«Справа Насірова» розбудила інтерес громадськості до інституту застав. 100 мільйонів: це мало, чи багато? Наскільки адекватним є такий захід? Які суми фактично сплачують підозрювані, і куди йдуть кошти?
Зокрема, лунають думки, що навіть велику заставу підозрюваний зможе виплатити, оскільки зміг до цього злочинним шляхом заволодіти великими багатствами.
Загалом, це прописано в ухваленому ще 2012 року новому Кримінально-процесуальному кодексі: сума застави повинна враховувати суму збитків та матеріальне становище підозрюваного.
ЕП проаналізувала, як суди виконують цю вимогу, і які запобіжні заходи вони обирали раніше. Зокрема, ми порівняли суми запобіжних заходів із сумами нанесених збитків на прикладі найгучніших справ.
Скільки завдали збитку і якою була ціна застави
Якою є логіка визначення застав?
З графіку вище випливає, що чіткої логіки нема.
Наприклад, Петру Блажківському, керівнику Полтавської обласної ДАІ, підозрюваному в корупції, призначили заставу, яка була навіть більшою за завданий збиток. Його впіймали на хабарі в 1 тисячу доларів, а під час обшуку вдома вилучили грошей на суму 1,5 млн грн.
За давньою українською традицією після цих подій він потрапив на лікарняне ліжко, а коли видужав, то спромігся слатити 10 млн грн застави. Але на тіл інших гучних справ це радше виняток. В інших випадках застава була меншою за збитки.
Заступнику міністра економіки в уряді Азарова Олександру Сухомлину на тлі усіх перелічених випадків інкримінували завдання найбільшого збитку — 4 млрд грн, це удвічі більше застави для того ж самого Романа Насірова.
Його називають творцем газової схеми Курченка. Офіційно ГПУ підозрювала Сухомлина в створенні злочинної організації та незаконному заволодінні державним майном в особливо великих розмірах.
Призначена застава — 100 млн грн, що в 40 разів менше за інкримінований збиток. І навіть її Сухомлин сплачувати не став — пішов на угоду зі слідством. Він разом із екс-першим заступником Державної податкової служби Андрієм Головачем, за словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, сплатив до бюджету 152 млн грн та дали цінні свідчення по справі.
Сам Головач мав також не малу заставу — 200 млн грн за підозри у збитках на 3 млрд грн. Тобто, застава була в 15 разів меншою за збиток. За словами генпрокурора Юрія Луценка, Головач також пішов на угоду зі слідством та сплатив ще раніше 130 млн грн в бюджет.
Рекордна різниця між призначеною заставою та збитком у екс-заступника голови правління «Укргазвидобування» Вадима Шленчака, якого підозрюють в участі у злочинній організації нардепа Олександра Онищенка і допомозі в розтраті коштів «Укргазвидобування».
Він сплатив 10 млн грн застави, хоча сума збитку сягає 740 млн грн. В даному випадку застава в 74 рази менше за завданий збиток. Цікаво, що спочатку розмір застави становив 50 млн грн, але потім суд вирішив, що матеріальний стан Шленчака і його сім’ї не дозволяє сплатити такі гроші, і зменшив її в 5 разів.
Бували випадки, коли застави не зменшувалися в ході справи, а збільшувалися. Фігуранти «справи Онищенка» Валерій Постний та Олег Рябошапка спочатку вийшли під заставу у розмірі 1 і 1,5 млн грн відповідно, але були повторно затримані. Після цього Постному суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 250 мн грн (майже в 6,5 разу меншу за збиток), а Рябошапка — 100 млн грн (16 разів). Такі застави арештовані сплатити не змогли.
Найбільш відповідні до збитків застави отримали колишній заступник керіника «Нафтогазу» Олександр (450 млн грн) та директор «Укрінтеренерго» Володимир Зіневич (365 млн грн). Останньому такий запобіжний захід скасували і відправили під домашній арешт, а от перший ще досі сидить у СІЗО.
Вони обидва є фігурантами уже згадуваної «справи Курченка». Так, у випадку з ним сума завданих збитків становить 1,285 млрд грн — майже втричі більше застави.
Обвинувачені рідко сплачують великі суми застав. Але головна причина не в тому, що у них немає таких грошей. Треба ще довести законність отримання цих коштів.
Більше 10 млн грн застави ніхто так і не сплатив, але українська правоохоронна і судова система настільки гнучка, що завжди можна піти на угоду зі слідством, дати цінні свідчення та вийти на волю.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!