Коли Кауфман отримав підряд на 1,6 мільярда він попросився на зустріч до Януковича. А коли сходив до Порошенка – контракт не відібрали.
Це історія про те, як перед очима українців зіграли спектакль довкола розпилу шаленої купи грошей на реконструкції Одеського аеропорту місцевими бізнесменами Борисом Кауфманом і Олександром Грановським. Спершу за часів Януковича провели нібито законний тендер, а потім при Порошенку – нібито чесний суд.
Дія 1. Одеський аеропорт. Входять Кауфман і Грановський
Олександр Грановський і Борис Кауфман
У липні 2011 року Одеська міськрада допустила Кауфмана та Грановського до реконструкції місцевого аеропорту. Їхній фірмі «Одеса аеропорт девелопмент» віддали 75% у ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» (МАО), решту статутного капіталу залишили у комунальній власності.
Бізнесменів допустили до реконструкції за умови того, що вони знайдуть $180 млн. Однак своїх грошей вони не дали і почали шукати зовнішнє фінансування. І знайшли.
У липні 2013 року МАО очолив В’ячеслав Хомяков, партнер бізнесмена Сурена Сардаряна, близького до тодішнього віце-прем’єра Олександра Вілкула.
Борис Кауфман і Віктор Янукович-молодший.
Аплодисменти від корупціонерів. Антракт. Починає працювати буфет
Дія 2. Україна. Янукович втік і у Кауфмана потік «дах»
В серпні 2013 року державний «Укрексімбанк» прийняв рішення про надання МАО кредит у розмірі $30 млн під державні гарантії. Тобто якби позичальник не віддав гроші, то кредит мала б погашати держава. Звісно цього кредиту не вистачило б на усю реконструкцію. Але згодом залагодили і це питання.
У вересні 2013 року держпідприємство «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту Одеса» розпочало тендер на реконструкцію.
26 грудня 2013 року тендер було завершено укладанням угоди вартістю 1,63 млрд грн. з ТОВ «Спецрембуд». Формально ця фірма не пов’язана з Кауфманом, на відміну від єдиного конкурента ТОВ «Проджекті-Ка», яке була зареєстрована у Одесі по пр. Шевченко, 4а. За цією ж адресою знаходиться «Фінбанк» та кілька компаній з групи Кауфмана-Грановського.
Але підстав сумніватись у приналежності «Спецрембуді» немає. Річ у тому, що замовник тендеру поставив вимогою, аби учасники торгів надали забезпечення у розмірі 16 млн грн. виключно у «Фінбанку». Так що власники цього банку могли запросто позбавити «допущені» фірми від зайвої конкуренції.
Також за кілька днів до остаточної угоди Кабмін Миколи Азарова приймає рішення про надання державних гарантій на всю реконструкцію аеропорту очікуваною вартістю 1,67 млрд грн. Тобто з Кауфмана-Грановського взагалі зняли тягар пошуку грошей, який повністю ліг на кишені платників податків.
Головна мізансцена першої дії. За даними з записника охоронця-референта Віктора Януковича Костянтина Кобзаря, оприлюдненими «Українською правдою», Борис Кауфман у дні завершення тендерних процедур попросився на прийом до «Межигір’я» «на доклад и поздравить».
Дія 2. Україна. Янукович втік і у Кауфмана потік «дах»
У цей час вже стояв Майдан, судячи з того ж записника Кобзаря, Януковича одночасно охороняли 700 військових, а сам президент гайсав на таємні зустрічі до Росії.
Одеська влада зрозуміла, що справу можна переграти і намітила на лютий розірвання угоди з фірмою МАО. Однак буремні події відсунули цю справу на другий план.
Вже після втечі Януковича, у березні одеський нардеп Олександр Дубовой звернувся до УБОПу з проханням перевірити діяльність групи Vertex United Кауфмана-Грановського. Назустріч побажанням міліція викрила конвертаційний центр у «Фінбанку».
А у липні прокуратура в інтересах держави подала позов до Госпсуду Одеської області щодо розірвання тендерної угоди зі «Спецрембудом» на реконструкцію аеропорту вартістю 1,63 млрд грн.
Аплодисменти від Майдану.
Дія 3. Банкова. Ніч. Кауфман входить до Порошенка
Нічний візит Кауфмана до Адміністрації президента Порошенка
Прокурори, порадившись з Держфінінспекцією, виявили купу претензій до замовника та учасників торгів. Що до замовника, то він встановив дискримінаційні вимоги, які обмежували конкуренцію. Що ж до учасників, то вони не відповідали умовам замовника, відтак мали бути відразу відхилені, і тендер не мав завершитись підписанням жодної угоди.
