Прибыла в Одессу банда из Амура,
В банде были урки, шулера.
Банда занималась темными делами,
И за ней следила Губчека…
уривок з пісні «Мурка»
Вважається, що пісня «Мурка» була написана приблизно 100 років тому. Вона одразу отримала широку популярність в Одесі, у першу чергу серед місцевих зловмисників.
З того часу в самому місті мало що змінилося: як і в 20-х роках минулого сторіччя, Одеса є заручником криміналітету. Правоохоронці замішані в контрабанді та корупції. Невідома банда (або банди) займаються темними справами – нападають на громадських активістів. І на цьому фоні виникає питання: чи загрожує Одесі реванш проросійських сил і створення «народної республіки»?
Після чергових нападів на активістів автор вирушив до Одеси. Мета – перевірити версію, що серія нападів є сценарієм з дестабілізації ситуації в місті, за яким стоїть Росія.
Про існування подібного плану 2 серпня обмовився Юрій Луценко. Ця заява генпрокурора пролунала одразу після попередніх нападів на активістів.
«З огляду на останні події на Півдні України, де ми бачимо фактично об’єднаний ланцюг нападів на проукраїнських громадських активістів, я не виключаю, що… включається черговий план дестабілізації країни», – сказав Луценко.
Щоправда невдовзі генпрокурор взяв свої слова назад. Усі злочини розкриті, зв’язку між нападами на активістів не виявлено, плану з дестабілізації немає, пояснював Юрій Віталійович на початку вересня.
Спілкування автора з одеситами – від проукраїнських активістів до осіб, які проходили по так званих «сепаратистських» справах, – також не підтвердило версію про російський слід. Натомість виявило іншу проблему, про яку не прийнято казати публічно.
Одеса перетворюється на державу в державі. І йдеться не про «народну республіку». Скоріше про кримінальну.
В основі цієї «держави» – корупція шалених масштабів. Заробляти місцеві боси готові на всьому. У тому числі на проросійських настроях. У боротьбі за фінансові потоки замішані не лише злочинці та правоохоронці, а й деякі громадські активісти.
Перша жертватру
З екоактивісткою Світланою Підпалою зустрічаємося біля її будинку майже в центрі Одеси. Через дорогу від цього місця в червні минулого року на неї напав невідомий.
«Он подошел ко мне, окликнул, посмотрел мне в лицо и только после этого забрызгал газом и стал избивать. После этого он ничего у меня не взял. Ни сумку, ни телефон, который был у меня в руке», – згадує Світлана.
Цей зухвалий напад сколихнув громадськість.
«Це був неочікуваний напад для всіх. Світлана дуже неагресивна людина, спокійна, зелена активістка. Напад на неї був залякуванням. І всі це зрозуміли», – каже проукраїнська активістка «Надія», яка попросила не згадувати її ім’я в цьому матеріалі.
Сама Світлана Підпала пояснює, що пізніше отримала інсайдерську інформацію: це була реакція на її діяльність по двох конкретних об’єктах в Одесі. Мова про будівництво житлового комплексу Грінвуд та підготовку до забудови пляжу Лагуна.
«По этим объектам я предпринимала активные действия. Я требовала инспекции, я звонила на горячую линию Кабинета министров. В итоге там прошла показательная инспекция городского совета», – згадує Підпала. За два тижні після цього стався напад.
Проте слідство не знайшло зв’язку між побиттям Підпалої та її громадською діяльністю. Один з двох затриманих пояснив, що він просто переплутав жінку зі своєю знайомою, яка заборгувала йому гроші. Нападником виявився чоловік, який до того був 7 разів судимий.
Наприкінці 2017-го справу передали до суду. Лише по виконавцях злочину. Замовників, каже Підпала, ніхто не шукав.
«Встановлений виконавець цього злочину. Зв’язок його чи участь інших осіб під час слідства не здобуто. Окрім кримінального провадження, яке скеровано до суду, розслідувалося ще провадження по організації, ця версія відпрацьовувалася. Однак ні під час основного провадження, ні під час додаткового цих фактів не здобуто», – пояснив наприкінці вересня на зустрічі з громадськими активістами в облдержадміністрації головний прокурор Одещини Олег Жученко.
З квітня справа Підпалої в суді взагалі не просувається. Суддя підтримав прохання постраждалої викликати до суду жінку, з якою нібито нападник переплутав активістку. А вже наступного дня після цього суддя пішов у відставку.
«Общая практика нашего одесского следствия и правосудия – делать только 30-50% расследования», – підсумовує Підпала.
Її справа показова ще й тому, що за схожим сценарієм розгортаються події і навколо інших нападів на активістів, які лунають в інформаційному просторі гучніше. Правоохоронці затримують нападників і не знаходять підтверджень замовного характеру замахів.
