Руслан Демчак
Нардеп від БПП Руслан Демчак 12 вересня, на святкуванні Дня міста Липовця, повідомив кого блок Петра Порошенка «Солідарність» буде рекомендувати на міського голову Липовця, а кого — у кандидати в депутати до облради від Липовецького району. Про це повідомляє прес-секретар Громадянської Мережі ОПОРА у Вінницькій області Галина Сегеда.
Ними виявились чинний міський голова Липівця Микола Майданюк та помічник самого Демчака Сергій Остапенко. З приводу кандидата у міські голови Липовця – ним виявився старий компартійний працівник – Майданюк Микола Іванович. Він був обраний на посаду мера у 2010 році як висуванець КПУ.
Заглянувши до його біографії знайдете, що Микола Майданюк у кращих традиціях партійних працівників дослужився до високих посад починаючи із секретаря Липовецького райкому комсомолу, а згодом і завідувача ідеологічним відділом Липовецького райкому Компартії України.
Що ж тоді виходить – сам Демчак голосує за закон про заборону комуністичної ідеології та використання символіки радянського періоду, а на пост мера у своєму окрузі представляє комуніста як члена його нової команди.
Більше того – кандидат до облради та за сумісництвом помічник Демчака теж не менш «новий» та не заплямований — Остапенко Сергій Володимирович. На сайті Липовецької райради вказано, що Остапенко — депутат райради, член партії Тігіпка «Сильна Україна», яка потім влилась у Партію регіонів.
Під час представлення кандидатів Демчак наголосив: «Дуже важливо, щоб керівники громади були люди компетентні, були люди – патріоти своєї маленької батьківщини».
Ось така нова команда у Демчака. Ось така ціна нинішнім брехливим депутатам та чиновникам. На неугодних чіпляють політичне клеймо переслідувань, а своїх відбілюють як коноплю в річці.
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!
В Україні настала епоха олігархів і кар’єристів. Осінні вибори — остання можливість будувати життя по-новому. Європа не зробить за нас вибір на виборах.
Смело, и это в разгар декомунизации. Улицы то мы переименуем. Но заживем ли мы по-новому с таким подходом?
Думаю, що не в приналежності Майданюка до якоїсь партії треба шукати біду, бо в кожній партії є порядні люди і сволота. Страшно те, що у цьому прикладі ми бачимо провладний тиск на виборців. До чого ми котимося? До репресіЙ?