В ході розпочатої реформи Державної пенітенціарної служби контроль над величезною бізнес-імперією вартістю мільярди гривень отримає особисто міністр юстиції
На тлі гучних подій останнього часу – повернення в Україну Надії Савченко, перейменування міст, публікація даних про «чорну касу» Партії регіонів – непоміченою пройшла інформація щодо ліквідації Кабміном Державної пенітенціарної служби (ДПтС). Її функції будуть виконувати три департаменти Міністерства юстиції.
ДПтС і до цього перебувала у віданні Мін’юсту, але фактично була самостійною воєнізованою структурою з мільярдними бюджетами, власним виробництвом і майном на десятки мільярдів гривень. Формально вона перебувала у підпорядкуванні уряду.
Тепер же все це указом Кабміну зосередиться в руках однієї людини – міністра юстиції Павла Петренка, соратника Арсенія Яценюка по «Народному фронту».
Підопічні Петренка постійно фігурують у випадках втручання в бази даних Єдиного держреєстру юросіб та внесення туди завідомо неправдивої інформації. Найчастіше вони просто переписують бізнес з законних власників на підставних осіб, про що UA1 вже неодноразово писав. А прізвище самого міністра пов’язують з кількома рейдерськими захопленнями.
Наразі ж перші особи Мін’юсту отримали повний контроль над господарською діяльністю мережі виправних колоній, розрахованої на утримання 200 тисяч ув’язнених.
Минулорічний бюджет ДПтС склав 2,786 млрд гривень, цьогоріч відомству виділили 3,333 млрд.
Офіційно такі зміни пояснюють необхідністю реформувати ДПтС. За словами заступника міністра юстиції Наталії Севастьянової, уряд не має можливості реформувати цю структуру за європейськими стандартами, поки вона залишається окремим органом виконавчої влади.
Тому пенітенціарну службу ліквідували, створивши при Мін’юсті три департаменти: пробації, режимний і ресурсного забезпечення, які візьмуть на себе її функції.
Але головна причина таких змін – це контроль над грошима, а вірніше, великими грошима. Минулорічний бюджет ДПтС склав 2,786 млрд гривень, цьогоріч відомству виділили 3,333 млрд. Крім того, пенітенціарній службі належать мережа підприємств з річним оборотом в десятки і сотні мільйонів гривень, власна торговельна мережа і участь у тендерах – також на десятки мільйонів.
Бізнес за гратами
Станом на травень 2016 року ДПтС – це 37,7 тисячі співробітників і 62 749 ув’язнених. А ще це 18 відомчих лікарень, 90 промислових підприємств, 11 сільськогосподарських підприємств і 137 майстерень, що діють при колоніях. Згідно з законом все це господарство працює з метою «перевиховання і ресоціалізації в процесі навчання та виробництва».
Усе виробництво оформлене у вигляді окремих юридичних осіб-суб’єктів господарювання. Формально керують ними заступники керівників виправних колоній.
За даними Державної пенітенціарної служби
У користуванні сільгосппідприємств і 126 підсобних господарств, що належать ДПтС, перебуває загалом 39,5 тисяч гектарів земель. Чистий прибуток від продажу сільгосппродукції за минулий рік склав 26,5 млн гривень.
Мережа підприємств, що займаються металообробкою, швейним і взуттєвим виробництвом, переробкою граніту та деревообробкою, також роблять свій внесок у скарбничку пенітенціарної служби. Наприклад, минулого року підприємства ДПтС виграли тендер на поставку різної продукції для армії на 65 млн гривень.
За документами безліч підприємств збиткові, попри те, що ув’язнені в кращому разі отримують мізер, а часто взагалі працюють безкоштовно.
Крім того, через власні торгові мережі «Лавка майстра» і «Азбука смаку», а також через посередницькі структури вироблені товари продаються в різні відомства та комерсантам.
«Гарантуємо ефективне й тривале співробітництво, яке ґрунтуватиметься на взаєморозумінні та професіоналізмі», – обіцяють у службі, запрошуючи потенційних партнерів і замовників.
Водночас згідно з документами безліч підприємств є збитковими, попри те, що ув’язнені отримують, в кращому разі, мізер, а часто взагалі працюють безкоштовно. За даними заступника міністра юстиції Севостьянової, таких підприємств нарахували сотню.
«Це є нонсенсом при використанні фактично безкоштовної праці в’язнів, при отриманні преференцій на комунальні платежі», – обурювався міністр, визнаючи, що держава втрачає на цьому сотні мільйонів гривень.
Начальство колоній пояснює такий казус високою собівартістю продукції, що випускається. Але справжня причина «збитковості» – у тотальній корупції та «оптимізації» виробничого процесу.
Прибуткове місце
За неофіційною інформацією за часів Януковича керівництво виправних колоній щомісяця відправляло «наверх» десятки тисяч доларів. За це отримували компенсацію у вигляді безкоштовної робочої сили та невтручання у фінансову частину виробництва. І поки немає жодних підстав вважати, що ситуація кардинально змінилася – в системі як і раніше нелегально крутяться сотні тисяч доларів.
Найбанальнішим заробітком на низовому рівні залишається доставка ув’язненим заборонених предметів, найчастіше наркотиків. Рівень вище – це маніпуляції з відпускними цінами на готову продукцію.
