На цьому тижні широкого резонансу набуло рішення НКРЕКП щодо компаній групи ДТЕК (Ріната Ахметова), які не дотримувалися ліцензійних вимог щодо мінімальних запасів вугілля на складах ТЕС. Ця ситуація потребує певного професійного аналізу.
Цієї зими виникла надзвичайно складна ситуація, найскладніша із грудня 2014р, коли в країні були віялові відключення електроенергії. Гострий дефіцит вугілля, різкий вивід десятків блоків ТЕС у аварійні ремонти, повне відключення Запорізької ТЕС — все це разом спричинило критичні проблеми та бурхливі публічні дискусії.
Давайте проаналізуємо кожен фактор цієї ситуації.
Позиція компанії ДТЕК, деяких експертів та політиків, що ситуацію спричинили економічні проблеми, недостатні доходи компаній і навіть лунали звинувачення проти різних органів державної влади.
Дійсно, звітність компанії «ДТЕК Енерго» за 2020 рк показала чистий збиток 19 млрд грн. Проте, якщо проаналізувати природу цього збитку, то видно, що такий збиток спричинили бухгалтерські переоцінки якихось фінансових активів та валютного боргу, а не статті, які вимагали реальних грошових затрат.
Набагато більш показовим є показник EBITDA (операційний прибуток до сплати відсотків, податків та амортизації), якими зазвичай користуються фінансові аналітики. За 2020 рік показник EBITDA склав 9,3 млрд грн, а рентабельність по EBITDA 20%. Така маржинальність є вищою за середньоринкову, як для вугільно-енергетичної компанії.
Компанія заробила на 17% більше, аніж очікувала згідно планів наданих кредиторам влітку (прогноз був 8 млрд грн). Звичайно, у абсолютних показниках у 2020р відбулося зниження доходів відносно 2019р. Це пояснюється зниженням споживання е/е та різким збільшенням «зеленої» генерації, яка виросла на 50% у 2020р і витісняла інші види генерації (ДТЕК є найбільшим гравцем і у «зеленій» енергетиці).
Звинувачувати імпорт із РФ та РБ, який тривав лише у 1 кварталі 2020р і склав лише 0,17% від нашого споживання, звичайно, несерйозно і непрофесійно.
А четвертий квартал 2020 року, за оцінками аналітиків Concorde Capital та Dragon Capital взагалі був найбільш вдалий для ДТЕК за останні 2 роки. Це відобразилося у показнику «грошові кошти» на 31 грудня 2020р — на рахунках компанії лежало 1,6 млрд грн, це на 514% більше, аніж рік тому.
1,6 млрд грн — це приблизно 800 тис тон вугілля по цінах грудня, це важливо запам’ятати.
Висновок — гроші на вугілля були, але їх на вугілля не використали. І даремно, це було помилкове рішення із точки зору бізнесу, і з точки зору іміджу/репутації, і з точки зору політичного сприйняття — і ось чому.
Бізнес.
Щоб покрити дефіцити електроенергії, у січні в Україну пішов імпорт е/е. За січень-лютий було імпортовано 777 млн кВт-год. Імпорт (нижня лінія на графіку) ішов тоді коли зростало споживання (верхня лінія), а блоки ТЕС (середня лінія) виводилися у аварійний ремонт — це все чітко видно на графіку.
Таким чином, ДТЕК через дефіцит вугілля просто віддав свою долю ринку імпортерам. Із цих обсягів не менше 500 млн кВт-год (для цього потрібно 250 тис тон вугілля) міг би виробити сам ДТЕК. А враховуючи преміальні ціни е/е у січні-лютому, це означає прибуток не менше 250 млн грн. Але цей прибуток не був зароблений через відсутність вугілля.
Також компанія ДТЕК фактично призупинила експорт електроенергії у січні-лютому до країн ЄС, хоча абсолютно реально було проекспортувати 800 млн кВт-год за ці 2 місяці, для цього потрібно було 400 тис тон вугілля. Враховуючи супер-преміальні ціни на європейських ринках у ці місяці, компанія втратила десь 800 млн грн прибутку, який могла заробити.
