Юрий Бойко
«Економічна правда» вже публікувала розслідування про зосередження в руках однієї з фінансово-політичних груп низки великих підприємств ЖКГ України.
Під час правління Віктора Януковича олігархи розбирали державні та комунальні підприємства, як гарячі пиріжки.
Подейкували однак, що половина підприємств галузі належала «Сім’ї».
За кілька років причетні до Юрія Бойка та Дмитра Фірташа компанії спробували взяти в концесію чотири водоканали. Успішними були лише три спроби, але, скоріш за все, згадані бізнес-партнери не зупиняться на досягнутому.
Більше того, навіть за складних політичних умов для «регіоналів» та віденського ув’язнення Фірташа водоканали контролюють управлінці «газовиків».
Як відомо, за умовами концесії комунальне майно не переходить у власність, а лише передається у довгострокову оренду. Кожного разу об’єкт концесії аналізують на можливість отримання прибутку та розглядають потреби в інвестиціях.
При передаванні майна у концесію існують такі проблеми: сплата щоквартальних платежів, фактичне інвестування відповідно до договору та побудова корпоративної структури, коли інформація про кінцевих бенефіціарів «губиться» в офшорних зонах.
Після попередньої публікації її фігуранти висловили невдоволення. За їхніми словами, ніхто не збирався відчужувати власність громад, податки будуть сплачуватися за місцем реєстрації, а планові інвестиції в об’єкт стануть реальністю.
У зв’язку з цим варто проаналізувати результати діяльності менеджменту концесіонерів, порівнюючи їх із задекларованими завданнями та цілями.
Через складну ситуацію на сході України доречно взяти річні результати діяльності ТОВ «Білоцерківвода». Компанія входить у структуру, кінцевими бенефіціарами якої, скоріш за все, є група «газовиків».
Отже, оперативне управління комунальним майном проходить у межах, визначених в ході численних переговорів та відповідних норм договору з міськрадою.
Постійні нарікання на якість води у найбільшому місті Київщини щоразу нагадують директору «Білоцерківводи» Ользі Бабій про необхідність працювати надалі саме на благо місцевої громади. Чи вдасться зробити воду кращою, покаже лише час.
Зрозуміло, що через зношеність основних фондів за рік поліпшити якість води майже неможливо. Тим не менш, концесіонер звітує про інвестиційні покращення. Придбано кондуктометр в лабораторію питної води на очисних спорудах, придбано та встановлено зворотний клапан на насосній станції першого підйому.
Два різні джерела стверджують, що Бойко та Фірташ у випадку з концесією білоцерківського водоканалу були лише прикриттям, а справжнім вигодонабувачем виступав народний депутат Володимир Полочанінов. Інтерв’ю з ним — трохи нижче.
За словами джерел, компанія «Хімічно-промисловий альянс», яка є власником ТОВ «Білоцерківвода», була введена лише для убезпечення схеми від рук Януковича.
Джерела переконують, що під час його правління «Київводоканал» контролював близький до «портрета» — так називали Януковича у певних політичних колах — Павло Литовченко, і загроза мала бути саме від нього.
Відповідальні за успіхи концесії
На місцевому рівні передавання в концесію комунального майна лобіювала група Полочанінова. Перший близький до нього депутат міськради Білої Церкви працює у компанії-концесіонері «Білоцерківвода», другий — очолює комісію з питань ефективного управління об’єктами комунальної власності — «комісії з питань концесії».
Тесть парламентаря паралельно з депутатством у міськраді донедавна обіймав посаду директора КП «Білоцерківводоканал». Зараз обов’язки директора виконує інша особа — Ю. Юренко.
Безперечно, концесіонер управляє майном набагато ефективніше, ніж черговий політично узгоджений кандидат. Тому передавання майна в оперативне управління — не обов’язково погано. Держава завжди поступалася в ефективності приватним структурами, але лише при відповідному контролі з боку владних структур.
По суті, місцева політична еліта разом з директором Бабій взяли на себе відповідальність за належне надання послуг водопостачання та водовідведення.
Деякі білоцерківські політики у соціальних мережах та на зборах громадян натякають, що група Полочанінова заробляє завдяки контролю над життєво важливим підприємством. Проте такі факти не були підтверджені жодними документами.
Бій за міні-ГЕС
Іншим яблуком розбрату між групою Полочанінова та опозиціонерами став проект будівництва міні-ГЕС неподалік Білої Церкви. Вироблена енергія повинна була продаватися державі за «зеленим» тарифом — в Україні він чи не найвищий у Європі.
Кількість струму, який могла виробляти ця ГЕС, майже дорівнює потребам водоканалу. За словами Полочанінова, у випадку підписання «Білоцерківводою» контракту концесіонер міг би зафіксувати вартість електроенергії на кілька років, що дозволило би не чіпати тариф у даній складовій.
При цьому власник споруди ТОВ «Гідро-інвест» сплачуватиме податки і збори. Підприємство зареєстроване у Білій Церкві в офісному центрі на вулиці Торгова, 10. Ключові політичні гравці міста власником цієї будівлі називають Полочанінова.
Згідно з державним реєстром, офіційним власником компанії «Гідро-інвест» є ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд «Титан».
Такі структури зазвичай створюються для передавання своїх корпоративний прав в управління особам, що були обрані або призначені на посади. Автор недавно описував нововведення при передаванні активів в управління іншим особам.
