Після Майдану «Дельта банк» вирішив пожертвувати купою грошей, які йому були винна фірма Гройсманів за будівництво торгового комплексу. Тепер за цей подарунок розплачується держава.
Кожен державний діяч мусить мати свого літописця. А оскільки в Україні передбачається новий прем’єр-міністр, то і нам закортіло долучитись до вічності. Тим паче ця історія про те, як провінційним бізнесменам вдалось на рівному місці заробити $10 млн. А всім же хочеться, аби українським урядом нарешті почали керувати ефективні професіонали.
Чого-чого, а ефективності в цій історії – точно не бракувало. Судіть, зрештою, самі.
Вінницька мерія і підтримка приватного бізнесу
У 2006 році щойно обраний мер Вінниці Володимир Гройсман розпочав боротьбу з вуличною торгівлею і хаотичними базарами. Тогочасні зміни торкнулися і ринку «Юність» (на фото).
Ринком «Юність» з 1990-х років керувала однойменна приватна фірма, засновником якої до 2009 року був Борис Гройсман, батько нинішнього голови парламенту. Сам Володимир Гройсман у 16 років став комерційним директором цієї компанії, де працював до 2000-их.
ТОВ фірма «Юність» у 1994 році заснував батько нинішнього голови ВР Борис Гройсман. У 2007 році до складу засновників приєдналися дружина спікера Олена Гройсман, а також вінничани Олексій Чернолуцький, Віктор Виговський і Олексій Пономарчук.
У 2009 році засновником фірми «Юність» стала лондонська компанія «Онтаріо Продакшнз Лімітед» (62%), до якої потім приєдналися Олексій Чернолуцький (10%) і Юрій Гижко (28%). У такому складі засновників фірма і була ліквідована.
Засновником Ontario Productions Limited є компанія Addison Ventures Limited. Ontario Productions Limited зареєстрована у Лондоні (Studio G3 Grove Park Studios, 188-192 Sutton Court Road) і її директором є британець Пол Ходжкінсон (Paul Hodgkinson).
Землю під ринком фірма «Юність» мала в довгостроковій оренді від міста. Та у 2006 році, коли Гройсман став міським головою, перспективи компанії несподівано покращились. У цьому ж році фірма стала власником 0,56 га під ринком. За словами тодішнього директора компанії Тетяни Дзюбенко, «Юність» викупила ділянки. Відповідних рішень на сайті міськради знайти не вдалося, відтак про деталі повідомити, на жаль, не можемо.
“Сліпий траст”
«В дев’яності я теж починав з торгівлі, займався імпортом. Нічого поганого в цьому не бачу. Пам’ятаю ті часи: спочатку всі їздили продавати різні товари до Польщі. Тоді такі поїздки організовували навіть від школи. З нами їздили навіть вчителі. Ми тут на базах закуповували якісь годинники, ще щось і їхали туди продавати… я не хотів просто брати гроші у батьків. Це для мене було неприйнятним. Так я став підприємцем. А коли став мером, у той же день прийшов до офісу і сказав: усе, більше бізнесом я займатись не буду, і передав його в управління», – Володимир Гройсман в інтерв’ю.
Згодом фірма «Юність» уклала інвестиційний договір з виконкомом міськради, отримавши дозвіл на будівництво торговельного комплексу. При цьому компанія зобов’язалася перерахувати на розвиток міських інженерних комунікацій та благоустрій міста 2,08 млн грн.
На початку 2009 року державна комісія прийняла в експлуатацію реконструйований ринок, точніше тепер вже – торгово-сервісний комплекс «Магігранд» загальною площею 13 тис кв м. (на фото).
Водночас фірма передала у комунальну власність трансформаторну підстанцію, мережу теплопостачання, водопостачання і водовідведення, мережу газопостачання, каналізації, електропостачання, дренажну мережу, мережі зовнішнього освітлення і т.д. Тобто інвестиційний внесок виявився не грішми – а товаром. Таке буває.
