Агрохолдінг «Мрія»
» Мрія » — один з найбільших українських агрохолдингів, який недавно оголосив про технічний дефолт, — підозрюється в ухиленні від сплати податків.
У пошуках додаткової інформації ЕП натрапила на кілька ухвал Романівського районного суду Житомирської області, які про це свідчать.
Ці документи є у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Ухвали суду датовані 18 вересня 2014 року.
Епізод перший. «Рітоліс»
Згаданими ухвалами районний суд задовольнив клопотання слідчих на ознайомлення із податковими і статутними документами низки підприємств, які входять у структуру агрохолдингу «Мрія». Відповідні документи правоохоронці затребували в рамках порушеної кримінальної справи.
Мова йде про низку ТОВ: «Романів-агро», «Романів-агроком», «Сатурн агро» та «УПТ». Усі вони належать агрохолдингу. Їх засновниками є ТОВ «Група компаній » Мрія агро» та ТОВ » Мрія агрохолдинг», які володіють більшістю фірм холдингу.
В обґрунтуванні клопотання наголошується, що упродовж 2013 року » Мрія агрохолдинг» за допомогою товариств, якими зацікавилися правоохоронці, створила фіктивні валові витрати на суму понад 1 млн грн.
У ході розслідування слідчі також встановили, що група компаній » Мрія агро» та » Мрія агрохолдинг» є засновниками ТОВ «Рітоліс».
Як відомо, мінімізація доходів підприємств через штучне завищення валових витрат — одна з найбільш поширених «схем» ухилення від оподаткування. Для її реалізації необхідні фіктивні підприємства, наприклад, «липові» постачальники.
Зазвичай такі фірми є «буфером», звідки гроші можна вивести у конвертаційні центри і перетворити в готівку. «Рітоліс», схоже, і виконував таку роль.
Засноване ТОВ було у грудні 2013 року. Статутний фонд — 1 тис грн. Водночас, за даними судових рішень, підприємство у 2013 році задекларувало 71 млн грн валового доходу. Чим воно займається?
За даними ДП «Інформаційно-ресурсний центр», основний вид діяльності ТОВ «Рітоліс» — вирощування зерна та насіння. Проте у профільних базах воно ніде не згадується, за винятком хіба що житомирського сайту аграрних оголошень. З 16 жовтня 2014 року ТОВ перебуває у стані припинення діяльності.
Засновник у підприємства, відповідно до Єдиного державного реєстру, один — Андрій Ковальчук. Про цю особу також нічого невідомо. Слідчі у своєму клопотанні називають цю людину «підставною особою», на яку ТОВ зареєстрували «невстановлені особи».
«У даному випадку це конкретні фізособи. Це не » Мрія агро» та » Мрія агрохолдинг», однак ці особи можуть мати стосунок до згаданих компаній, наприклад, діяти в їх інтересах або бути співробітниками цих товариств», — каже представник правоохоронних органів, якого ЕП попросила розшифрувати інформацію в ухвалі.
Зрештою, в ухвалі Романівського суду все одно не вказується, як пов’язана » Мрія » з ТОВ «Рітоліс», і на яких підставах суд допустив слідчих до документів підприємств агрохолдингу. У прес-службі «Мрії» також це не пояснили. На питання ЕП речники холдингу не відповіли.
Епізод другий. «Конверти»
Як уже зазначалося, інформації про ТОВ «Рітоліс» замало. Найбільше відомостей про «прокладку» можна знайти тільки в судових рішеннях. Тут уваги варта ухвала суду від 9 жовтня 2014 року про задоволення ще одного клопотання слідчих щодо перевірки двох банків і низки підприємств.
Тут підприємства «Мрії» уже не згадуються. Натомість у документі зазначається, що протягом 2013-2014 років з рахунків ТОВ «Рітоліс» було перераховано близько 130 млн грн шести сумнівним фірмам.
Причому 71 млн грн «прокладка» отримала наприкінці 2013 року як кредит і в той же день розіслала названим компаніям. Майже таку ж суму було перераховано протягом 2014 року лише одній з цих фірм — ТОВ «Торгоптдевелопмент».
«Вказані підприємства фактично знаходяться за однією адресою, а їх банківські рахунки відкриті у ПАТ «КБ «Хрещатик» та ПАТ «Діві банк». Вони мають ознаки фіктивності. Ймовірно, через них гроші зняті з рахунків та конвертовані у готівку», — зазначається в ухвалі.
