Кому з посадовців Міносвіти прийшло на думку довіряти друк підручників для наших дітей російськім найманцям та сепаратистам?!
Нещодавно ми натрапили на досить солідному ресурсі «Обозреватель» на виступ шановної людини, пана Романа Гунди, що очолює надзвичайно вельмишановну громадську організацію – Львівську обласну історико-просвітницьку правозахисну організацію “Меморіал” імені В.Стуса. Стосувався цей виступ неподобств, що відбуваються в Україні навколо державних замовлень на друк шкільних підручників. Ми, звичайно ж, щиро перейнялися викладеними у виступі пана Гунди проблемами. Та вирішили негайно провести власне розслідування щодо тих видавництв та підприємств, котрим довірено (чи може бути довірено) таку надзвичайно важливу справу, як виготовлення учбової літератури, що має стати для маленьких українців підґрунтям не лише для набуття тих чи інших знань, але й для формування їхньої культури взагалі.
Всі ці видавничі фірми ми піддавали аналізу, звичайно ж не з боку економічної складової їх діяльності – на це є інші структури. А, перш за все, з огляду на їх патріотичність, на ті питання, що можуть виникнути у, так би мовити, розрізі національної культурної безпеки – бо сфера видавництва підручників має до неї безпосереднє відношення.
У цій царині під час вивчення видавництв, що сьогодні активно прагнуть працювати із державним замовленням на підручники, жодних питань не виникає хіба що до видавництва ТОВ «Видавництво «Навчальна книга-Богдан» Богдана Будного і Георгія Домарецького. Гарні хлопці, з Тернопільщіни. Хіба ж там можуть бути не патріоти України? Одна назва видавництва чого вартує… Та й до того ж люди самотужки створили у мережі Інтернет репозитарій рукописів підручників, що має забезпечувати прозорість та чесність конкурсу на кращі з них. Не просять, а дають!
А ось кинувши прискіпливий погляд на наступних «претендентів», ми були не просто здивовані… Ошелешені! Приголомшені! Панове, та що й це робиться?! Невже ж усі, хто має проводити відповідні перевірки (хоча б на рівні Міністерства освіти та науки України) водночас втратили не лише зір, а й здоровий глузд?
Знайомтеся – видавництва «Ранок», та його, фактично, «дочірнє підприємство» – видавництво«Основа». Обидва місцем свого перебування мають місто Харків. Ну, можливо, нічого страшного… Не всі ж, погодьтеся, навіть на Сході нашої держави заражені бацилами сепаратизму та антиукраїнства. Певно, не всі… Але – аж ніяк не можна сказати цього щодо «видавництв», згаданих вище!
Перш за все, не треба бути Шерлоком Холмсом, а варто лишень провести годину-другу з пошуковими системами в Інтернеті, аби дізнатися, що у харківської «Основи» є… «сестра-близнюк» в Росії! Така ж сама «издательская группа Основа», тільки розташована в столиці держави-агресора, в Москві! І це не вигадка, не співпадіння, аж ніяк не прикрий збіг! Достатньо передивитися головні сторінки інтернет-представництв обох «Основ», аби впевнитися – одні й ті ж види та напрямки діяльності, навіть рекламні слогани збігаються, як кажуть «один до одного»! І що це, вибачте, таке? Варіантів тут може бути усього два – або в Україні працює черговий «плацдарм руского мира», або українські горе-підприємці спокійнісінько ведуть бізнес у країні-агресорі! Найвірогіднішим видається друге припущення, бо у відкритих джерелах власниками російської «Основи» названі «іноземні юридичні особи».
Але… Все ж-таки… Може, збіг?! Дуже не хочеться вірити у погане, але ще трохи занурившись у пошук, ми остаточно впевнилися – ні! Для цього достатньо було відкрити сторіночку такого собі «Донецкого информационно-методического центра образования», що позиціонується, як «совместный проект Управления образования Донецкого городского совета, издательств «Ранок» и «Основа». Адреса – м. Донецьк, вул. Артема 129А!
Отакої! То, може сміливці з «Основи» та «Ранку» намагаються через цей «центр» розповсюджувати серед школяриків на тимчасово окупованих теренах українську книгу? Українські підручники та інші навчальні матеріали? Підтримувати патріотизм та любов до України у дітях, що опинилися на території так званої «ДНР»?! Та аж ніяк! Всі «учбові матеріали», що пропонує той «центр» – виробництва російської «Основи»! І це вже, хочемо ми чи ні – ДОКАЗ. Абсолютний та беззаперечний. Як, до речі і факти наявності у «Ранку» «представництв в анексованому Росією Криму, де вони, знову ж таки, спокійно собі заробляють гроші, за милу душу співпрацюючи з окупантами.
Доказ, не побоїмося цих слів державної зради, співпраці з сепаратистами, а, цілком можливо – і фінансування їх. Беззаперечне підтвердження надзвичайно тісних контактів ділків із «Основи» та «Ранку» із окупантами та агресорами.
Після цього аж ніяк не дивним видається те, що на головній сторінці видавництва «Основа» «В Контакті» – https://vk.com/ig_osnova, в розділі «подарунки» ми бачимо… так звані «георгіївські стрічки»! Люди! Та що ж це робиться?! Відверте пропагування та розповсюдження одного з головних елементів сепаратистської «символіки» видавництвом, що прагне «освоювати» державні, бюджетні кошти України. Де завтра опиняться ці гроші? На рахунках «національного банку ДНР»?!
Подібні факти – не поодинокі. Згадувані нами структури – і «Ранок», і «Основа», і ще багато інших, мають, фактично, одного власника. Такого собі пана Круглова Віктора Володимировича. Є серед його багаточисельних фірм, наприклад, і підприємство ТОВ «АН ГРО ПЛЮС». Між іншим, окрім торгівлі, серед видів діяльності вказано і видання книг… Хочете знати, якою була виручка з експортних операцій цієї фірми у минулому, 2015 році? Майже сорок мільйонів гривень! У цьому – два з половиною мільйони лише у першому кварталі. І весь експорт іде лишень до однієї країни – Росії…
Пан Круглов та підприємницькі структури, що йому належать, пов`язані із країною-агресором не нитками – канатами! Нерозривними ланцюгами! Вони відкрито ведуть справи на тимчасово окупованій території України, та займаються пропагуванням сепаратизму у ній самій.
І після всього цього – хочуть друкувати підручники для українських школярів на державні гроші?!? Чи є межа цинізму та блюзнірству? Що ми отримаємо від таких «видавців»? Атласи з російським «Кримнаш»ем? Підручники історії з ідеями «руского мира»? Чи якусь іншу міну уповільненої дії, що буде закладена у свідомість, у душі наших дітей?
Виникає питання – невже все те, що викладено вище, не могли дізнатися посадовці Міністерства освіти та науки України? Чи – не схотіли? Чи… може, планують мати з таких «партнерів» якийсь зиск? Невже ж гроші вже настільки не пахнуть?!
Ми обов’язково звернемося із відповідним запитом до Міносвіти. А також – із зверненнями до правоохоронних органів України. Сподіваємося на їх відповідну реакцію на викладені вище факти. І ми продовжимо наше розслідування! А цей виступ у пресі – звернення до всіх небайдужих громадян України.
Люди, подібні пану Круглову та керівникам «Ранку» і «Основи» в усі часи в усіх державах звалися зрадниками, колаборантами. І до чого таких і близько не підпускали точно – так це до виховання підростаючого покоління, до власного майбутнього. Невже ми дурніші?!
Прес-група громадської організації «Культурний спротив»
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!