Отже, для того, щоб виробляти необхідну е/е для потреб України та на експорт, компанії ДТЕК було потрібно 250+400 = 650 тис тон вугілля.
Пригадуємо, що на рахунках компанії у грудні лежало 1,6 млрд грн, а це еквівалент 800 тис тон вугілля. Фактично компанія втратила біля 1 млрд грн прибутку, який могла отримати у січні-лютому, ринок давав такі можливості.
Політика, лобізм, вимоги, ірраціональна поведінка.
1 лютого у Міністерстві енергетики пройшла нарада щодо дефіцитів вугілля. Від представника ДТЕК прозвучали ряд пропозицій: 1) зняти «прайс кепи», 2) заборонити трейдерів на РДН (без них простіше робити цінові змови), 3) встановити, що ціна на внутрішньо-добовому ринку була вища, аніж на РДН (абсолютно неринкова ідея, яка суперечить всім європейським практикам).
Ну і прозвучало припущення, що до 15 лютого вугілля на ТЕС може зовсім закінчитися. Тональність таких вимог та момент для їх озвучення натякали, що труднощі у енергосистемі можуть використовуватися для продавлювання інших вигідних рішень, але які не мають відношення до кризи із дефіцитом вугілля у лютому.
Паралельно лояльні «експерти», політики та депутати на деяких телеканалах нібито з мотивів патріотизму вимагали зупинити імпорт, хоча тоді саме імпорт рятував від віялових відключень.
До речі, я тут мало писав про аварійні ремонти блоків ТЕС. Все просто — а на мою думку, їх і не було. Ну тобто були, але лише на папері. Як бачимо, масові «аварійні ремонти» раптово з’явилися, коли пішли морози і зросло споживання, і так само раптово зникли, коли зник дефіцит електроенергії.
Розгадка проста — у енергосистемі є правило, що всі електростанції зобов’язані виконувати команди диспетчера Укренерго. У разі кризової ситуації чи загрози віялових відключень споживачів диспетчер із причин операційної безпеки дає команду підняти енергоблок.
У кожного вугільного енергоблоку є резервне паливо — газ. Але на газу працювати було економічно не вигідно. Тому, щоб не піднімати блоки по команді диспетчера, ТЕС ДТЕК позначали свої блоки, як «аварійний ремонт». Як тільки дефіцит е/е минув і диспетчери Укренерго перестали давати команди на включення, всі блоки ТЕС різко «поремонтувалися».
Цієї зими відбулася дуже негарна та неприємна історія. Країна в окремі дні перебувала за 30хв від віялових відключень, системний оператор Укренерго балансував систему на грані можливого. Компанія ДТЕК мало того, що сама втратила можливість заробити біля 1 млрд грн прибутку для акціонера, для кредиторів, для шахтарів, для податків у бюджет, але і поставила під ризик усю країну.
Враховуючи весь комплекс факторів, вважаю рішення НКРЕКП правильним та справедливим. І головна суть його — щоб така ситуація більше ніколи не повторилося.
Держава у свою чергу має зробити відповідні висновки, зокрема: чим більша диверсифікація, чим більше альтернатив — тим менша залежність від одного джерела, тим менші ризики для енергосистеми, тим вища надійність енергосистеми.
P.S. Вже вчора ввечері на телеканалі «Україна 24» вийшло аж два (!) фільми «Слідами Тарасюка…» (Тарасюк — голова НКРЕКП). Мабуть, тепер всі мають злякатися і приймати рішення тільки в їх інтересах — цікаво, якась така задумка?
P.P.S. У ці години імпорт е/е в Україну із РФ та РБ складає 0 кВт-год. Такий же нуль буде і у вихідні дні. Немає потреби, ринок насичений українською е/е, яка продається по справедливій конкурентній ціні.
Андрей Герус
Опубліковано на Facebook автора
В тему: Кто из украинских олигархов может следующим попасть под «зачистку»
Как Медведчук и олигарх Лукашенко взяли под контроль импорт дизтоплива и сжиженного газа