О том, как государство и кредиторы банка «Богуслав» оказалась в «дураках», и каким беспомощным может быть надзор НБУ.(Укр.)
На початку листопада Національний банк повідомив про визнання неплатоспроможним невеликого банку «Богуслав».
Резонансу ця новина не викликала. «Ще один банк пішов з ринку» — більшість ЗМІ обмежилися короткими повідомленнями. На фоні трирічного «банкопаду» банкрутство чергової фінансової установи уже не викликає подиву.
Та насправді цей випадок вартий уваги. Хоча б тому, що він демонструє, яким безпорадним може бути нагляд НБУ і як легко можна «спустошувати» банки перед введенням тимчасових адміністрацій.
ЕП переконалася в цьому, вивчивши більш детально ситуацію із банкрутством «Богуславу». Як держава та окремі кредитори банку знову опинилась у «дурнях», про це далі.
Малий та перспективний банк
Банк «Богуслав» був невеликою фінансовою установою. Наприкінці другого кварталу 2017 року його активи сягали майже 750 млн грн. Згідно з даними НБУ, власниками банку були Володимир Романенко та Наталія Вакуленко.
Широкому загалу цей банк був відомий хіба тим, що в ньому колись тримав гроші скандальний екс-голова ДФС Роман Насіров, та низькобюджетною рекламою у вигляді чудернацьких стікерів з процентними ставками вище ринкових, розклеєних в метрополітені.
Як це часто буває: коли банк обіцяє зависокі відсотки, жити йому лишається недовго. Так сталось і цього разу. Тепер депозити із згаданими високими відсотками клієнтам буде повертати Фонд гарантування вкладів, тобто платники податків. Так, за останні три роки Фонд отримав з бюджету вже понад 70 млрд грн.
Гарантовані виплати для вкладників Богуславу — це близько 180 млн грн. І сума, начебто, невелика, якщо врахувати, що активи банку сягають 750 млн грн, яких точно повинно вистачити на гарантовані виплати в межах 200 тисяч, та й навіть на задоволення інших черг кредиторів.
Утім, через бездіяльність з боку Національного банку та правоохоронців, схоже, що виплати знову покриватимуться за рахунок державного бюджету.
Осіннє загострення
Чому банк було визнали неплатоспроможним? Це питання сухо прокоментував регулятор у своєму релізі.
Мовляв, все як завжди — банк був недокапіталізований, подав до НБУ план реструктуризації, вживали заходи, але вони виявились недостатніми і в результаті банк не досяг запланованого розміру статутного і регулятивного капіталу.
Скрін з сайту НБУ
Чи насправді все так просто, як повідомили в НБУ?
У розпорядження ЕП потрапили документи, які свідчать про протилежне. Йдеться, зокрема, про таємну постанову НБУ, датовану 26-им вересня — «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю Банку Богуслав та призначення куратора».
Цей документ свідчить про те, що шансів у «Богуслава» було небагато. Так само зміст постанови ставить під сумнів можливість здійснення акціонерами Плану оздоровлення, про який НБУ згадує в своєму релізі. Головне, що про це було відомо ще за 1,5 місяця до визнання банку банкрутом.
Про що свідчила згадувана таємна постанова?
По-перше, обсяг непрацюючих активів банку становив 354 млн грн — майже 40% загальних активів банку. Тобто, на той момент дуже значна частина активів фактично знецінилась.
По-друге, у банку була надмірна залежність від п’яти найбільших кредиторів — 177 млн грн або 32% від загальних зобов’язань. Це свідчить про те, що у банка в будь-який момент могли початись проблеми з ліквідністю.
По-третє, банк дійсно подав до НБУ план реструктуризації. Разом з тим, фінансова установа не надала інформацію про власників чи нових інвесторів, їх фінансовий стан, та інші відомості, які б гарантували виконання зобов’язань.
Тобто, НБУ навряд чи міг бути впевненим у тому, що акціонери мають бажання цей план виконувати.
І найголовніше. В документі наголошується, що «за результатами аналізу звітності боржників — юридичних осіб, які згідно із планом реструктуризації планували здійснити погашення заборгованості перед банком — установлено неспроможність здійснювати ними погашення боргу у встановлений договорами строк, з огляду на розмір їх боргу порівняно з обсягами діяльності».
Тобто, причин для побоювань було чимало. Як відреагував Нацбанк? Був запроваджений особливий режим контролю за банком і призначений куратор.
Проте, на думку опитаних ЕП банкірів, це виглядає лише як формальність, оскільки з можливих засобів впливу НБУ застосував лише обмеження на використання прямих кореспондентських рахунків, а також дозволяв проводити розрахунки через консолідований кореспондентський рахунок у НБУ.
«Логічним було б ввести заходи, які б завадили виведенню активів з банку і завадили б збільшувати потенційне навантаження на виплати Фонду гарантування вкладів. Наприклад, заборинити банку активні операції з пов’язаними сторонами, збирати вклади населення за завищеними ставками та інше», — каже один за банкірів на умовах анонімності.