Як кредит фірми Гройсманів і банка Лагуна став проблемою держави
Для будівництва торговельного центру фірма «Юність» у жовтні 2007 року взяла кредит у «Кредитпромбанку» у $10,8 млн (з конвертацією у гривню). У заставу банку передали все: і 13 тис кв м торгового комплексу, і ділянку під ним в 0,56 га.
Кредит «Юність» не повернула, хоча торговий центр – це цілком пристойний генератор кешу. Натомість уже влітку 2009 року фірма звернулась в суд з заявою про власне банкрутство.
Банкрутство тривало довго. Лише у березні 2013 року затвердили реєстр вимог кредиторів: СТОВ «Поділля» – 400 тис грн, інвестиційна компанія «Поділля-Капітал» 98,17 млн грн, підприємець Мацера Віктор Вікторович – 2,47 млн грн і «Кредитпромбанк» – 87,99 млн грн.
Засновниками сільськогосподарського ТОВ «Поділля» є Юрій Гижко (47%), Микола Правдюк і Сергій Ковінько. До складу засновників цього підприємства у 2000-2009 рр входив Володимир Гройсман, який казав, що після обрання мером Вінниці у 2006 році більше не займався бізнесом, віддавши його в управління.
У вересні 2013 року право вимоги «Кредитпромбанку» до фірми викупив «Дельта банк». 16 січня 2014 року представник «Дельта банку» Мельниченко В.В. подав до суду клопотання залучити «Дельта банк» до банкрутства фірми «Юність» замість «Кредитпромбанку».
Однак через півроку після Майдану «Дельта банк» раптово різко змінив позицію і втратив інтерес до повернення майже 88 млн грн кредиту – той же Мельниченко В.В. 22 вересня 2014 року попросив суд не залучати банк до цієї справи, що і було зроблено.
Це здавалось трохи дивним, оскільки в той час справи банку були вже геть кепські, і мало би хто відмовився від добре забезпеченого фінансового зобов’язання. Однак пояснення знайшлось.
Виявилося, що 28 серпня 2014 року,тобто за два місяці до того, як стати офіційно «проблемним» – «Дельта банк» відступив право вимоги боргу по кредиту Гройсмана. На користь фірми «Факторинг фінанс». Того ж дня та переуступила це право КУА «Атлантіс капітал».
Засновниками ТОВ «Факторинг Фінанс» є Дмитро Гусєв, Олександр Прищепа (45%), Валентина Власенко (39%) і Валентина Хамайко. У 2013-2015 рр ще одним засновником фірми було ТОВ «КУА «Атлантіс капітал» (1%). З 2008 по січень 2010 рр директором «Факторинг Фінансу» був Андрій Оністрат, університетський товариш екс-власника «Дельта-банку» і «Кредитпромбанку» Миколи Лагуна.
Засновниками ТОВ «КУА «Атлантіс капітал» є брати Валентин і Володимир Гнатишини та ТОВ «КЛФ Груп», засновниками якого є Володимир Гнатишин і його кіпрська компанія «Сноуфінч Капітал Лімітед».
Володимир Гнатишин у 2014 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець. Також він претендував на посаду голови Державної фіскальної служби України.
Валентин Гнатишин у 2006 році був заступником директора департаменту зовнішньоекономічних відносин Нацбанку. За даними ЗМІ, Валентин Гнатишин дружив з нинішнім прем’єром Арсенієм Яценюком.
Батько братів Гнатишиних – Іван Гнатишин, колишній голова Чернівецької облдержадміністрації і облради, екс-заступник голови МЗС України (2007-2011), з літа 2015 року – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова.
Однак і це виявилось ненадовго: 16 квітня 2015 року «Атлантіс капітал» передав право вимоги Інвестиційній компанії «Поділля-Капітал», яка належала підлеглому Гройсману комунальнику.
У 2010-2011 роках засновником ТОВ «Інвестиційна компанія «Поділля-Капітал» був Леонід Тимчук (на фото), начальник ліквідованого у 2013 році комунального підприємства «Обчислювальний центр житлово-комунального господарства» Вінницької міськради, який прийшов на цю посаду в січні 2012 року. З 2012 року засновником ІК «Поділля-Капітал» є Олександр Бондар з Москви. Директором фірми з 2013 року є Андрій Поцелов.
