Иван Мельничук
Обранці
Мельничук: від зради до зради?
Поки громадськість ламає списи з післямайданною владою, добиваючись від неї справжньої люстрації, до неї проникли пройдисвіти вищого гатунку. І вони теж кивають на можновладців часів Януковича, віддано зітхаючи і чесно дивлячись в очі обдурених громадян. Насправді вони не бажають позбавляти їх влади тому що це останній бастіон перед тим, як доберуться до них.
Одним з таких екземплярів є Іван Мельничук, депутат Верховної Ради від порошенківської партії «Справедливість». Він народився в Коломиї 1969-го, про життєвий шлях цього депутата яскраво розписано в інтернеті. Піарники явно перестаралися, бо від солодких епітетів тхне чимось неприроднім. По завершенні школи Мельничук у 1986 р. чомусь вступив аж до Пермського військового командного училища МВС СРСР. Що перешкодило йому навчатися в Україні — в біографії не розповідається. Відомо тільки, що після завершення навчання – з 1991 до 1999 року Мельничук служив у військах російського МВС. Але нарешті йому закортіло в Україну, а швидше за все і не його це бажання, а «приказ що не обговорюється». Нікому не секрет що таких агентів Кремля чимало в області. Він повернувся і у 2003-му році зайнявся підприємництвом, причому одразу успішним. У той час, як українці виживали після лихих 90-х, кризи 1998-го, кризи 2004-го – Мельничуку вдалося побудувати сувенірний бізнес, почавши з одного-єдиного столика. (ха-ха) Спочатку в Коломиї, а потім на Літинщині у Вінницькій області, Іван Мельничук став респектабельним бізнесменом. Все відбулося, як у казці. Гроші, влада, гроші — влада ….Врешті – у 2010-му обраний він був депутатом Вінницької обласної ради. З його ментовською підготовкою втертися у довіру до партійних босів було справою дріб’язковою. У 2012 балотувався до Верховної Ради та щось там не зіграло. У 2014-му став головою райдержадміністрації в Літині та головою Вінницької обласної партійної організації «Солідарність». Восени цього року стає депутатом Верховної Ради. Дивна біографія, не знаходите? Адже успішний бізнесмен, як стверджується в його біографії, нібито й в Україні не жив.. а став мільйонером.
Тобто офіційно він бідний немов церковна миша, але автівка джіп, закордонні подорожі на футболи та відпочинок закордоном – це все ознаки чималого статку. Крім того, і виборча компанія і ті засвідчені добрі справи — тягнуть як мінімум на мільйони. І якщо не з власної кишені він їх узяв то звідки?
Як кажуть, сувенірний бізнес – це тільки прикриття, адже хто як не мент мріє про шматок дороги з усілякими наслідками. Тобто, це і бізнес туризм і готельно-ресторанний контроль і проституція на тій же дорозі і наркотики. Хтось сумнівається, що це є на трасі? Тепер прибутки Мельничука цілком зрозумілі. Але гроші це тільки одна із складників шляху до влади.
Мельничук пішов у політику банальним шляхом, лакейськи зазираючи до рота владі маючим, та шукаючи будь-якого зручного моменту, щоб занести чиїсь сідниці у правильному напрямку. Холуїв сильні світу цього завжди любили. Так, не шанували, але любили, бо вони роблять життя приємнішим. Піддакнуть, коли треба, закриють рота тим, хто піддакувати не хоче, навіть ляпаса дадуть. Все це хазяїну бачити приємно і його холоп цим користується, роблячи собі кар’єру. Іван Мельничук теж велосипеда не вигадував і пішов протореною доріжкою, яка принесла йому результат. Так в Україні заведено, що особиста дружба вирішує багато чого. От заслужив довіру Порошенків Мельничук, подяка від них миттєво настала. І справа тут не в ділових і особистих якостях Мельничука…Але, може й в особистих. Кланятися перед ким треба вчасно він завжди вмів. Може цим умінням йому і вдалось результативно скористатися.
