Виктор Янукович и Ринат Ахметов
Зношення мереж та основних засобів є наріжним каменем функціонування більшості інфраструктурних об’єктів України.
Подеколи цей показник сягає критичних 80-90%, що може стати причиною техногенної чи екологічної катастрофи різних масштабів.
Зазвичай представники державних органів та керівники підприємств ЖКГ вирішують проблему постфактум, не застосовуючи превентивних заходів.
Не дивно, що необхідність реконструкції столичної Бортницької станції аерації стала очевидною для влади тільки після отруєння 128 осіб, з яких 104 дитини.
За цим фактом прокуратура порушила кримінальне провадження.
Очевидно, слід повернутися в минуле і згадати, за які кошти збиралися модернізувати головну очисну станцію регіону.
Було багато варіантів, але остаточним і найбільш вдалим може стати отримання 1,1 млрд дол кредиту від Японської агенції міжнародного співробітництва.
Історія реконструкції Бортничів
Відремонтувати Бортницьку станцію аерації як єдиний очисний фільтр стоків Києва та прилеглих міст владні чини поривалися не раз. Екс-прем’єр Микола Азаров оцінював вартість робіт 7,8 млрд грн, а через півроку віце-прем’єр нового уряду Володимир Гройсман говорив уже про 10,5 млрд грн.
Для модернізації станції спочатку потрібно розробити проектно-кошторисну документацію. Хоча в Кабміні заявляли про її схвалення ще у квітні 2014 року, а на початку липня вийшла постанова уряду про виділення 109 млн грн на реконструкцію споруд очистки стічних каналізаційних вод.
За словами представників » Київводоканалу «, тоді гроші до одержувача не дійшли.
Лише в листопаді через процедуру державних закупівель було обрано ДП «Інститут «Київінжпроект» і ТОВ «НВПІ «Київпроект» на розробку проектно-кошторисної документації стадії «Проект» та «Робоча документація» щодо п’ятого пускового комплексу, а також черги реконструкції споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництва технологічної лінії з обробки та утилізації осадів.
Вартість угоди — 4,8 млн грн, термін виконання — місяць.
Це реконструкція, відповідно до заяви » Київводоканалу «, є зобов’язанням в частині фінансування підготовчих робіт українською стороною. Кошти японського кредиту будуть витрачені з першого по четвертий пускові комплекси. Виконання робіт можливе після завершення підготовчих робіт щодо п’ятого пускового комплексу.
Єдиним суперником компанії «Київпроект» Ярослава Підгайного стало ТОВ «Інжпроектсервіс». Співвласниці останньої — Тетяна та Ольга Черненко. Вони також засновниці ТОВ «Гідроінж-буд». Їх партнером через ТОВ «Глобал проперті 24» є Олександр Сівкович, син посібника режиму Януковича Володимира Сівковича.
Як відомо, останній є фігурантом кримінального провадження щодо побиття студентів на Майдані у листопаді 2013 року. Наразі він за межами України.
Справжні бенефіціари » Київводоканалу «
Передусім варто звернути увагу на структуру власності ПАТ «АК «Київводоканал». За офіційними даними, вона має такий вигляд.
Щоразу після зміни влади на посаду очільника компанії приходили нові керівники.
У 2010 році її очолив депутат-«регіонал» Полтавської облради Валерій Ченчевий, який працював керівником КП «Полтававодоканал». Таке призначення, ймовірно, обумовлене спільною вотчиною з екс-головою КМДА Олександром Поповим, що був мером Комсомольска.
З цього ж міста родом і «завгосп Януковича» Андрій Кравець. Останнього вважають креатурою Сергія Льовочкіна. Більше того, за словами Кравця вони друзі. Не дивно, що після втечі він згодом повернувся до України.
Це може значити лише одне: питання узгодили на найвищому рівні, тож можна здогадатися, хто вирішив проблеми екс-глави ДУС.
Джерела зазначають, що кінцевими компаніями у схемі виведення коштів з » Київводоканалу » були близькі до Януковича фірми «Дім лісника» і «Танталіт».
ТОВ «Дім лісника» було зареєстроване в офісному центрі Андрія Кравця. На цю компанію була оформлена частина мисливських угідь під Сухолуччям. Першим засновником компанії був «придворний» юрист Януковича Павло Литовченко.
ТОВ «Танталіт» — це «прокладка», яка утримувала на балансі резиденцію Януковича. Саме колосальна соціальна несправедливість в країні, а також фантастичні темпи розростання «Межигір’я» й породили Євромайдан.
«Межигір’я» Віктора Януковича
Відразу після втечі Януковича очільника » Київводоканалу » Ченчевого змінив на посаді його заступник Андрій Білик, а склад засновників залишився попереднім.
Преса зазначала, що у 2013 році в керівних органах компанії відбулися зміни, які свідчили про контроль над компанією угруповання екс-президента. До керівництва протягом років правління «фаната золотих батонів» приходили надто цікаві особи, за якими тягнеться шлейф «регіонального» минулого.
Ганна Циганок — екс-заступник директора КП «Компанія «Вода Донбасу». Перейшла на роботу до столиці після приходу до влади Януковича.