Суд у липні взяв справу до розгляду. Відповідачі в особі «Спецрембуду» просто ігнорували судові засідання. Але без них чомусь було вирішено не розпочинати розгляд по суті. І це був перший натяк, що вирішення долі Кауфмана перемістилось у інше місце. А незабаром трапився другий.
У ніч з 21 на 22 серпня журналісти програми «Схеми» зняли на відео візит Кауфмана до Адміністрації президента Петра Порошенка. Після цього візиту справа у суді почала рухатись, навіть без участі представника «Спецрембуду». Але почала вона рухатись у протилежному напрямку звідки йшли.
Видох розчарування від Майдану.
Дія остання. Одеський госпсуд. Кінець всім сподіванням
Тут ми трохи пофантазуємо про те, як могло б звучати для звичайних людей судове рішення від 19 вересня 2014 року. Виключно для кращого розуміння юридичних сентенцій представимо його удаваним діалогом між прокурором і суддею Юрієм Зайцевим.
Прокурор: Тендер було розпочато 25 вересня 2013 року, однак обидві фірми-учасника на той час за душею не мали нічого, окрім збитків. Лише у жовтні ці компанії почали брати в оренду «обладнання та матеріально-технічну базу, все обладнання», яке мусили б мати ще до початку торгів як доказ того, що це солідні компанії і вони можуть провести потужне будівництво за купу грошей.
Суддя: Ну зрештою вони ж взяли його в оренду? То які питання! А те що збитки (до того ж мізерні, у однієї фірми 300 тисяч, у другої двадцять) – так то таке, «суб’єктивна думка прокурора». До того ж учасники показали, що вони мають по 16 мільйонів гривень застави у «Фінбанку». Тобто гроші були якщо не в них, то хоча б у Кауфмана.
Прокурор: Замовник лише 13 січня 2014 року отримав проект та титул реконструкції від державних проектувальників. Тобто тендер у 2013-му проводили взагалі на невідомо які роботи, бо не було навіть креслень, ні з чого було робити детальні кошториси. І як у такому випадку «Спецрембуд» взагалі міг подати заявку, пораховану до копійки – 1629885953,89 грн.?
Суддя: Ну і шо, як не було проекту? Головне, що у замовника вже був договір на його отримання від розробника і це дало змогу почати тендер.
Прокурор: Учасники не всі сторінки своїх конкурсних заявок прошили та пронумерували!
Суддя: Все, що треба – було прошито. А те що непронумеровано, так то додаткові відомості про субпідрядників, надані учасником на запит замовника.
Прокурор (в бік): Так не підшивши перелік субпідрядників, цей «Спецрембуд» міг потім замінити їх на будь-які «рога та копита» і гроші тю-тю…
Суддя (в бік): Навіть не сумнівайся.
Прокурор: А ось іще питання. Оголосивши тендер замовник нічого не казав, що буде платити переможцю тендеру аванс у 30% від річного обсягу робіт. Однак в акцептованій пропозиції «Спецрембуду» це з’явилось. А так не можна: умови договору підряду мають відповідати тендерній документації.
Суддя: Тю. Тож мова йшла за «істотні умови, які обов’язково будуть включені до Договору про закупівлю, а не проект договору. При цьому в Документації конкурсних торгів не було жодної заборони, щодо перерахування авансу». Що ще?
Прокурор: Нічого не зрозумів. Але, добре. Ось ще убивчий аргумент, який виграє у всіх судах. А нічого що обидва учасника на підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт надали копії договорів без додатків до них, хоча вони є їх невід’ємною частиною? А саме: не приклали кошториси та договірні ціни, відтак взагалі не зрозуміло, чи провадили вони колись роботи, аналогічні реконструкції аеропорту ціною 1,6 мільярда гривень.
Суддя (після задумливої паузи): Давай, дасвіданья. 24 вересня я підпишу повний текст рішення, і в тебе буде десять днів на подання апеляції.
Прокурор (в сторону): Я зрозумів. Апеляції не буде – шкода часу.
Зойк розпачу від Майдану. Завіса. Овації від корупціонерів. Відкривається буфет.
Даруйте, що подача суддівського рішення в такій дивній формі. Однак по-інакшому про нього розповісти складно. Параметри, за якими в Україні відмінялись десятки тендерів – тут дали збій. Фахівці можуть перечитати його наодинці. Це весело.
Ну, і додатковим бонусом стало те, що суддівське рішення трапилось дуже вчасно. Особливо зважаючи на те, що наприкінці жовтня тимчасова комісія Одеської міськради з перевірки виконання фірмою МАО своїх зобов’язань констатувала, що інвестор «виконав їх у повному об’ємі».
Це вже, напевно, можна назвати фуршетом після прем’єри.
Юрій Ніколов, «Наші Гроші»
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!