ДП з Росії та Білорусі і скрапленого газу з РФ.
В 2020 році Proton відправила в Україну 803 тис. тонн СВГ на $276 млн. Це 41% річного споживання цього палива в Україні. Весь імпортований в Україну обсяг СВГ Proton ексклюзивно придбала у російської Роснафти.
Найбільші обсяги Proton поставила на свою мережу АЗС Glusco (Глуско Україна) – 228 тис. тонн.
Компанії Катма Груп з групи БРСМ Андрія Біби Proton поставила 151 тис. тонн.
Третім найбільшим покупцем СВГ у Proton були компанії з Галнафтогазу Віталія Антонова (АЗС ОККО) – 102 тис. тонн.
Компанія Автобансервіс отримала 75 тис тонн. Автобансервіс входить в групу мережі АЗС КЛО Олександра Каца, Ігоря Чернявського і Вячеслава Сташенка.
ДОСЬЕ: ДМИТРИЙ ФИРТАШ. ИСТОРИЯ ТЕРНОПОЛЬСКОГО МИЛЛИАРДЕРА
Виталий Антонов: мутный бензин «ОККО». ЧАСТЬ 1
Николай Воробей: зачем нефтяной капитан белорусской коррупции пришвартовался в Украине? ЧАСТЬ 1
Автор: Юрій Віннічук