Залізничники продовжують закуповувати шпали на сотні мільйонів з дельтою, більшою від часів Януковича.
Кожне правило існує для винятків. Тендерів ця вічна фраза теж стосується. Бо хоча «Наші гроші» невпинно спостерігають падіння «маржі» в державних закупівлях, є один товар, який оминули вітри змін. Це – шпали. Товар, звичайно – банальний, однак дуже показовий. По-перше, тому, що, завдяки своїй банальності, шпали можуть виготовляти десятки підприємств, а відтак – пропозиція ринку – величезна. По-друге, незважаючи на цю пропозицію, різниця тендерних і ринкових цін залишається на рівні, що був і при минулій владі. Ну, і по-третє, виявилось, що менеджери, які навчились колись купувати шпали дорого, стали в нагоді і сучасній «Укрзалізниці».
Почнемо з останньої закупівлі. У березні державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі УПП) закупило майже на 94 млн грн дерев’яних непросочених шпал та брусів майже на 94 млн грн. Договірні ціни збільшилися на 46% у порівнянні з цінами, за якими підприємство закуповувало шпали влітку минулого року.
Звичайно, інфляція зробила свій внесок, однак за рік вона становила лише 26%. Довелось аналізувати глибше. У результаті ми дійшли до висновку, що інфляція – далеко не єдина причина такого ціноутворення. Для більш об’ємної картини, ми проглянули всі закупівлі шпал УПП з моменту заснування «Вісника держзакупівель» у 2008 році.
Так, починаючи з 2009 року було опубліковано договори УПП про постачання шпал та брусів майже на 650 млн грн. Спершу зробимо невелике технічне пояснення. Залізничники закуповують шпали першого та другого типу хвойних порід, які використовуються на головних та під’їзних шляхах. Вважається, що дерев’яні шпали не тільки ефективний матеріал, але й економічний. Він не потребує сучасних технологій виробництва, а тому виготовляти його можуть багато підприємств, чи навіть приватних підприємців. Залізниця купує непросочені шпали, які продавець постачає на державні просочувальні заводі в Рава-Руській та Новомосковську, де вони вже просочуються спеціальним розчином для довговічної роботи.
Найбільше коштів, майже 195 млн грн, на закупівлю шпал та брусів УПП витратило минулого року. Влітку 2014 року тендерні ціни зросли на 36%. Звісно, тоді вже відбувся Крим, у розпалі був Донбас. І все ж на вільному ринку такого скачка не спостерігалося. Відтак ціни державного підприємства виявилися вищими ринкових майже на 100 грн.
Аналіз ринкових оголошень за останні роки показав, що така різниця між цінами зберігалась на залізничних тендерах постійно. В якості розрахунку ми взяли середню ціну між шпалами тип1 і тип2, яка вказана в тендерних документах УПП і порівняли її з середньої ціною пропозицій на ринку того ж часу. Розходження в цінах в останні роки складає майже 70% і ця дельта лише один раз була меншою – у 2013 році, останньому році правління Януковича, коли в економіці вже спостерігалась криза, і у бюджеті не вистачало грошей. Після Майдану цю дельту повернули назад до докризових значень.
Дивним чином співпало, що дельта повернулась одночасно з поверненням нового-старого керівника УПП Дмитра Рудковського (на фото).
У 68-ічного генерал-полковника Рудковського великий досвід управління державними фінансами. З початку 1990-х він відповідав за питання розквартирування військових та капітальне будівництво в армії. У 2004-2005 році Рудковський навіть був першим замміністра оборони, паралельно будучи народним депутатом. Згодом за сприяння спікера Олександра Мороза отримав посаду керуючого справами Верховної Ради, де вже займався питаннями розквартирування народних депутатів, а також забезпеченням їх роботи.
В 2009 році Рудковський був вперше призначений керівником того самого «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України». Саме того року УПП змогло придбати шпали з найвищою зафіксованою дельтою 144%. Звісно, можливо Рудковський перебив свій рекорд наступного року, але на жаль, це невідомо, оскільки дані про відповідний тендер у «ВДЗ» з невідомих причин не оприлюднено.
В 2011 році Рудковського замінив Євген Павловський і при ньому тендерна маржа на шпалах почала зменшуватись з кожним роком. Поки після Майдану весною 2014 року Рудковський знову не повернув собі крісло директора УПП.
У відкритих джерелах даних про те, чим займався Рудковський в період відсутності на держпідприємств немає. Але відомо, що цей почесний мешканець Ржищева Київської області є засновником та співвласником низки приватних підприємств. Це ТОВ «Інтерагро», Сільськогосподарське ТОВ «Срібна хвиля», ТОВ «Укрполімерконструкція», ТОВ «Контакт 61», ТОВ «Білоцерківський центр скла», ТОВ «Оксамит-сервіс».
Остання компанія відома через володіння майже двома десятками тисяч гектарів мисливських угідь. Серед засновників «Оксамит-сервісу» крім Рудковського екс-міністр оборони Олександр Кузьмук, відомі бізнесмени брати Буряки, власник Запорізького автозаводу Таріел Васадзе та лідер депутатської групи «Відродження» в Верховній Раді Віталій Хомутиннік. Ну, це так, до слова.
Нас більше цікавлять все-таки шпали. Півроку тому, один із журналістів «Наших грошей» сказав, що він тоді повірить у зміни, якщо «Укрзалізниця» купить шпали з маржею в 15%. Напевне доведеться йому ще почекати.
Юрій Школяренко, «Наші Гроші»
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!