В електронному каталозі товарів ДПтС нерідко навпроти товарної позиції стоїть напис «Ціна договірна» або ж вартість вказано від будь-якої мінімальної суми. Реальну ціну продажу в цьому випадку перевірити проблематично.
За даними Державної пенітенціарної служби
Ще одна сходинка вгору – це вже фіксовані розцінки за забезпечення умовно-дострокового звільнення ув’язнених. Ну а «вищий пілотаж» – тендери на закупівлю необхідних колоніям товарів і послуг: від ремонту приміщень до продуктів харчування, ціну на які завищують в кілька разів.
Непоганий дохід може забезпечити і економія на енергоресурсах. Приміром, зараз дали установку на заміщення газу іншими видами палива. Але з «суворим дотриманням температурних графіків роботи теплових мереж відповідно до погодних умов».
У ДПтС відзвітували, що таким чином 54 установи в цьому сезоні заощадили 4 млн гривень. Але досить знизити температуру в мережах на кілька градусів, і неврахована економія піде комусь до кишені.
Звичайно, корупцію у відомстві жорстко присікають – щороку близько сотні молодших співробітників з понад 37 тисяч тих, хто працює в системі, притягають до відповідальності.
У списках корупціонерів є хто завгодно, аж до водіїв та кухарів, але немає нікого з вищого керівництва. Найчастіше карають штрафами від 170 до 1700 гривень, рідше – відкривають кримінальні провадження.
Передбачається, що керувати підприємствами будуть призначені Мін’юстом цивільні керівники, які забезпечать незалежне від начальства колоній управління.
Однак суть нинішньої реформи ДПтС не стосується всіх цих фінансових пластів – вона спрямована на надмірно роздутий апарат. Інакше кажучи, все виглядає так, немов на шляху неврахованих грошей від виправної колонії до самих верхів Мін’юст прибирає проміжну ланку у вигляді апаратників. А попутно бере під контроль господарську діяльність. І все зводиться до того, що контролювати все буде одна людина – міністр Павло Петренко.
На чому заробити
«Ми пропонуємо створити холдинг, який об’єднає всі ці підприємства для того, щоб прозоре керівництво цього холдингу могло поширювати контракти по всій країні і за кордоном», – озвучила міністерські плани з приводу виробничих структур ДПтС Севастьянова.
За її словами, передбачається, що керувати підприємствами будуть цивільні керівники, які забезпечать незалежне від начальства колоній управління. Зрозуміло, що таких керівників будуть призначати в Мін’юсті.
Ще одна запланована стаття доходів – продаж інвесторам територій, на яких зараз знаходяться застарілі слідчі ізолятори.
Пілотний проект мають намір запустити в Києві, продавши Лук’янівське СІЗО. Інвестор збудує нове за межею міста, а натомість отримає велику ділянку на Лук’янівці, яку попередньо оцінюють в 30 млн доларів.
Поки в міністерстві не уточнюють, наскільки прозоро буде проходити ця процедура, хоча й декларують повну відкритість. Приміром, уже заявили, що планують проводити прозорі держзакупівлі для виправних колоній виключно через систему Prozorro.
UA1 вже писав про те, як корупціонери у держвідомствах навчилися обходити перепони цієї системи. Один з учасників торгів виставляє в рази занижену вартість на свій товар, забезпечуючи собі перемогу в тендері. А потім через своїх людей у відомстві постачає абсолютно непридатну продукцію, на чому заробляє і постачальник, і чиновник, що забезпечив таку поставку. Немає жодної гарантії, що ця схема не пройде у випадку із закупівлями для виправних колоній.
Міністр юстиції отримує повний контроль над багатомільярдними активами та справжньою бізнес-імперією з практично безкоштовною робочою силою і оборотом в сотні мільйонів гривень.
Втім, у Мін’юсті розраховують на те, що співробітники ДПтС будуть тепер чесними і відкритими, оскільки всі пройдуть переатестацію. Але знову ж таки – це не гарантія того, що новим переатестованим співробітником не стане людина, що скомпрометувала себе, як це вже неодноразово траплялося в МВС.
Окрема розмова – це тендери на поставки продукції для армії. Підприємства ДПтС почали поставляти товари для Міноборони вперше за десять років.
Ця вдала для пенітенціарної служби подія збіглася з тим, що держзакупівлі для оборонного відомства курирує однопартієць Павла Петренка – глава парламентського комітету з оборони і нацбезпеки Сергій Пашинський. Зловживання при держзакупівлях у Міноборони якраз пов’язують з його ім’ям.
Таким чином, результат наміченого реформування ДПтС складається в обтяжену корупційними ризиками картину, коли одна-єдина людина – міністр юстиції Петренко – отримує повний контроль над багатомільярдними активами та справжньою бізнес-імперією з практично безкоштовною робочою силою і оборотом в сотні мільйонів гривень.
Проте, нікого в уряді це не бентежить, і з реформою поспішають. «Необхідно призначати на ліквідацію пенітенціарної служби справді ліквідаторів, а не тих, хто буде тягнути гуму», – розпорядився прем’єр Володимир Гройсман. А Мін’юст вже готує повний аудит усіх установ ДПтС.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!