Віта Струкова — заступник Вишгородського міського голови, відповідальна за земельні питання та комунальну власність. За аналогією з Циганок перейшла на роботу до » Київводоканалу» у 2011 році. Як відомо, саме у Вишгородському районі знаходиться резиденція «Межигір’я».
Ярослав Бер — співвласник «Радикал банку», що був «придворним» відносно «Межигір’я», увійшов до складу Наглядової ради під час повновладдя «регіоналів».
Саме у «Радикал банку» розміщений рахунок » Київводоканалу «, і через нього проводяться розрахунки на десятки і сотні мільйонів гривень.
Таким чином фінансова установа заробляє кошти і тримається на плаву, хоча інші банки, близькі до оточення Януковича, фактично пішли на дно.
Секретний вигодонабувач » Київводоканалу «
Цікаво розглянути й паралельний рух в одному з ключових акціонерів » Київводоканалу » — компанії «Київенергохолдинг». Остання була створена 2006 року для консолідації енергетичних активів столиці. До статутного капіталу були передані 67% » Київводоканалу «, 60%+1 «Київгазу» та 12% акцій «Київенерго».
Потім акції «Київенерго» були передані структурам Ахметова. Про накопичення колосальних боргів » Київводоканалу » перед «Київенерго» — трохи згодом.
Сформувавши таким чином статутний капітал, київська влада отримала 61% акцій «Київенергохолдингу». Іншими співвласниками стали кіпрські Densec Limited та Zarova Limited — аж до четвертого кварталу 2011 року. Останні дві «офшорки» пов’язували з екс-депутатом-«регіоналом» Василем Хмельницьким.
У четвертому кварталі 2011 року серед засновників з’явилася досі нікому не відома британська Artio Global Investors LTD. Вона є власністю віргінської компанії Artio Group LTD, бенефіціарів якої розкрити неможливо. Цікаво, що цю компанію було створено напередодні введення у структуру «Київенергохолдингу».
Існують об’єктивні обставини вважати, що цю «офшорку» ввели замість Zarova Limited задля представництва інтересів близького оточення Януковича. Керівництво » Київводоканалу » не відповіло на питання, хто стоїть за цією фірмою.
Згідно з прийнятим у жовтні 2014 року пакетом антикорупційних законів, кожен суб’єкт господарювання повинен розкрити своїх кінцевих вигодонабувачів (бенефіціарів) протягом наступних шести місяців.
Значить, у «Київводоканалу» та його акціонерів («Київенергохолдинг». — ЕП) залишилося не так багато часу для визначення осіб, що можуть роками споживати плоди діяльності підприємства. Вся інформація мусить бути внесена до державного реєстру, щоб громадяни могли ознайомитися з цими даними.
Борги перед «Київенерго»
Окремо варто приділити увагу колосальним боргам » Київводоканалу » перед компанією «Київенерго», що належить Ахметову. Наприкінці 2012 року борг становив фантастичні 921,4 млн грн або на той час 115 млн дол. Однак вже на початку наступного року борг значно зменшився — до 275,2 млн грн.
Якщо проаналізувати дані за 2013-2014 роки, то на початку року борги мінімальні — 240-270 млн грн, але до грудня вони зростають майже вдвічі.
Керівництво » Київводоканалу » прокоментувало цю ситуацію неоднозначно, ніби Ахметов таким чином може впливати на місцеву владу. Також існує можливість відчуження майна, що не підпадає під заборону приватизації.
Можна стверджувати, що компанія «Київенерго» контролює водопостачання столиці, поки не застосовуючи примусу до сплати всіх боргів. Однак у будь-який момент ситуація може змінитися, і чим тоді закінчиться дана історія, незрозуміло.
(Від редакції. Наприкінці грудня на сайті Верховної Ради з’явився урядовий законопроект про вдосконалення розрахунків за енергоносії та погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій.
Цей документ передбачає запровадження спеціальних рахунків, через які будуть проходити і кошти водоканалів. У разі прийняття проекту, обленерго, в тому числі «Київенерго», матимуть право безакцептного списання коштів з цих рахунків.
Оскільки тарифи на водопостачання гарантовано менші, ніж потрібно для розрахунків за електрику, сплати податків та зарплати, то водоканали всієї України підпадуть під штучний механізм прискореного банкрутства.
Це означатиме, що вже невдовзі вони зможуть на законних засадах перейти під контроль або навіть у власність обленерго. Зокрема, «Київводоканал» може перейти у власність ахметівських структур. Чому уряд Арсенія Яценюка ініціює такі механізми? Постають одвічні питання про його лояльність до Ахметова).
Представники » Київводоканалу » стверджують, що остаточне рішення про надання кредиту Японським агентством міжнародного співробітництва буде прийняте після чергового візиту заключної оціночної місії у лютому.
Закордонні інвестори надаватимуть коштами не всю суму — близько 30% витрачено на закупівлю японських технологічних ліній. Залишається сподіватися, що до того часу справжні власники великого пакета акцій » Київводоканалу » стануть офіційно відомими і зазначеними у державному реєстрі.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!