Утікач-олігарх Сергій Курченко в інтерв’ю російським ЗМІ заявив, що в Україні проти нього немає порушених кримінальних справ.
«Генпрокурор розповідає журналістам, що в нього є кримінальна справа проти мене. Наш адвокат того ж дня пише запит і отримує відповідь, що такої кримінальної справи немає», — цитує Курченка РБК.
Судові позови проти самого Курченка в Реєстрі судових рішень відсутні.
«Ви не зможете підтвердити нічого з того, що говорять про Курченка. Він не залишає ніяких слідів, не підписує жодного документа: в підписі фігурує завжди фізична або якийсь інший суб’єкт», — пише російське видання РБК із посиланням на колишнього працівника компанії СЄПЕК Курченка.
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що особисто проти Курченка порушено справу за «розкрадання в особливо великих розмірах». Окрім того, за даними Реєстру судових рішень, прокуратура веде низку кримінальних проваджень проти власників і керівників фірм, що були задіяні в схемах олігарха.
INSIDER узяв два епізоди зі справ, що розкривають суть ведення бізнесу «по-курченківськи».
Газові прокладки
Згідно з матеріалами Подільського районного суду Києва, 11 травня 2011 року хмельничанин, перебуваючи в районі станції метро «Контрактова Площа» у столиці, погодився на пропозицію невідомих осіб за грошову винагороду стати власником ТОВ «Алекс-А ЛТД».
Продавець фірми попередньо домовився з підставним власником, що останній не матиме ніякого стосунку до компанії. Печатка, банківська система керування рахунком («Клієнт-банк») та інші реквізити підприємства залишаться в колишніх власників.
Того ж дня хмельничанин разом із неназваною особою прибув до нотаріуса та підписав договір про дарування йому частки у «Алекс-А ЛТД». У такий спосіб власником і директором «Алекс-А ЛТД» із травня по липень 2011 року був безробітний уродженець села Мякоти Із’яславського району Хмельницької області Мирослав Мухльо.
Компанія «Алекс-А ЛТД» використовувалася для оптимізації податків при продажі природного газу та працювала в ланцюжку ще з двома фіктивними компаніями: «Ріоніт» та «Октоген».
Вони купували газ у виробників за заниженими цінами та перепродавали вже за ринковими. Як зазначено в матеріалах слідства, «Октоген» купував газ у вітчизняних підприємств-видобувників по 1347 грн за тисячу куб. м. Далі газ, згідно з документами, продавали компанії «Алекс-А ЛТД» із мінімальною надбавкою — по 1352 грн. Ця фірма, своєю чергою, формально продавала газ «Ріоніту» вже по 3040 грн за тисячу кубів. Ця ціна близька до ринкової. «Ріоніт» продавав газ реальним підприємствам. Таким чином товар перепродавали через ланцюжок фірм, але різниця в ціні залишалася в однієї й тієї ж невстановленої особи.
«Різниця в ціні між закупівлею та реалізацією природного газу з розрахункових рахунків ТОВ «Алекс-А ЛТД» перераховувалася неназваною особою з використанням системи «Клієнт-банк» та на підставі підроблених документів на підприємства з ознаками фіктивності з метою конвертації безготівкових коштів у готівку. Податковий кредит з ПДВ на ТОВ «Ріоніт» формувався на підставі підроблених документів підприємствами, які мають ознаки фіктивності», — зазначають слідчі.
За допомогою цієї схеми з травня по липень 2011 року організатори отримали дохід у вигляді 12,59 млн грн несплаченого до бюджету ПДВ, йдеться в матеріалах Подільського районного суду Києва.
Сергій Курченко та мер Харкова Геннадій Кернес
Слідство кваліфікувало дії підставного власника «Алекс-А ЛТД», як фіктивне підприємництво (стаття 205 Кримінального кодексу). 30 липня 2014 року безробітний «власник фірми» підписав угоду з прокурором про визнання своєї вини та співпрацю у цій справі. Погодився свідчити.
З огляду на це 14 серпня Подільський районний суд Києва заборонив фіктивному підприємцеві покидати межі України та встановив йому випробувальний термін 1,6 року. Однак згодом його взагалі звільнили від покарання на підставі закону про амністію.
За даними слідства, схему з оптимізації податків при продажі природнього газу організувала одна особа, яка створила «Алекс-А ЛТД», «Ріоніт» та організувала створення «Октогену».
INSIDER раніше вже писав про ці фірми в контексті співпраці з Сергієм Курченком. Зокрема, 2012 року «Українська нафтогазова компанія» Курченка заборгувала фірмі «Ріоніт» 1,8 млрд грн за природний газ. Договір між двома компаніями мав ознаки фіктивності і був підписаний для легалізації доходів.
До травня 2011 року власником «Алекс-А ЛТД» був Євген Палажченко. Потім, згідно з даними Реєстру юридичних осіб, компанію переписали на Мирослава Мухльо. Він же став її директором. Із липня фірму переписали на Сергія Петровчана. Наразі діяльність цієї компанії припинена.