Більш-менш суворі заходи впливу до банку були застосовані лише 20 жовтня. Регулятор заборонив банку здійснювати кредитні операції, будь-які транзакції щодо вивільнення забезпечення, отриманими за кредитними операціями, залучати депозити за ставками вище ринкових.
Але це були вже запізнілі заходи. Чому? Про це піде мова далі.
Куди зникли активи
Поки в НБУ сподівались на виконання плану реструктуризації, у банку, схоже, готувались до введення тимчасової адміністрації. Перед цим з банку була виведена частина активів.
Перше. Банк мав у портфелі високоліквідні активи у вигляді ОВДП на суму понад 200 млн грн — це близько 75% від загального обсягу високоліквідних активів у портфелю. Проте, до оголошення про неплатоспроможність паперів не стало.
Так, з 29 вересня до 2 жовтня банк уклав низку угод для забезпечення виконання своїх забов’язань на приблизно таку ж саму суму.
Щасливими кредиторами, яким було надано в забезпечення ОВДП, стали Альфа банк, перед яким забов’язання «Богуслава» становили 61 млн грн, Банк «Авангард», яким раніше володіла Валерія Гонтарева (17 млн грн) та маловідома на ринку компанія ТОВ «ІФК Профінвест» (110 млн грн).
Остання установа має складну структуру власності та фігурує у кримінальному провадженні щодо незаконного заволодіння акцій ринку «Нивки». Опитані ЕП учасники ринку не змогли відповісти, з ким насправді може бути афілійована ця компанія.
Друге. Протягом вересня-жовтня спостерігалась тенденція щодо дроблення депозитів. Сума вкладів фізичних осіб зменшилась приблизно на 10% (близько 30 млн грн), а от сума можливого відшкодування Фондом гарантування за вкладами фізичних осіб зросла на 15% (понад 25 млн грн) — до 188 млн грн.
Ймовірно, у банку знали, що невдовзі може настати банкрутство і тому великі депозити віп-клієнтів, що перевищували 200 тисяч гривень розбивались на суми до 200 тисяч, щоб потрапити під відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів.
Понеділок день важкий
Інший важливий факт — як розвивались події в останні дні перед введенням тимчасової адміністрації.
За останні три роки в Україні стало традицією виводити з ринку банки по п’ятницях. В четвер правління НБУ, зазвичай, приймає «секретне рішення», а вже у п’ятницю зранку в банк відправляється команда Фонду гарантування вкладів.
Так мало статись і цього разу. У стінах НБУ ще 2 листопада, коли повинно було проходити засідання, підняли питання неплатоспроможності банку.
«Деякі члени правління навіть вже встигли поділились інформацією з деякими казначеями комерційних банків», — каже спірозмовник ЕП в Фонді гарантування вкладів.
Та сталось все не так. У п’ятницю традиційне повідомлення про неплатоспроможність банку було відсутнє на сайті НБУ. За незрозумілих причин рішення відклали до понеділка.
В НБУ на питання ЕП, чому рішення було відкладене відповіді не надали.
«Очевидно, що в банку вже знали про рішення НБУ і мали два вихідних дня для підготовки до «теплого» прийому тимчасової адміністрації», — припускає казначей одного з українських банків.
Та й навіть в понеділок у банку не були раді бачити тимчасову адміністрацію. Бригаді Фонду гарантування довелось викликати поліцію, щоб потрапити до банку.
«При практичній реалізації процедури введення тимчасової адміністрації працівники банківської установи чинили активний опір представникам Фонду гарантування, фізично не допускаючи їх до приміщення банківської установи», — йдеться у відповіді Фонду гарантування вкладів на запит ЕП.
«Незважаючи на присутність та прямі вказівки працівників поліції, службові особи банку «Богуслав» продовжували вчиняти кримінальне правопорушення та не допускали представників Фонду та працівників поліції до приміщення банківської установи», — наголошують у Фонді.
Із відповіді Фонду гарантування також випливає, що працівникам банку викликали швидку допомогу, медики тривалий час знаходилися в приміщенні банківської установи та здійснили госпіталізацію працівника банку. За словами робітників банку, госпіталізована була голова правління.
«Екіпаж швидкої допомоги, попри вимоги працівників поліції, не надав можливості оглянути валізи медиків», — розповіли у Фонді ЕП.
Чи винний регулятор
До регулятора тут виникає багато запитань. Так, прес-релізу можна повірити, якщо не знати вищевикладених фактів, які захищені банківською таємницею.
Немає відповідей на наступні питання: З чим пов’язане відкладення рішення про неплатоспроможність банку? Чи погоджувалось з куратором надання банком ОВДП у забезпечення виконання своїх забов’язань перед банками Авангард, Альфа та ТОВ «ІФК Профінвест»?
НБУ запевняє, що банк виконував план реструктуризації. Водночас, у постанові про режим запровадження спеціального контролю за банком йдеться про фактичну неможливість виконувати боржниками забов’язання перед банком.
Ці та інші питання ЕП відправила в НБУ. Відповідь регулятора наведена нижче.
