Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ
Верховна Рада прийняла закон «Про ринок газу».
Ця подія була сприйнята з ентузіазмом і навіть посилила боротьбу з олігархами.
Однак прийняття документа не означає настання ринку.
Попереду — нудний шлях підготовки нормативно-правових актів та їх імплементації.
Прийнятий закон значною мірою є виконанням вимог секретаріату Європейського енергетичного співтовариства.
У ньому прописано багато речей, які декларуються на «круглих столах» і конференціях вже багато років.
Це розмежування функцій газопостачання, транспортування і газорозподілу. Це вимога зробити так, щоби власники облгазів, найбільшим з яких є Дмитро Фірташ, платили за користування державною «трубою». Це визначення статусу операторів ГТС, ПСГ та регулятора.
Утім, закон надто загальний. Для реальних змін уряду необхідно прийняти чимало постанов. «Це базовий закон. Далі варто стежити за розробкою підзаконних актів», — говорить президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.
За його словами, попередній закон теж був чудовим і відповідав Другому енергопакету, але його імплементація була не найкращою.
«Реалізація документа застрягла на рівні нормативно-правових актів. Вони не були прийняті в повному обсязі, а прийняті — не мали практичної реалізації. Наприклад, принцип вільного доступу до трубопровідних потужностей», — каже Гончар.
Експерти побоюються, що урядові постанови можуть зберегти привілейоване становище фінансово-промислових груп. Це можливий негативний аспект.
Зате гравців ринку можуть зобов’язати розкривати кінцевих бенефіціарів, тарифи формуватимуться прозоро і неупереджено, відбудеться розмежування видобутку, транспортування і продажу газу.
Є також шанси, що тарифи на транспортування палива по ГТС і ГРС будуть прозорими і формуватимуться на недискримінаційній основі. Що зникнуть усі «антикризові» постанови з наказами купувати газ лише у «Нафтогазу».
Новий закон містить багато посилань на неіснуючі документи, наприклад, на кодекси оператора ГТС, ГРС, ПСГ. Який статус вони будуть мати: звичайного нормативного акта чи меморандуму національної єдності?
Важливою буде роль регулятора та АМКУ. Їх дії повинні бути незаангажованими і спрямованими на захист прописаної у законі моделі ідеального ринку.
Якщо АМКУ і далі не буде бачити монополій, концентрації значних часток ринку, пов’язаності юридичних осіб і діятиме у звично-непритомному стилі, то закони і кодекси залишаться хорошими декларативними документами.
Для споживачів зміни можливі, хоча і нескоро. Для них вибір постачальника газу повинен спроститися до інтриги з вибором піци. Втім, постачальник повинен отримати можливість доставляти товар до споживача. Тут можливі конфлікти.
Газ іде до споживача через газорозподільчі мережі, якими донині користувалися облгази. Прийнятий закон забороняє приватним компаніям користуватися ними на правах господарського відання, як це було зроблено при Януковичі. Тому зараз почнеться нове коло боротьби за контроль над цими мережами.
З одного боку, облгази будуть змушені брати ці мережі в оренду чи концесію і вимагатимуть підвищити тарифи на газ через особливості регулювання.
З іншого — будуть підприємливі люди, які під гаслами євроінтеграції та руху до Європи спробують «вмонтувати» свої інтереси в контроль над ГРМ. Власне, це, схоже, і стане першим випробуванням на шляху імплементації закону в життя. Існуватимуть також проблеми природних монополій, які підтримує держава.
«Особливого оптимізму серед учасників ринку поки не відчувається. «Нафтогаз» — єдиний імпортер, зберігач і покупець газу внутрішнього видобутку. Монополіст на всіх етапах руху палива. До реального ринку ще далеко», — зазначає аналітик консалтингової компанії Newfolk Геннадій Кобаль.
У європейських країнах все відбувалося так само: спочатку приймалася базова директива, а за нею «підтягувалися» нормативно-правові документи на державному і корпоративному рівнях. Правда, європейці витратили на це шість років. В Україні ж закон «Про ринок газу» набере чинності вже у жовтні.
Тут буде своя специфіка імплементації положень енергетичний пакетів. Як зазначають експерти, в Україні ще повністю не імплементований другий енергопакет, наприклад, вільний доступ до трубопроводів. Тобто паралельно впроваджуватимуться норми другого і третього енергопакетів.
Експерти, вважають, що, незважаючи на прийняття цілком якісного закону, на стадії розробки та прийняття підзаконних актів на сектор чекає багато цікавого.
Аналітики підкреслюють, що крім законодавчого каркаса та інфраструктури для існування ринку необхідно мати ще й сам ресурс.
«Про реалізацію прийнятого документу можна буде говорити після приходу ринок компаній, які матимуть ресурс і зможуть конкурувати з «Нафтогазом». Всі люблять повторювати, що споживачі повинні обирати постачальника. Проте постачальник повинен мати газ», — нагадує Кобаль.
На його думку, цим ресурсом може стати не імпортний, а український газ. «Якщо тарифна політика дасть ефект, то споживання населенням скоротиться. Тоді «Укргазвидобування» отримає надлишкові обсяги палива, яке воно зможе реалізувати через трейдера, що оперує цим ресурсом», — говорить Гончар.
До того ж, останні півроку уряд обмежував імпортерів та підприємства, зобов’язуючи їх купувати газ у «Нафтогазу». Приватні компанії не могли продавати паливо. Вони шукали покупців і продавали його із знижкою до 1 тис грн, а податки сплачували без урахування знижки, зазначає експерт.
На думку Гончара, монопольне становище «Нафтогазу» обумовлене заходами з його порятунку. В міру того, як його фінансове становище буде покращуватись, ця преференція буде скасована, або інші гравці отримають такі ж можливості.
Можливість вибору постачальника газу після імплементації нового закону повинні отримати на тільки промислові споживачі, а й звичайні громадяни. В ідеалі цей вибір повинен нагадувати обрання клієнтом інтернет-провайдера.
Опір змінам з боку приватних компаній буде відчайдушним, а втілення закону в життя — непростим. Це мусить бути цілісний пакет: ринок газу та електроенергії, національний регулятор, антимонопольне регулювання, переконаний Гончар.
«Фірташ та Ахметов будуть заперечувати існування власних монополій. Буде багато роботи з правового обґрунтування і ліквідації монополізму приватних гравців», — прогнозує експерт.
Все непросто уже зараз. Зокрема, в частині позбавлення приватних компаній можливості користування газорозподільними системами на правах господарського відання. Схоже, уряду має всі шанси відкрити другий фронт з Фірташем.
Не виключено, що ці з’ясування стосунків будуть підняті на знамена боротьби з олігархами напередодні місцевих виборів.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!