У 2011 році в Декларації про доходи Мельничук указав свої прибутки у сумі 127,7 тисяч гривень. Доходи членів сім’ї становили 187,75 тисяч. Це були доходи виключно від підприємницької діяльності. Мельничук орендував ділянку землі у 1400 кв.м. за 4000 грн. Наш успішний підприємець не мав ані житлового будинку, ані квартири, ані садового (дачного) будиночку, ані гаража. Щоправда члени сім’ї мали житловий будинок у 26,8 кв.м. та квартиру у 81,5 кв.м. Голь перекатна Мельничук у 2011 р. все ж таки витратив 470 тисяч гривень на новенький Міцубісі-Паджеро. Це вже був його четвертий автомобіль. Адже ще у нього є два ВАЗи – 099 та 043 та Рено. На полях Декларації додатково ще вписаний Рено-Трафік, на який Мельничук тоді ж витратив 55 тисяч 569 гривень. Тоді ж, у 2011 році Мельничук вніс до банку 1000 гривень. Більше грошей у банках або цінних паперів наш успішний бізнесмен не мав. При цьому в нього знайшлися гроші на погашення позики та відсотків по ній на понад 84 тисячі гривень, а також майже 69 тисяч на утримання майна.
Що ж вказано у Декларації про доходи у 2013-му році? Адже у 2014-му, коли заповнював цей документ, Мельничук вже готувався бути головою Літинської райдержадміністрації. У цьому році він отримав доходів у 130,9 тисяч гривень, члени його сім’ї – 259,15 тисяч (з них за відчужекння майна – 148,62 тисячі).У 2013 році у Мельничука з’явилася ще одна земельна ділянка у 1200 кв.м. Але він так і не зміг придбати ані будинку, ані квартири, ані навіть садового будиночку чи гаража. Певно що спати підприємцю доводилось просто неба, як і його п’ять автомобілів ніколи не бачили гаража.
Хоча цього разу автомобілів в Декларації вказано тільки три, і невідомо які. Лише стоять роки їхнього випуску. Наш Мельничук вказав, що на рахунок до банку у 2013 році він вніс 321 гривню. Ось так розвивався його бізнес. Але члени його сім’ї виявилися більш багатшими: в них на банківському рахунку знаходилося 1491 гривня. Мельничук у 2013-му продовжив гасити кредит (160,422 тисяч грн.) та відсотки по ньому (142,2 тисяч грн.).
Переглянувши Декларації ореол успішного і чесного бізнесмена Мельничука якось розчинився і одразу ж з’являється маса запитань до того, як він жив з 2003-го до 2011-го. Це – якщо у Деклараціях вказана правдива інформація. Та швидше за все там і сотої частини немає від реальності, от і розчиняється ореол чесного депутати ВР і чесної голови райдержадміністрації.
Його ж прес-служба розповідає, що саме він Іван Мельничук у ці роки ремонтував школи і дороги забезпечував усім необхідним храми, установи прикрашав місто… Да, і про бюджет там ні слова, бо ж бюджетні кошти – це кошти громади, а не Мельнічука.
Хоча кажуть, він завжди плутав свою кишеню та державну. І навіть вже у ВР втратив контроль над собою та із повним розуміння, що тримає Бога за бороду, почав робити заяви дивні та провокативні.
Навішував на людей тавро і без сумління прикривав справи за гроші. Така поведінка і стала причиною усунення Мельнічука від будівництва партії «Солідарність» у Вінницькій області.
Його місце біля цесаревича (молодого Порошенка) от і слідкуй за його безпекою та життям у залі ВР. Так чи приблизно так було сказано йому на найвищому рівні.
Але Мельнічук носом чує зміни наразі падіння авторитету «Солідарності» очевидне, а ще й його відсторонення від годівнички, не на то він сподівався, не на то. Він навіть до області почав їздити рідше та зник з екрану 5-го каналу. Він у пошуках нового господаря, а цього зільє не через шантаж, чи погрози, а заради задоволення, як це вже звик робити. Ось такі у нас нові депутати команди, що закликала жити по–новому. У їхньому розумінні це просто нові гроші та можливості, а ви що думали?
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!