Один із кандидатів у депутати по 206-му округу Ігор Андрійченко від ДемАльянса, попри молодий вік та відносно незначний політичний досвід, набрався чимало тягарів, здатних заважити на дно і більш досвідчених діячів. Здебільшого сумнівні історії пов’язані із фінансування виборчих і медійних кампаній Андрейченка.
На його політичному шляху чітко простежується фінансово-промислове угруповання, що надає цьому політику значні кошти. Ще 2014 року Андрійченко публічно зізнався, що його передвиборчу кампанію фінансували чернігівські підприємці Сергій Берестовий і Сергій Самоненко (пов’язані з Віктором Лазарем).
Щоправда, Андрейченко, визнаючи, що брав на вибори гроші у бізнесменів, наполягав на відсутності корупційних схем у таких діях. Мовляв, певне ідеалістичне бізнес-угруповання вирішило інвестувати у нього – чесного і порядного політика, аби він наводив лад у країні і не залишався їм винним. В умовах України ця заява Андрейченка виглядає, м’яко кажучи, непереконливо. Адже корупційний взаємозв’язок бізнесу і політики в Україні – основа для збагачення і одних, й інших.
Нині, за два роки після політично-«суїцидних» одкровень Андрейченка, життя довело нещирість його тодішніх заяв. Принаймні в його депутатстві у Чернігівській міськраді простежується чітка лінія, спрямована на лобіювання інтересів спонсорів. За цей час угруповання Берестового-Лазаря-Іванова наразилося на жорстке протистояння із чернігівської громадою, яка повстала проти діяльності їх митного терміналу у центрі міста.
Цікаво, що дозвіл на його будівництво поблизу житлових будинків дав сам собі майбутній власник Сергій Берестовий, який на то час був заступником губернатора Чернігівщини. Неідеальна репутація і в одного з його подільників – голови Торгово-промислової палати Чернігова Іванова, який фактично приватизував цю організацію. І тепер вона замість захисту прав усіх бізнесменів, відстоює лише інтереси одного клану.
Окрім того, чимало питань викликає фактична діяльність митного терміналу. Є вагомі підозри вважати, що там займаються масштабними схемами контрабанди, адже його легальні доходи за розмитнення є доволі незначними. Відтак навряд чи згадане угруповання оголосило би місту війну тільки заради офіційних доходів.
Це щодо щирості заяв Андрейченка дворічної давності про спонсорів-ідеалістів… Тобто корупційна складова у діяльності його партнерів простежувалася давно, і це не могло бути таємницею для Андрейченка.
Цілодобовий рух через термінал у центрі Чернігова сотень фур впродовж кількох років підірвав екологію міста, розбив дороги й увірвав терпець людей. Громада змусила владу реагувати. І міськрада, з огляду на активний протест людей, відмовилася продовжити ТОВ «Термінал-Центр» право на оренду терміналу по вул. Жабинського, 8.
Здавалося, що мав би робити по-справжньому чесний і принциповий політик… Звичайно підтримати це рішення, а ще правильніше – ініціювати його самому. Однак, яку реакцію ми бачимо від Андрейченка?
Він 31 березня 2016-го на шостій сесії міськради заявляє про необхідність подовжити на чотири місяці оренду ТОВ «Термінал – Центр». А після цього він особисто разом із своїми поплічниками з Демальянсу голосує за збереження екологічно небезпечного об’єкту у центрі міста.
Показово, що ця сумнівна активність Андрейченка відбувалася абсолютно синхронно із діями його давніх спонсорів, (від яких він, начебто, не залежить). Угруповання Берестового, Іванова та Лазара – власників терміналу почало імітувати хвилю обурень із боку підприємців. Ті, нібито схвилювалися інтересами міста, що начебто могло втратити частину бюджетних надходжень. Такі мотиви – чиста брехня, з огляду на чергу бажаючих узяти в оренду комунальне майно терміналу для іншого, екологічно чистого бізнесу. Таким чином місто не втратило б жодної копійки. Але внаслідок цього рішення втрачали лише згадані бізнесмени, що проплачували політичну кар’єру Андрейченка.
Тому вони створили гучний фон для своїх лобістів з Демальянсу у міськраді. Ця активність повинна була дати формальний привід Андрейченку розгорнути у міськраді п’яту колону щодо продавлення рішення із продовження оренди терміналу.
Одне з видань так описує цю нечистоплотну кампанію. «У медійному полі Чернігова активізувалися проплачені «громадські діячі», які виступають за збереження митного терміналу, проводяться прес-конференції та збори «активістів», — йдеться в повідомленні. І тоді депутати все ж прийняли таке рішення.
Нині ми отримали коментар Ігоря Андрійченка, в якому він підтвердив, що і на цих виборах до ВР по 206 округу його передвиборча кампанія фінансується в тому числі групою «Сіверщина» (до якої входять Лазар, Берестовий).
Він відмовився визнати отримання корупційних коштів за лобіювання інтересів ТОВ «Термінал-Центр». А свою позицію у проштовхуванні «компромісного», на його думку, рішення про подовження оренди терміналу пояснив тим, що відстоював позицію бізнесменів. Щоправда не зміг пояснити, чому він та ДемАльянс так само затято не відстоює позицію місцевої громади, що повстала проти любих його серцю бізнесменів.
До речі, політичну маргіналізацію ДемАльянсу на регіональному і центральному рівні відчули, як інвестори Андрейченка – Лазар з Берестовим, так і він сам. Тому, подейкують, вони ведуть перемовини із роговиками майбутнього проекту Михайла Саакашвілі щодо просування туди свого ручного політика. Ділки планують замкнути на собі чернігівський осередок цієї сили, аби і надалі мати над собою надійний політичний дах.
На додачу Андрейченко запропонував журналістам перевірити умови, в яких живе, аби усі переконались, що він не має великих статків, а значить – не бере хабарів. Ці слова – чистої води маніпуляція, адже в Україні навіть найбільші політичні зірки за поданими деклараціями є бомжами та бідаками, практично без засобів існування. Але при цьому усі мають мільйонні статки, записані на підставних осіб. Тому не варто вестися на ці пояснення Андрейченка. А йому самому краще уважніше подивитися вдома у дзеркало, аби побачити як молодий перспективний політик мімікрував до потворного взірця «регіоналівського» розливу.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!