Після цього «Юність» швидко ліквідували. Арбітражний керуючий виявив у фірми таке майно: ТСК «Магігранд» і землю під ним, а також 63,77 млн грн дебіторської заборгованості і 29 тис грн на банківському рахунку.
Ліквідатор Сергій Походзяєв зібрав збори кредиторів, на яких всі погодилися (хоча «з тих всіх» лишилась фактично – одна структура) , що «Поділля-Капітал» забирає собі право стягнення 63,77 млн грн з боржників «Юності».
Після цього Походзяєв подав суду на затвердження зменшені вимоги кредиторів: СТОВ «Поділля» на 400 тис грн, підприємця Віктора Мацери – на 900 тис грн і «Поділля-Капіталу» на 24,38 млн грн.; банку у цьому списку вже не було. Для виплати цих коштів було вирішено продати ТСК «Магігранд» і землю і розділити отримані гроші між кредиторами. Що і було зроблено: 30 вересня 2015 року торговельний центр із землею за 25,68 млн грн купило ТОВ «Магігранд» Олени Гройсман – дружини спікера. Цікаво, що за даними бухгалтерської довідки, представленої в суді, станом на 1 липня 2015 року навіть залишкова вартість ТРЦ і ділянок становила понад 45 млн грн.
Засновником ТОВ «Магігранд» є Олена Гройсман (на фото разом з чоловіком) і лондонська компанія Emlyn Solutions Limited. власником останньої значиться компанія Elstow Investments Limited, яку у свою чергу заснувала компанія Appleton Directors Limited. Усі ці компанії мають таку адресу і того ж директора, що і Ontario Productions Limited.
Засновником Appleton Directors Limited значиться британський консультант Камальджеет Дхесі (Kamaljeet Sonia Kaur Dhesi).
Повторимо. Торговий комплекс, на будівництво якого «Юність» батька Гройсмана отримала кредит $10,8 млн, після всіх походеньок по рукам опинився у фірми «Магігранд» дружини Гройсмана за $1,2 млн (за курсом вересня 2015 року).
Та на цьому історія не закінчилася. На початку цього року «Дельта банк», який ліквідовується і за який держава продовжує повертати вкладникам їхні кошти, звернувся до суду з проханням переглянути за нововиявленими обставинами ухвалу, за якою він міг би стати кредитором «Юності».
Нововиявленою обставиною стала нікчемність договору, за яким «Дельта банк» у серпні 2014 року відступив право вимоги кредитного боргу на користь «Факторинг Фінансу». Це виявила комісія Фонду гарантування вкладів фізосіб. Вона встановила, що «Дельта банк» відступив право вимоги «Факторинг Фінансу» за заниженою на 74% ціною.
Однак Госпсуд Вінницької області відмовився переглядати ухвалу, пославшись на пропуск строку подання заяви. Окрім того, суддя Марія Кожухар вказала, що обставини щодо нікчемності договору з «Факторинг Фінансом» у будь-якому разі мали бути відомі банку.
Таким чином «Дельта банк» фактично подарував вінницьким бізнесменам три чверті кредиту, і на цьому – все. Бо, як відомо, «Дельта банк», який у 2014 році отримав 10,17 млрд грн рефінансування, з 2015 року ліквідується. Поки слідчі перевіряють факт виведення «Дельта банком» мільярдів за кордон, Фонд гарантування вкладів фізосіб продовжує виплачувати людям гарантовану державою суму вкладів.
Тобто банк, за боргами якого розраховується держава, від цієї оборудки отримав лише збитки. А Гройсмани на рівному місці «зекономили» майже $10 мільйонів. Усе вийшло дуже професійно.
В тему: Владимир Гройсман. Темные пятна в биографии спикера Верховной Рады
Ірина Шарпінська, «Наші гроші»
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!