На момент фіктивного продажу «Алекс-А ЛТД» Мухльо власником «Ріоніт» також був Палажченко, а власником «Октогену» була Наталія Ейчіс. Згодом компанію перейменували в «ТрансГазУкраїна». Сьогодні вона в стані припинення.
Палажченко та Ейчіс – партнери. Їм належить компанія «Систем Актівс», яка володіє нафтотрейдером «Фінанспромгаз», який також працював в інтересах Курченка.
Бенефіт Курченка
У червні INSIDER опублікував рейтинг «200 найбільших компаній України». 131-шу сходинку в списку посіла компанія «Бізнес-Бенефіт» із річним оборотом 3,9 млрд грн. У вересні власника та директора компанії судили за фіктивну підприємницьку діяльність.
Розгляд справи нагадує текст абсурду або лотерею, коли чоловік на станції метро випадково стає мільйонером.
19 березня 2012 року на перехресті вулиць Дегтярівська та Білоруська біля станції метро «Лук’янівська» в Києві безробітний уродженець Харкова за грошову винагороду погодився стати фіктивним власником ТОВ «Бізнес-Бенефіт». Наступного дня він прибув до нотаріуса, де на нього оформили компанію.
Після нотаріального оформлення статутних документів безробітний харків’янин із вищою освітою на бульварі Лесі Українки біля станції метро «Печерська» підписав наказ про призначення себе директором «Бізнес-Бенефіт».
28 березня новоспечений «бізнесмен» Віталій Шевцов разом із невідомою особою відкрив для своєї фірми розрахунковий рахунок у «Реал Банку» Сергія Курченка. Зараз банк перебуває в процедурі ліквідації.
Як ідеться в матеріалах слідства, підставний власник і керівник «Бізнес-Бенефіт» надав змогу невстановленим особам, використовуючи реквізити підприємства, оформлювати неіснуючі операції з наданням послуг, робіт, поставкою товарів для незаконного формування валових витрат та завищення податкового кредиту з ПДВ іншим підприємствам із метою їх ухилення від сплати податків.
Фото: Сергій Бобок/ukrafoto.com
Контрагентами «Бізнес-Бенефіт» у фіктивних операціях були як відомі, так і невідомі компанії. Напрклад, «Бізнес-Бенефіт» працювала з такими відомими нафтотрейдерами, як «Компанія-Інтергал», яку пов’язують із братом нардепа Володимира Зубика, «Лукойл-Україна», «Нафтова компанія «Народна» Наталії Семени, «Альянс Ойл Україна», що є постачальником пального для АЗС Shell, «Укртрансоіл-2009» міністра-втікача Едуарда Ставицького, нафтотрейдером із білоруським корінням ТД «Мобільний Термінал», «Газукраїна-2020» Сергія Курченка та компанією депутатів Ігоря Єремеєва і Степана Івахіва – «Пром-Газ-Інвест». Із повним переліком контрагентів можна ознайомитися за посиланням.
Незважаючи на здійснення фіктивного підприємництва (стаття 205 Кримінального кодексу), 10 вересня 2014 року прокурор подав клопотання звільнити харків’янина від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
«З дня вчинення кримінального правопорушення фіктивним власником ТОВ «Бізнес-Бенефіт», а саме з березня 2012 року, минуло понад два роки. Протягом цього часу перебіг давності не зупинявся та не переривався, обвинувачений у розшуку не перебував, а також не притягувався до відповідальності за вчинення нового злочину», — пояснював прокурор.
Так Шевченківський районний суд Києва звільнив підставного директора від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження.
Згідно з даними Держреєстру юридичних осіб, з березня 2012 року і до сьогодні власником і директором ТОВ «Бізнес-Бенефіт» був Віталій Шевцов. Згодом у нього з’явився міноритарний партнер – харків’янка Олена Сухорукова. Вона є співвласницею ТОВ «Фінансова компанія «Фактор юбс уа». 2012 року власниками цієї компанії були 12 фізосіб-харків’ян. Як відомо, чимало власників фірм-прокладок Курченка були уродженцями Харківщини.
Директор фінкомпанії «Фактор юбс уа» — Вікторія Башина – член правління «Української міжнародної фондової біржі». До 19 вересня 2014 року членом цієї біржі був «Реал Банк» Курченка, через який ним виведено 4 млрд грн. Наприкінці 2013 року INSIDER уже повідомляв про зв’язок Курченка з «Українською міжнародною фондовою біржею».
На відмінну від класичних українських олігархів харківський бізнесмен Курченко особисто не був власником своїх компаній. Його компанії створювали й очолювали переважно підставні особи або офшорні компанії. Своєму стилеві він не зраджує і сьогодні, перебуваючи в Москві. Російська «Газнефть-Сервис», яка скуповує АЗС по Росії, належить кіпрській Vetek Management Limited – засновникові «СЄПЕК Медіа», що управляє медіа-активами групи Курченк.
Insider
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!