Такою тенденцією відкрито обурювалися активісти на вже згаданій зустрічі з керівниками правоохоронних структур в облдержадміністрації.
«Більшість виконавців нападів на активістів – це урки. Це не професійні кілери, які були в 90-х роках, це урки. Колишні працівники міліції добре знають, як з урками треба розмовляти. Я не натякаю на фізичне насилля. Але міліціонери добре знають, як від людей, які були раніше засуджені та відбували покарання, отримати інформацію», – обурювався один з присутніх активістів.
«Ми розуміємо, що місто захопив кримінально-олігархічний клан. І ви з цим нічого зробити не можете. Правоохоронна система співпрацює з цим кланом. Я маю на увазі Нацполіцію і прокуратуру», – додав голова міської організації «Народного руху України» Михайло Кузаконь.
Останню заяву присутні правоохоронці залишили без відповіді. Але перед цим запевнили, що на допити до поліції приходили представники міської влади, на яких активісти вказували як на можливих замовників нападів. Але хто саме і в яких провадженнях – не уточнили.
Чи стоять за «урками» керівники міста?
За підрахунками учасників акції «Ніч на Банковій», протягом минулого року в Одесі сталося більше десятка нападів на активістів. Найчастіше постраждалі пов’язують ці напади зі своєю критикою місцевої влади та викриттям корупційних схем. У цьому контексті на зустрічі з правоохоронцями неодноразово звучало прізвище мера Одеси Геннадія Труханова.
За відсутності Труханова на робочому місці останнім часом, автору вдалося поспілкуватися з його заступниками.
Перший заступник міського голови Анатолій Орловський запевнив, що негативно ставиться до тенденції нападів на активістів. Він висловив сподівання, що правоохоронні органи ретельно розберуться в цих злочинах і виявлять замовників.
Перший заступник міського голови Анатолій Орловський запевнив, що негативно ставиться до тенденції нападів на активістів omr.gov.ua
Щодо можливої ролі його безпосереднього начальника в цих злочинах, то заяви активістів Орловський назвав суб’єктивною думкою потерпілих та їхніх знайомих.
«Мер займається господарськими питаннями міста. Він абсолютно не зацікавлений у дестабілізації ситуації в місті. Це зрозуміло всім людям, які знають, що це така важка робота і треба, щоб у місті був порядок і стабільна ситуація», – відповів Орловський на пряме питання, чи може Труханов бути замовником нападів на активістів.
А от розмова з іншим заступником мера Павлом Вугельманом не склалася. Спочатку він натякнув, що «за дуже невелику кількість грошей сьогодні можна забезпечити якісь мітинги».
Припущення активістів, що напади можуть бути пов’язані з критикою міської влади та особисто Труханова, Вугельман прокоментував таким чином: «Я ніколи не чув про таких активістів. Я не знаю, про що ви кажете, тому не можу відповісти».
Також Вугельман не зміг пригадати, як прихильники Труханова побили одеського активіста Віталія Устименка на суді в Києві. Інцидент мав місце 15 лютого, коли Солом’янський райсуд Києва обирав запобіжний захід Труханову та Вугельману.
https://youtu.be/Zi-AYf1yfw4
Подальше спілкування з представниками громадського сектору Одеси викрило неприємну картину: часом під громадською діяльністю приховується боротьба за політичний вплив або фінансові потоки на користь тих чи інших структур та осіб.
У багатьох випадках існують сумніви щодо зв’язку між нападами на активістів та їхньою щирою діяльністю на благо міста та одеситів. Питання не виникають лише щодо трьох постраждалих: згаданої вище Світлани Підпалої, Віталія Устименка та Олега Михайлика.
По всіх інших автору розповіли різні неприємні історії та зв’язки. Співрозмовники належать до різних ідеологічних таборів. Але вони попросили не називати їхні справжні імена.
Варто зазначити, що ці люди не надали неспростовних доказів щодо зв’язку громадських активістів з тими чи іншими представниками влади або кримінальних структур, або замовного характеру громадської діяльності. Але для розуміння загальної картини стану громадського сектору в Одесі варто навести загальні висловлювання співрозмовників автора.
«Є активісти, які працюють на ті чи інші структури (кримінальні, політичні, правоохоронні – автор). І їх використовують як фігури в бою, у грі, у війні. Це звичайна гра в Одесі. Часто активісти, які замішені, не знають, як їх використовують у боротьбі за потоки», – розповіла проукраїнська активістка «Надія».
«Приходит дядя с деньгами, заказывает акцию протеста. В Одессе 80% организаций, которые появляются на экранах, занимаются подобным. Любое движение сопутствует собой финансовый след. Пока денег не дадут, машина не заведется, никто никуда не поедет», – запевнив «Дмитро», який фігурував у кримінальному провадженні за так званою «сепаратистською» справою.