Ці підприємства мають невеликий статутний фонд — близько 1 тис грн. Більший він лише у ТОВ «ТРК-7» — 61 тис грн.
Утім, виходячи з публічних даних, за однією адресою заходяться лише три фірми. Проте п’ять з них прописані на Луганщині. Усі вони, як і «Рітоліс», зареєстровані недавно і теж у стані припинення діяльності. Деякі з них уже ліквідовані.
У справі фігурують банки, через рахунки яких здійснювалися згадані сумнівні операції. Перший — «Хрещатик» українських бізнесменів Василя Хмельницького та Ігоря Дворецького, колишнього власника меткомбінату «Запоріжсталь».
Другий — «Діві банк» — належить сім’ї Гутів, члени якої є власниками агрохолдингу » Мрія «. Іван, Клавдія, Андрій та Микола Гути створили банк у 2011 році. Навіть якщо забути, хто володіє останнім банком, такі «слизькі» операції не можуть не зацікавити служби безпеки фінансових установ.
Виходячи з даної інформації, обидва банки — кандидати на позбавлення ліцензій. Або, принаймні, їх діяльністю повинні зацікавитися МВС чи Нацбанк.
За останні вісім місяців голови НБУ та Державної фіскальної служби не раз говорили про боротьбу з «конвертаційними» центрами-банками. Втім, обіцянки назвати порушників залишилися обіцянками.
Так, в кінці березня тодішній керівник НБУ Степан Кубів заявляв, що під час перевірок регулятор виявив 12 банків, які виконували роль конвертаційних центрів, і через які шахраї «відмили» 142 млрд грн.
Згодом із заявою про викриття ієрархічної структури потужної злочинної організації виступила Генпрокуратура. Тоді заступник Генпрокурора Микола Голомша похвалився, що СБУ, МВС та НБУ виявили 14 таких фінансових установ.
У жовтні Нацбанк розповів, що бореться з «конвертами» і відзвітував про виявлені три такі центри. Чи були покарані організатори? Питання риторичне.
Замість висновку
У згаданих ухвалах наведена інформація, отримана в ході досудового слідства. Вона може мати доказове значення, але лише на цьому етапі. Заключне рішення все одно виноситиме суд, якщо справа до цього дійде. Те саме стосується і вини компаній » Мрія агрохолдинг» та » Мрія агро», які тут фігурують.
В ухвалах чимало інформації, яка опосередковано вказує на вину холдингу. Утім, там нема чіткого підтвердження зв’язку між «Рітолісом» та «Мрією».
Як відомо, холдинг переживає серйозні фінансові труднощі. У серпні 2014 року » Мрія » оголосила технічний дефолт. Борг компанії становить 1,3 млрд дол, її власники пропонували кредиторам списати 900 млн дол.
Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, з компанії в судах намагаються стягнути борги банки «Креді агріколь», «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», «Кредит Європа банк», Діамантабанк та ПУМБ.
Крім того, лізингові компанії «ОТП-лізинг», «Райффайзен лізинг аваль» та «Український лізинговий фонд» намагаються відсудити у «Мрії» техніку.
У жовтні міжнародний комітет кредиторів і міноритарних акціонерів «Мрії» звернувся до української влади з проханням розслідувати діяльність компанії і дії сім’ї Гутів, яка контролює агрохолдинг. Кредитори адресували звернення президенту, прем’єру, НБУ, СБУ, Генпрокуратурі та МВС.
Наразі кредитори і власники компанії домовляються, як вийти з кризової ситуації.
Ростислав Кравець, старший партнер юридичної компанії «Кравець і партнери»
— Великі підприємства так чи інакше користуються подібними схемами для мінімізації податку. Винятком можуть бути хіба що іноземні компанії. Нічого дивного у цьому нема. Дивно, що ці ухвали потрапили у вільний доступ. Це неправильно.
Варто звернути увагу на формулювання, яке наводиться у документі. Дещо «за вуха» притягнутий зв’язок агрохолдингу з «фіктивною» компанією.
В одній частині зазначено, що холдинг — засновник фіктивного підприємства, в іншій — якась фізична особа. Такий зв’язок більше нагадує фальсифікацію.
Незрозуміло, чому цим питанням займається суд Романівського району, коли мова йде про отримання доступу до документів у Новоград-Волинській ОДПІ ГУ Міндоходів. Цього суддю і тих слідчих треба притягнути до відповідальності. Це більше схоже на «наїзд» замовного характеру.
Дмитро Дєнков, Економічна правда
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!