На «Укррефтрансі» продовжує мародерствувати сімейний підряд Януковичів на чолі з Василем Ільчишиним
На нашому підприємстві декілька років працює корупційна команда, яку очолює директор ДП УДЦЗРП «Укррефтранс» Ільчишин Василь Михайлович. Команда працювала та продовжує працювати на благо сім’ї Януковича. Схеми заробітків дуже прості та викриваються одною перевіркою яка б відмовилася від винагород директора за мовчання.
Перше про що слід сказати це закупівля обладнання для підприємства за завищеними цінами. Тут одним із показових прикладів є співпраця з фірмою «Євростандарт», а саме закупівля фрезерних верстатів російського виробництва. Верстати які пропонувалося придбати за 2597200 грн були придбані за 5120000 грн. Перевитрати коштів на одній угоді складають — два с половиною мільйони гривень! Директор ТОВ «Євростандарт» Цируль Вадим Сергійович є сином головного технолога «Укррефтранс» Цируля Сергія Михайловича. Отже батько замовляє обладнання у сина за «зниженими» цінами. Таких злочинних договорів з ТОВ «Євростандарт» декілька. Виконавець — головний технолог. Для уникнення відповідальності за незаконні закупівлі директор «Укррефтранс» Ільчишин В.М. виписує доручення на підпис договорів головному інженеру «Укррефтранс» та звісно свій підпис директор не ставить.
Наступна фірма для відмивання коштів — ТОВ «Оберт». Поле діяльності цієї організації дуже велике. Основний дохід від поставки наплавочної шихти, яка застосовується при наплавці деталей при відновленні на установках струму великої частоти. Шихта яка поставляється Обертом позиціонується як «сама краща», а інші дуже погані, хоча це тільки думка головного технолога, ніяких експертиз по цьому питанню ніхто не проводив. Склад цього продукту відомий з 1962 року.
Слід додати, що на інших галузевих підприємствах (як і раніше на на нашому) ці деталі наплавляються звичайним порошковим дротом і собівартість ремонту в рази нижче!
Поставка так званого нестандартного обладнання – типовий прийом для відмивання грошей на «Укррефтрансі». Адже дуже вигідно не просто поставляти на підприємство типове обладнання, ціни на яке нескладно проконтролювати, а виконувати роботи по розробці та поставляти «своє» обладнання, ціни на яке відслідкувати дуже складно. Останній приклад (було багато) це поставка так званої «установки для наплавки шпінтона». Так звана установка складається з типового звар. напівавтомата, типового обертача та простого маніпулятора, ціна на окремі одиниці не складе більше 70 тис.грн. Але якщо назвати все установкою та ще й дати їй свою назву, то аналогів на ринку не знайдеш (альтернативні пропозиції надають дружні фірми). Отже ціна 200 тис. грн.! Ця ціна так сподобалася директору «Укррефтранс» що вже готується ще одна закупівля у того ж «Оберта». ,тільки ціна стала вищою на 40 тис. грн..
Звісно, що просто так творити такі справи без криші в Укрзалізниці було б дуже важко. Надати прямі докази причетності в цьому зверненні немає можливості, але це вже робота відповідних органів. Є інформація що куратор цих закупівель перший заступник генерального директора Сергієнко М.І.(От де потрібна люстрація).
Окремим пунктом слід розказати про Державне підприємство «Український транспортно-логістичний центр» (ДП «УТЛЦ», далі логцентр). Абсолютно непотрібна дублююча організація ,через яку контролюються перевезення вагонами, яка бере процент за свої послуги. ДП УДЦЗРП «Укррефтранс» виконувало перевезення своїм парком вагонів, та отримувало кошти за перевезення на свої рахунки від замовників. Після створення логцентру (за ініціативою Януковичів) директор «Укррефтранс» Ільчишин В.М. усно надає вказівку заборонити укладання договорів із замовниками та направляти їх на логцентр. Отже «Укррефтранс» позбувається контролю над своїми доходами від перевезень власними вагонами, якість та кількість перевезень не збільшується, тільки фінансовий потік від плати за користування легко направляється не підприємству-власнику, а на зарплату логцентру в карман сім΄ї . На сьогоднішній день успішне підприємство, яке поповнювало бюджет міста вимушене просити кошти для зплати податків та заробітної платі в УЗ.
Не можна не зупинитись окремо на особі директора — Ільчишина В.М. Назначений в 07.12.2010 року на цю посаду спромігся за рахунок підприємства та поза чергою забезпечити себе 3 кімнатною квартирою в м.Києві. До речі в черзі на житло працівники підприємства чекають більше 30 років. Виникає питання: якщо підприємство в м.Фастові, то для чого квартира в Києві? Та ще не просто квартира, а 3 кімнатна 2-х ярусна вартістю 921тис. грн. Можна погодитись, що для роботи потрібне службове житло, але звісно там де і є підприємство , а не в іншому місті. Та директор на цьому не зупиняється і в 2014 році незаконно приватизує службову квартиру не без допомоги згоди голови профспілки Шульги В.В. Для комфортної доставки на роботу директора з м.Вишневе в м.Фастів в 2013 році був придбаний автомобіль NISSAN Murano вартістю 400 тис. грн. За всю історію ДП УДЦЗРП «Укррефтранс» мабуть самий дорогий директор, який нічого крім високих витрат, для робітників свого підприємства не зробив.
Для допомоги в відмиванні коштів директор призначив начальником відділу матеріально-технічного забезпечення (далі МТЗ) свою людину Дадаяна О.С., який до цього ніколи не працював на залізниці та не мав досвіду роботи в залізничних структурах. Але цей факт не завадив йому розвернути широку «комерційну» діяльність. На роботу з м.Києва Олег Сергійович їздить на власному джипі. Одні тільки витрати на паливо вимагають коштів, які не перекриває зарплата начальника відділу на держ. підприємстві. Є над чим замислитись. Всі закупівлі ідуть з погодженням цього спеціаліста, декілька разів працівники відділу МТЗ зверталися до директора про зловживання службовим становищем свого начальника та придбання матеріальних цінностей по завищеним цінам, але, звісно, — безрезультатно. Копії підтверджуючих документів про порушення правил закупівель додаються.
Дуже яскравий приклад бездарної витрати коштів при останньому директорі це «покращення» алеї слави — невеликих конструкцій для встановлення фотографій найкращих робітників підприємства. Була зроблена елементарна робота — на старі конструкції нашито металеві листи та ще виготовлено таблички з назвами цехів, які і встановлено над входом до них. За «покращення» було витрачено 120 тис. грн.! Напевно, з позолотою таблички коштували б дешевше.
Всі вищевикладені факти можна легко перевірити просто направивши дійсно незалежну перевірку по договорам зі згаданими фірмами. Викриються і завищені ціни й підставні альтернативи і родинні зв’язки постачальників з ініціатором закупівель.
З повагою! Колектив Укррефтранс.
Александр Бобров, Антикор