Відкрито про використання деяких активістів у боротьбі за потоки говорить голова одеського Комітету виборців України Анатолій Бойко. Він називає це «достатньо вираженим явищем». Проте не суто одеським явищем, а й практикою будь-якого українського міста, де впливові особи мають великі гроші.
Виходячи з цього, Бойко закликає не узагальнювати всі напади на активістів, а в кожному окремому випадку розбиратися з обставинами та мотивами. І саме тому важливо, щоб поліція доводила розслідування до кінця.
«Якщо хтось каже, що напад на активіста – це інсценування, що він сам це зробив, то поліція має довести це розслідуванням, зганьбити «постраждалого». І інші будуть думати, чи треба так робити, чи не треба. Якщо це розборки з колишніми побратимами, доведіть розслідування до кінця, встановіть організаторів, замовників, знову-таки зганьбіть. Але якщо це справжній напад, який справді пов’язаний з громадською активністю? Напад, який замовлений владою, тіньовими ділками кримінальними тощо. Але наша поліція нічого не доводить до кінця», – нарікає на правоохоронців Бойко.
Хто і за що воює в Одесі
Хто ж може використовувати громадських активістів у власних інтересах для розширення свого впливу? Для цього треба розуміти, хто і які фінансові потоки контролює в Одесі.
Почнемо з правоохоронних органів.
За інформацією джерел автора, зараз в Одесі існує такий розподіл сфер впливу: прокуратура «кришує» гральний бізнес, СБУ – обмін валюти, поліція – контрабанду, наркотрафік, повій та борделі. Це основні сфери впливу, але не вичерпний перелік для кожної структури.
Також між структурами існує протистояння за фінансові потоки. Найбільше – між СБУ та МВС. Співрозмовники автора це протистояння називають «війною». Війною за гроші.
Ознаками війни є кампанії з дискредитації одеської поліції й особисто її очільника Дмитра Головіна, які насправді самі дають багато підстав для критики. У цих кампаніях використовують і напади на активістів, яким поліція не може ані запобігти, ані розкрити до кінця.
Однією зі складових називають і викриття журналістами елітної нерухомості, яку пов’язують з Головіним. Нібито місцева СБУ організувала витік інформації незалежним журналістам, щоб таким чином домогтися відставки головного поліцейського і призначення лояльного або контрольованого спецслужбою.
Отримують удари і самі СБУшники.
Навесні стався скандал навколо ринку «Книжка», який розташований у центрі міста на Олександрівському проспекті. Поліцейські проводили операцію з виявлення незаконного обміну валюти, яка закінчилася бійкою. Так звані «валютчики» вже давно працюють на цьому ринку, який міститься за квартал від обласного управління СБУ.
Цей інцидент співрозмовник автора назвав прикладом протистояння поліції та СБУ.
В одній команді з поліцією грає місцева влада в особі мера Геннадія Труханова та його партнер Володимир Галантерник.
Останнього журналісти називають «сірим кардиналом Одеси».
Описану роль Галантерника та його зв’язок з Трухановим підтверджують і співрозмовники автора. Але разом з цією парою згадують ще одну особу – кримінального авторитета Олександра Ангерта, відомого як «Ангел».
У 2017-му одеські ЗМІ повідомили про смерть Ангерта. Пізніше журналісти-розслідувачі Слідство.Інфо виявили, що той живий, але перебуває за кордоном. І іноді навідується до Одеси, перетинаючи кордон з британським паспортом.
«Труханов – шістка. Він залежить від Ангерта, він керує містом. І Галантерник теж слухає Ангерта. Якщо Ангерт – це джокер, то Галантерник – туз. А Труханов лише їх слухає. Але це йому не заважає пиляти бюджет», – каже особа з широкими зв’язками у правоохоронних структурах, яка в цілях власної безпеки просить не називати її в матеріалі.
«Пиляти» є що. Цьогорічний бюджет Одеси складає близько 9 мільярдів гривень. Для порівняння: видатки Держуправління справами – 2,7 млрд грн., МЗС – 4,5 млрд грн., Міненергетики – трохи менше 5 млрд грн., на Нацгвардію держава витрачає 10,9 млрд грн., а на розвиток доріг державного значення – 10,7 млрд грн.
Ще одним одеським «тузом» співрозмовник автора вважає Аднана Ківана. Він є власником будівельної компанії «Кадорр Груп», яка зводить у місті висотки.
Ще кілька років тому він співпрацював з Трухановим. Але останнім часом між Ківаном та парою Галантерник-Труханов напружені стосунки.
