1 січня набрала чинності постанова НБУ від 25.12.14 №859 «Про деякі питання діяльності банків», якою запроваджується спеціальний режим регулювання діяльності банків на період з 01 січня 2015 року до 01 січня 2019 року.
У документі передбачено, що до банків, які порушують низку нормативів регулятора через негативні економічні наслідки окупації Криму, подій на Донбасі й девальвації гривні (що призвели до збільшення проблемних активів у їх портфелі, переоцінки валютної позиції тощо), але дотримуються певних обмежень НБУ щодо окремих операцій, заходи впливу, передбачені чинними законодавством, не будуть застосовуватися.
Цією постановою НБУ фактично відмовився від базових принципів контролю за банківською системою, дотримання яких, власне, й має забезпечувати стабільну роботу учасників ринку.
Таким чином, регулятор визнав, що
— більшість банків не мають змоги власними силами перетравити весь економічний негатив, з яким Україна зіткнулася в 2014 році й може ще зіткнутися в 2015 році (як через військову агресію Кремля, так і накопичення критичної маси економічних проблем в минулі роки);
— акціонери банків і держава не підтримають їх у необхідній мірі (передусім, з точки зору докапіталізації; хтось – тому, що не має змоги, хтось – тому що не хоче надміру ризикувати, з огляду на ймовірність подальшого погіршення фінансової ситуації в Україні).
У теорії через нинішнє тотальне порушення банками нормативів альтернативою вимушеному відпусканню їх регулятором у «вільне плавання» було б хіба введення тимчасових адміністрацій ще, принаймні, в добру сотню банків з їх наступною ліквідацією. Як тоді повернути вкладникам гроші (з огляду на обмеженість ресурсу Фонду гарантування вкладів), забезпечити нормальне циркулювання грошових потоків у банківській системі тощо – риторичні питання. Фактично ніяк.
Зрештою й постанова №859 не дає відповіді на питання, як саме стабілізувати банківський сектор. Воно лише де-юре фіксує неминуче де-факто. І ставить три крапки – що, можливо, в майбутньому «якось» з купою нинішніх болячок вдасться розібратися…
Якщо ж звернутися безпосередньо до постанови, то Нацбанк готовий не застосувати до банків заходів впливу
— за порушення економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), співвідношення регулятивного капіталу до зобов’язань (Н3-1), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов’язані з переоцінкою рахунків в інвалюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 06.02.14 курсу інвалют до гривні та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями щодо боржників/контрагентів, місцезнаходженням яких на дату укладання договорів був Крим та/або територія проведення АТО та/або місцезнаходженням понад 50% виробничих потужностей яких є зазначена територія, та/або за операціями з якими понад 50% застави є майно, що перебуває на зазначеній території (при цьому в НБУ підкреслюють, що банки повинні дотримуватися нормативи кредитного ризику стосовно інсайдерів, нормативів ліквідності та інвестування);
— за збільшення частки негативно класифікованих активів до розміру 10% і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами НБУ, пов’язане з переоцінкою рахунків в інвалюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 06.02.14 курсу інвалют гривні та/або активними операціями;
— за наявність у банку збитків, що пов’язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах (розраховується сукупний результат переоцінки усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті та банківських металах) у зв’язку зі зростанням після 06.02.14 курсу інвалют до гривні та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями (згаданими вище)
Також Нацбанк дозволив банкам не зменшувати регулятивний капітал на суму перевищення нормативного значення економічного нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), якщо таке перевищення пов’язано з переоцінкою рахунків в інвалюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 06.02.14 курсу інвалют до гривні та/або спричинено формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями (знову ж таки згаданими вище).
Водночас щоб скористатися ослабленням вимог до регулювання, банки повинні дотримувати наступних обмежень:
— не надавати кредитів без забезпечення, яке відповідає вимогам нормативно-правового акта НБУ щодо оцінки ризиків з метою формування і використання резервів за фінансовими активами (крім кредитів фізособам у сумі не більше ніж 50,0 тис. грн., у т.ч. кредитів овердрафт; кредитів овердрафт юрособам за кредитними договорами, укладеними до дати набрання чинності цією постановою, у межах загальної суми заборгованості, що склалася на цю дату за такими кредитами; кредитів іншим банкам на строк до 30 календарних днів);
— не здійснювати валютних операцій на умовах “своп”, які виконуються в строк, що перевищує 30 календарних днів;
— не здійснювати активних операцій з інсайдерами (крім держбанків, їх дочірніх підприємств та підприємств, у яких частка держбанку та/або його дочірніх підприємств у статутному капіталі становить 100%) у частині укладання нових кредитних договорів та договорів про надання банком фінансових зобов’язань, укладання договорів про внесення змін до кредитних договорів щодо збільшення строків користування активами та/або збільшення сум кредитів;
— не здійснювати викупу та/або дострокового погашення боргових цінних паперів власної емісії, за винятком випадків, коли дострокове погашення боргових цінних паперів власної емісії відбувається за ціною, не вищою, ніж 50% від номіналу, та не призводить до суттєвого погіршення ліквідності банку;
— не здійснювати викупу акцій власної емісії, за винятком випадків, передбачених законодавством України щодо обов’язкового викупу банком акцій власної емісії;
— не придбавати недержавних цінних паперів від свого імені, крім цінних паперів, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабміну, надану відповідно до закону про держбюджет; цінних паперів, емітентом яких є НБУ; боргових цінних паперів емітентів, цінні папери яких унесені та перебувають у першому рівні лістингу однієї з українських фондових бірж, у межах суми заборгованості, що склалася на дату набрання чинності цією постановою за кожним емітентом; облігацій внутрішніх місцевих позик, емітентами яких є міські ради адміністративних центрів областей України та міста Києва;
— не здійснювати виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
— не здійснювати розподілу капіталу в будь-якій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років;
— не здійснювати дострокового повернення вкладів (депозитів) інсайдерам;
— не здійснювати виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків, крім виплат, які є складовою частиною заробітної плати та виплачуються на постійній основі;
— не збільшувати обсягів капітальних інвестицій за основними засобами та нематеріальними активами, що не беруть участі в проведенні банківських операцій, крім нерухомого майна, що перейшло у власність банку на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави, та/або нерухомого майна, набутого банком з метою запобігання збиткам.
При цьому Нацбанк зобов’язав банки, у діяльності яких на дату набрання чинності цією постановою є порушення та недоліки, зазначені вище, розробити та подати до 01 лютого 2015 року або протягом двох тижнів з моменту виникнення після 01 січня 2015 року таких порушень та недоліків до НБУ детальний план виконання зобов’язань (з поквартальною розбивкою) щодо усунення:
— до 01 січня 2016 року порушень та недоліків, пов’язаних з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв’язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют щодо гривні;
— до 01 січня 2019 року порушень та недоліків, спричинених формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.