Первые участки углеводородов, которые связывают с бизнесменом под санкциями Павелом Фуксом, выставили на продажу. Что это за участки и почему именно с ними правоохранители ассоциируют друга покойного Геннадия Кернеса. Опубликовано на ЭП.
«Я буду захищати свою репутацію в українських і міжнародних судах».
Так харківський бізнесмен Павло Фукс коментував рішення Ради національної безпеки і оборони піврічної давнини про введення проти нього санкцій. Вони були пов’язані з його діяльністю з відновлення бізнесу Віктора Януковича у сфері видобування вуглеводнів, відомого як проєкту «Голден Деррік».
У ці дні у Фукса народжується нова лінія конфлікту з владою – боротьба за збереження двох десятків родовищ газу, які були сформовані його командою за часів президентства Петра Порошенка.
До сьогоднішнього дня системної інформації про цей бізнес Фукса не було відомо. Нижче представлений повний реєстр спеціальних дозволів, з якими цього бізнесмена зараз асоціює Державне бюро розслідувань.
Минулого тижня цей список ліг на стіл РНБО і Службі безпеки уже доручили його дослідити. Таким чином, є велика ймовірність, що цей проєкт піде стопами сумнозвісного «Голден Деррік».
Сам Фукс спростовує зв’язок із згаданими родовищами із списку, але зречення не скасовує інстинкту самозбереження.
Так, напередодні на продаж виставили перші п’ять ділянок вуглеводнів. Для успішного проведення операцій залучили і представників влади, серед яких народні депутати провладної «Слуги народу» і опозиційної ОПЗЖ.
Павел Фукс: «День Петра і Павла»
Павло Фукс ніколи не входив до найближчого оточення Петра Порошенка. Але саме в каденцію п’ятого президента харківський бізнесмен сформував імперію в газовому бізнесі України.
Донедавна з цього приводу було відомо тільки те, що до 2017 року близькі Фуксу структури викупили в оточення Віктора Януковича ряд компаній.
Найбільший інтерес серед них представляла ТОВ «Голден Деррік». В роки правління «регіоналів» ця структура на позаконкурсній основі отримала від Державної служби геології і надр близько 20 спеціальних дозволів на користування надрами.
Павло Фукс завжди заперечував свою причетність до «Голден Деррік», однак йому не повірила навіть нова влада Володимира Зеленського.
Пів року тому Рада національної безпеки і оборони запровадила «повний комплект» санкцій проти Фукса. Наслідком цього стало рішення Держслужби геології і надр анулювати два десятки спеціальних дозволів на користування надрами, власником яких була згадана «Голден Деррік».
Це змусило власника компанії починати все з чистого аркуша: зараз в українських судах запущено безліч процесів з однією вимогою: «відновити дію спецдозволів».
Все це дуже нагадує події чотирирічної давнини, коли «Голден Деррік», тільки-но змінивши господаря, зайнявся реанімацією свого пакета родовищ вуглеводнів.
Рада національної оборони
За останні пів року під санкції РНБО потрапило багато бізнесменів. Фукс був тільки одним з них, тому вважати упередженою увагу влади до нього не було підстав. Так було до минулої п’ятниці.
«СБУ займеться 23 компаніями, які дивним чином отримали спеціальні дозволи на видобуток вуглеводнів – відкрито кримінальне провадження», – заявив 15 жовтня, за підсумками засідання секретар Радбезу Олексій Данилов.
Більше з цього приводу офіційних деталей немає. Неофіційних, натомість, чимало.
Від джерела в Раді безпеки ЕП стало відомо, що всі 23 компанії є фігурантами кримінального провадження Державного бюро розслідувань (ДБР). При цьому більшість з цих структур (16 юридичних осіб) в бюро вважають «компаніями, що входять до сфери інтересів Павла Фукса». Нижче повний список компаній.
«Я всюди фігурую», – не без посмішки відповів на це Фукс журналісту ЕП.
Чому фігурантами кримінального провадження є 23 підприємства, а не 16? Тому що вони об’єднані не за принципом приналежності до однієї особи, а за фактом єдиної до них претензії.
«Всі ці компанії отримали спецдозволи на позаконкурсній основі – під приводом так званої «апробації запасів». 16 з них отримали спецдозволи на видобуток вуглеводнів. Решта 7 – на видобуток залізної руди, солі й тому іншого «, – пояснює джерело ЕП в Держгеонадра.
Апробація – це вивчення в офісі виконаних раніше робіт «в полі». Іншими словами: за мізерні кошти два десятки компаній змогли отримати спецдозволи без будь-якої конкуренції.
Претензії ДБР в рамках кримінального провадження формально стосуються не цих комерційних компаній, а органу який видав їм спецдозволи – Держгеонадр. Саме тому провадження відкрито за ст. 364 Кримінального кодексу («Зловживання владою або службовим становищем»).
«Встановлено, що посадові особи Міністерства навколишнього середовища, Держгеонадр та інших держорганів, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, діючи в інтересах третіх осіб, сприяли у видачі спецдозволів на користування надрами.
З метою ухилення проведення аукціонів, посадові особи Держгеонадр навмисне створювали перешкоди іншим заявникам і приймали рішення щодо відмови в розгляді поданих ними документів. Ці дії здійснювалися посадовими особами в інтересах перерахованих (в таблиці – ЕП) юридичних осіб», – йдеться в матеріалах кримінальної справи.