«Ківан та Галантерник – це найбільші фігури, які «бодаються» за всю висотну забудову в Одесі. До 2014-го Ківан був монополістом. Нині ці двоє – прямі конкуренти. З Трухановим Ківан посварився у 2016-му. Озвучена версія – через Французький бульвар. Ківан першим почав забудовувати Аркадію. І він сказав Труханову, що треба розширювати Французький бульвар, тому що люди не можуть нормально дібратися до своїх квартир. А Труханов відповів: якщо я це зроблю, мене винесуть ногами вперед. І вони посварилися. Потім став антитруханівський майдан. І пішла війна між Ківаном і Трухановим», – розповів автору співрозмовник.
У цих війнах між правоохоронними структурами та різними одеськими «тузами» використовуються як громадські активісти, так і замахи на них.
З одного боку, різні акції протесту можуть бути проплачені конкурентами. З іншого – замовний напад може мати на меті кинути тінь на особу, проти якої виступають активісти.
Чи можливий реванш «одеської народної»?
Зрощення правоохоронних структур та місцевої влади з криміналітетом на корупційній основі в Одесі нагадують Україну часів Януковича.
Анатолій Бойко з Комітету виборців прямо говорить: перемога Революції Гідності в Одесі не відбулась. Основні впливові особи зразка 2013-го або залишили свій вплив у місті, або навіть посилили власні позиції.
«У 2014-му ми відстояли і не дали створити «Одеську народну республіку». У нас відбулася відсіч російській агресії. Одеса стала більш проукраїнським містом. Але перемоги над вадами часів Януковича в питанні корупції, прозорості влади тощо, що вивело людей на Майдан, у нас не відбулося», – каже Бойко.
У консервуванні часів Януковича в Одесі Бойко бачить велику небезпеку. Без розвитку міста, без відчутного збільшення достатку одеситів останні можуть вважати винними у всьому не конкретних осіб – наприклад, Труханова чи Порошенка, – а неспроможність держави в цілому.
І знову виникає задане на початку питання: чи можливий російський реванш в Одесі на грунті невдоволення місцевих жителів Україною?
«Наші місцеві еліти навряд чи прагнуть повторення Донбаського сценарію. Вони скоріше хочуть залишити статус-кво таким, який він є. Щоб це була просто їхня вотчина, їхні потоки. Вони навряд чи хочуть ними ділитися з Путіним», – вважає Бойко.
Схожу версію озвучує і проукраїнська активістка «Надія». Вона додає, що в разі створення «Одеської народної республіки» зупиняться всі порти в області. Як наслідок, зникнуть найважливіші фінансові потоки, від яких нині живляться всі інші.
Якими б проросійськими не були або не виглядали місцеві еліти, але прямої російської агресії вони не підтримають. Тому стратегія росіян щодо Одеси буде відрізнятися від 2014-го. Зокрема, ставка може бути зроблена на інше – на майбутні вибори.
За інформацією «Надії», Галантерник фінансує партію Медведчука-Рабіновича «За життя» одразу в трьох південних областях: Одеській, Миколаївській та Херсонській.
Також вона вважає, що росіяни будуть збільшувати свій вплив шляхом створення або підтримки проукраїнських сил, які активно виступають проти чинної влади.
Як наслідок підтримки двох протилежних таборів, за результатами виборів область може вимагати для себе більшої автономії. Щоб місцеві кримінально-політичні еліти остаточно перетворили Одесу на справжню державу в державі.
І, може, це не буде повністю контрольована Росією «народна республіка». Але від такої «кримінальної республіки» всій Україні легше не буде.
* * *
100 років тому після революції в Російській імперії та завоювання України Москва також постала перед загрозою перетворення Одеси на «кримінальну республіку».
Аби побороти «державу в державі» на Південь відправляли цілі загони радянських чекістів. Їхні методи були жорсткими. Кримінальні елементи могли розстрілювати просто на вулиці.
Одним із методів боротьби з одеськими бандами могло бути проникнення в середовище злочинців оперативників, якою, за легендою, була і «Мурка».
Невідомо, чи знайдуть столичні правоохоронці свою «Мурку» у 2018-2019 роках.
Але без рішучих та системних дій Одеса на довгі роки може перетворитися на справжню «кримінальну республіку». І для України вже не матиме великого значення, чи буде ця бандитська республіка під українським прапором, чи під триколором «народної республіки».
В тему: Владимир Галантерник: станет ли новым хозяином Одессы человек без лица?
Геннадий Труханов: воевода одесской мафии. Часть 1
Александр Ангерт (Ангел). О героях былых времен…
Виктор Медведчук. Кум Путина на страже интересов РФ в Украине
Вадим Рабинович: секреты подпольного миллиардера
Олексій Братущак
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!