“Я пишаюся тим, що Україна має таких воїнів…” — саме такі слова промовив Президент України П.Порошенко під час вручення державних нагород українським військовим, які захищали Донецькій аеропорт.
Президент України в черговий раз від щирого серця подякував бійцям Збройних Сил України за особисту мужність і відвагу, проявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Серед нагороджених – “кіборги”, родини загиблих героїв …
Але поруч з Президентом України знаходилась людина, яка в мирний час отримала орден “За мужність” з рук прокремлівського президента — можливо за те, що забезпечувала процвітання сім’ї Януковича.
Мова ведеться про заступника Глави Адміністрації Президента України генерал-лейтенанта Андрія Таранова.
25 травня 2012 року указом №350/2012 В.Януковича, приуроченого до Дня Києва, за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурно-освітній розвиток міста Києва, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня громадянина Таранова Андрія Івановича, прізвище якого дивними чином співпадає із прізвищем теперішнього одного з керівників Адміністрації П.Порошенка. І якщо щодо інших відомих співгромадян, питань не виникає, то не зрозуміло з яких причин в указі, який відзначає видатних киян, з’явилося прізвище керівника департаменту безпеки приватної структури “Ренесанс Капітал” — Таранова.
До слова, орденом “За мужність” відзначають військовослужбовців, працівників правоохоронних органів за особисту мужність і героїзм, проявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, у боротьбі зі злочинністю, а також в інших випадках при виконанні військового, службового, громадянського обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя.
Двома місяцями до того, Янукович нагородив орденом «За мужність» ІІІ ступеня солдата Володимира Березюка (посмертно), який загинув, відбиваючи збройний напад на караул 164 радіотехнічної бригади повітряного командування «Центр» Повітряних Сил Збройних Сил України. Також, Янукович, за мужність і самовіддані дії, проявлені при виконанні військового обов’язку, орденом «За мужність» нагородив старшого лейтенанта, начальника варти Олега Гуріна і солдата строкової служби Ігоря Шило, які отримали поранення в результаті нападу на військову частину.
Виникає питання, а за які такі заслуги Янукович нагородив орденом “За мужність” Андрія Таранова — цивільну особу з приватного бізнесу, у мирний час?
Спробуємо дослідити феномен орденоносця.
Починаючи з 2006 по 2012 роки Андрій Таранов наглядав за активами і працював на російських бізнесменів Григорія Гуртового та Михайла Прохорова у їхній компанії “Ренесанс Капітал Україна” (забезпечував безпеку їхнього бізнесу в Україні).
Наприкінці 2011 року Таранов робить вдалу спробу дотягнутись до кормушки “Партії регіонів”, члени якої активно займались підготовкою до проведення футбольного чемпіонату “Євро-2012”. Знову таки використовуючи зв’язки напрацьовані у Службі безпеки України, Таранов встановлює довірчі відносини з головою Київської міської організації ПР, першим заступником Київської міської адміністрації Анатолієм Голубченком. Під виглядом волонтерської участі в проведення чемпіонату Європи по футболу “Євро-2012”, Таранов вдало вирішував питання по бізнесу дружини Голубченко. За це, Голубченко знайомить Таранова з головою Київської міської державної адміністрації Олександром Поповим.
У подальшому саме за сприянням скандально відомого мера Києва Олександра Попова, вину якого у розгоні Майдану і переслідуванні студентів-активістів досі розслідує “гуманний” суд, прізвище Андрія Таранова було подано до Адміністрації Президента України на нагородження бойовим орденом. Формальною підставою для подання стала нібито ініціатива маловідомої в Україні ветеранської організації.
За якихось причин Таранов знову був вимушений “сховатись”. Можливо це було пов’язано із крахом “Ренесансу” чи то з “банкрутством” українського авіаперевізника “АероСвіту” співвласниками якого був Гуртовий та Ігор Коломойський. Можливо давні зв’язки з Коломойським вплинули на рішення радника президента України Андрія Таранова відмовився від пропозиції П.Порошенка стати головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
У 2013 році завдяки сприянню близького до Януковича міністра інфраструктури Володимира Казака та начальника особистої охорони Януковича Костянтина Кобзара, Таранова призначають на посаду генерального директора з адміністративної роботи Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Міністерства інфраструктури України.
Не виключно, що це призначення Таранова в серпні 2013 року було невипадковим та є спланованими кроком. Тільки виникає питання ким? Службою особистої охорони Януковича чи російськими бізнесменами (читай — російськими спецслужбами), чи це був далекоглядний прогноз керманичів “Партії регіонів”. Так чи інакше відповідь на це питання хай шукають компетентні органи, адже у найдраматичніші часи Революції Гідності саме не без відома Таранова, до України прилітав радник Путіна, співробітники ГРУ, ФСБ, які керували розстрілами Майдану, через “Бориспіль” тікали з України очільники “Партії Регіонів” та їх прибічники.
Виникає наступне питання: чи може стояв на Майдані пліч-о-пліч з іншими патріотами і що робив Андрій Таранов коли Росія захоплювала Крим. В цей час Таранов використовуючи великий “оперативний” досвід сприяв у вивозі державних цінностей і награбованих грошей до Росії тим хто тікав з України від народного гніву.
В березні 2014 року Таранов займав очікувальну позицію, а невдовзі став радником у голови Державної фіскальної служби України І.Білоуса, з яким разом працював на росіян у “Ренесансі”.
Після цього, кавалер ордену “За мужність”, за який Таранов, до речі, отримує плюс 30% до спецпенсії, повертається до Служби безпеки.
Чи не за дорученням його колишніх (а можливо і діючих) патронів, Таранов прийнявся так активно “боротись” з контрабандою товарів в зоні АТО та розбудовувати безпеку держави (читай — “кришувати” збройний бізнес), займатись кадровими перестановками у силових структурах?
За рекомендацією одеських авторитетних бізнесменів Кауфмана і Грановського, Таранов зайняв посаду в президентській адміністрації. Тютюновому бізнесу компанії “Мегаполіс” потрібно прикриття на найвищому рівні.
До цього ще можна додати присвоєння Таранову на день СБУ військового звання генерал-лейтенанта запасу. За звитяжну працю в канцелярії? Певно, що це не так, тому що на відповідній посаді “генерал-лейтенант”, як того вимагає існуючий порядок присвоєння військових і спеціальних звань, Андрій Таранов жодного дня не перебував. Він перевершив “подвиги” Табачника і Литвина, але ті були скромнішими (лише полковників отримали).
Останнім хітом став візит української делегації на чолі з Тарановим до США. Можливо Таранов закрутив цю інтригу зі звільненням Наливайченка, щоб показати себе великого американським партнерам. Але ж всю роботу за нього зробив Валентин Олександрович!
Тому виникає наступне питання, з якою такою російською агресією буде боротись Таранов, якщо донедавна сам отримував гроші і нагороди від тих, хто сьогодні фінансує бойовиків та російські терористичні війська на Сході України.
P.S.: Коли ця стаття була готова до публікації, стала відома заява депутата від “Самопомічі” Павла Кишкаря, що їхня політична сила бачить на посту голови СБ України не генерал-полковника В.С.Грицака, а заступника голови Адміністрації Президента України Андрія Таранова.
Через годину пан Таранов нібито спростовує твердження маловідомого депутата — мовляв, Президент йому нічого ще не пропонував!
Коло замкнулось. Стала явною причина безпрецедентної в історії України найбрутальнішої кампанії з компрометації Служби безпеки України та її діючого Голови Валентина Олександровича Наливайченка.
Джерело: ОРД