В ДБР цим займається відділ з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції.
Ця справа для влади складніша за справу «Голден Деррік». Тому що жодна з 16 згаданих компаній не пов’язані між собою юридично – всі вони оформлені на різні структури з Белізу і Сейшельських островів. Більше того – вони не мають прямого юридичного зв’язку з Павлом Фуксом або його офіційним компаніям.
«Я не знаю цих компаній», – відповів ЕП Фукс.
Проте в ДБР наполягають на єдиному центрі управління, який веде до харківського бізнесмена.
«Встановлено, що більшість залучених в протиправну діяльність осіб номінально значаться як керівники і засновники зазначених підприємств, які проживають на території одного населеного пункту, і відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру довіреностей, уповноважили діяти від імені цих підприємств одних і тих же осіб.
Крім цього, податкова звітність більшості зазначених вище суб’єктів господарювання подається з одних і тих же IP-адрес, зареєстрованих за однією адресою, що свідчить про їх підконтрольність вузькому колу причетних до скоєння даного злочину осіб.
Більшість зазначених суб’єктів господарювання не знаходяться за місцем реєстрації і не мають достатнього для забезпечення виробничої діяльності штату працівників і устаткування», – зазначається в матеріалах кримінального провадження.
Крім спостережень ДБР, є ще кілька непрямих ознак, що вказують на загальний знаменник у 16-ти компаніях. Всі вони зареєстровані в один проміжок часу – з липня до жовтня 2017 року. При цьому період отримання ними спеціальних дозволів на користування надрами ще вужчий – з жовтня до грудня 2018 року.
Юридично це був час безвладдя в Державній службі геології та надр – якраз тоді тимчасово виконуючим обов’язки голови служби був Олег Кирилюк. Співрозмовники ЕП наголошують, що як раз тоді куратором Держгеонадр була команда Павла Фукса.
«Спецдозволами у нього вже тоді займався Ігор Абрамович. Він – руки Павла (Фукса — ЕП) «, – зазанчає представник сьогоднішнього керівного апарату геослужби.
Зараз Абрамович народний депутат від ОПЗЖ. Утім з Павлом Фуксом вони познайомилися значно раніше. Обидва є уродженцями Харкова і мають кілька очевидних ліній зв’язку.
По-перше, у 2015 році Абрамович був призначений президентом ТОВ «ДВ нафтогазовидобувна компанія». Це підприємство володіє харківською теплоелектроцентраллю «Есхар». І як раз у 2015-му «ДВ нафтогазовидобувна компанія» була викуплена Фуксом у Юрія Бойка, сьогоднішнього співкерівника ОПЗЖ.
По-друге, Абрамович – зять Семена Сироти, депутата Харківської міськради від фракції «Довіряй справам», заснованої покійним Геннадієм Кернесом – давнім соратником Фукса. Минулого року Сирота обійняв посаду заступника голови мера Харкова по ЖКГ, яку звільнив тиждень тому через погане здоров’я.
По-третє, існують фото докази листування Ігоря Абрамовича з Павлом Фуксом, де вони обговорюють інтерес групи ДТЕК до Майорівського родовища, яке є одним з ділянок згаданого «Голден Деррік».
У розмові з ЕП Павло Фукс бизнес прокоментував це листування без деталей: «Це писали не мені».
Фукс бизнес: Врятуй і збережи
Кримінальне провадження і претензії Державного бюро розслідувань створюють очевидні перешкоди авторам цього бізнесу. Зараз, коли в РНБО анонсували, що цим питанням займеться СБУ, складнощів очевидно стане ще більше. Але харків’яни знайшли вихід із ситуації.
За даними ЕП, буквально в ці дні компаніям, які професійно займаються видобутком вуглеводнів, був надісланий рекламний проспект з пропозицією про продаж спецдозволів на користування надрами.
У ньому детально описані характеристики та потенціал 5 з 16 перерахованих в таблиці спецдозволів: Ковпаківського, Звязівського, Федорівського, Небилівського і Цимбалівського площ.
Чому тільки 5, а не всіх 16? Достовірної відповіді на це питання ЕП знайти не вдалося. Одна з найбільш вірогідних версій – продаються всі 16 ділянок, але реалізація здійснюється через різні рекламні проспекти.
Як продавати ділянки в умовах, коли проти Павла Фукса та Ігоря Абрамовича налаштована державна машина? Використовувати неоднорідність цієї самої машини.
Так, співрозмовники ЕП на ринку називають однією з опор харківського бізнесмена в президентській команді Остапа Шипайло.
Офіційно це один з рядових народних депутатів «Слуги народу» і за сумісництвом член парламентського комітету з питань енергетики, який формує нормативну політику в енергетиці, включаючи надрокористування.
Однак, разом з тим Шипайло знаходиться, очевидно, в близьких відносинах з Абрамовичем, про що говорить спільне відвідування ними ресторану в Києві, зафіксоване журналістами «Української правди» в сюжеті про неофіційне життя глави фракції «Слуги народу» Давида Арахамії.
На відео (з 9.45 хв.) можна побачити, як Абрамович і Шипайло разом їдуть з ресторану однією машиною.
ДОСЬЕ: Павел Фукс: украино-российский миллиардер, или кочующий аферист из Харькова? ЧАСТЬ 1
Минюст усложнил жизнь Фуксу, партнерше Ермака и Довбенко
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!