Противники будівництва розігрують карту екологічної катастрофи.
Однак після деталізації схеми розміщення греблі експерт у сфері енергетики, заступник глави «Нафтогазу» Олександр Тодійчук зробив висновок, що значної шкоди будівництво міні-ГЕС не завдасть. Конструкція греблі не має жодного стосунку до конструкції споруди, а остання лише пропускає воду через лопаті турбін.
Головний аргумент противників будівництва — турбіна подрібнюватиме рибу, і через це замулюватиметься річка. Однак встановлення спеціальної сітки може вирішити цю проблему, кажуть фахівці. Схоже, групи впливу борються лише за економічні важелі.
Наразі триває судовий процес, на якому депутат Валерій Ямковий оскаржив рішення міської ради про дозвіл на будівництво даної споруди. Служителі Феміди підтримали цю позицію двічі, але судові баталії ще не скінчилися.
Цікаво, що інтереси органа місцевого самоврядування захищає юрист, який, за словами Ямкового, працює у «Білоцерківводі». Директор підприємства Ольга Бабій заперечила факт такого працевлаштування, хоча й підтвердила факт представництва цим юристом інтересів «Білоцерківводи».
Це — чергове підтвердження факту зв’язку водоканалу та будівництва ГЕС. Скоріш за все, за обома проектами стоять одні і ті ж люди, що мають спільні бізнес-інтереси.
Модернізація як виклик
Модернізація та інвестиції в основні фонди взятого у концесію майна потребують не тільки коштів, але й компаній-підрядників. До моменту передавання в концесію усі ремонти «Білоцерківводоканал» робив за рахунок власних працівників та сил. Тепер ситуація протилежна: «Білоцерківвода» наймає підрядників.
Чи правильно це, сказати важко, бо не зрозуміло, наскільки якісно робилися ремонти за попередніх керівників. Принаймні прориви труб траплялися ледь не щомісяця.
За словами директора «Білоцерківводи», підготовка до проведення ремонту потребує часу. Спочатку слід виготовити проектну документацію, потім — провести експертизу, відтак — погодити папери з Білоцерківською міськрадою.
На практиці загальний термін проведення підготовчих робіт до проектування потребує 30-60 днів, а проектування та погодження проекту — три-шість місяців.
Окремо варто зосередити увагу на формулі, за якою визначається розмір сплати щоквартального концесійного платежу. Не будучи експертом, її неможливо зрозуміти.
За період управління майном білоцерківської громади «Білоцерківвода» сплатила такі концесійні платежі: за третій квартал 2013 року — 553 210 грн, за четвертий квартал 2013 року — 553 210 грн, за перший квартал 2014 року — 569 807 грн.
Бабій зазначила, що концесіонер сєвєродонецького водоканалу сплачує за рік 3 млн грн або 750 тис грн за квартал. Таким чином, кожен випадок передавання майна дає різні результати — навіть у розмірах оплати обумовлених концесійних зборів, не кажучи про масштаби модернізації та терміни її виконання.
За словами Бабій, сплачуються всі передбачені діючим законодавством податки та збори. Саме це питання було одним з основних моментів, оскільки структура власності та кінцеві бенефіціари на території Кіпру давали змогу обійти занадто високі порівняно з острівною республікою фіскальні платежі в Україні.
«Білоцерківвода» сплачує податки за місцем розташування виробничих потужностей. У другому півріччі 2013 року компанія перерахувала в бюджет 5 681 935 грн, а в січні-травні 2014 року — 8 325 210 грн.
Громадський контроль
Аналізуючи інформацію про діяльність концесіонера, можна зробити висновок, що злісних порушень не виявлено. Так, існують проблеми, але вони несуттєві. Більше того, концесія, можливо, і є тим єдиним варіантом виведення сфери ЖКГ на якісно новий рівень за максимально короткий термін.
До слова, у жодному великому місті України не проводилася системна робота з покращення надання послуг централізованого обігріву, водопостачання чи водовідведення. Основні фонди підприємств зношені та морально застаріли.
Передавання великих комплексів до приватних рук не повинно стати нав’язливою ідеєю для депутатів місцевих рад. Тільки повноцінний громадський контроль за сплатою платежів, проведенням модернізації та ремонтів може стати ключовим механізмом успішного функціонування інституту концесії в Україні.
Народний депутат Володимир Полочанінов, фракція ВО «Батьківщина»
— Будете ли вы баллотироваться на парламентских выборах 2014 года?
— Баллотироваться не буду. Все без исключения депутаты седьмого созыва в той или иной степени виноваты в том, что происходит сейчас в стране. Кто больше, кто меньше — не имеет разницы.
В этой Верховной раде, по моему мнению, процентов семь-десять людей с нужными сейчас моральными принципами и убеждениями. Считаю, что этими 10% можно пожертвовать ради того, чтобы избавиться от остальных 90% мусора. Люстрацию нужно начинать с себя, как бы пафосно это ни звучало.
Это не означает, что я перестану заниматься общественно-политической деятельностью.
— Какое вы имеете отношение к ООО «Гидро-инвест» и строительству мини-ГЭС возле Белой Церкви?
— Я не являюсь ни собственником, ни конечным бенефициаром этого проекта, но являлся и являюсь сторонником любых проектов по альтернативной энергетике.
Степень зависимости Украины от импортных энергоносителей мы еще почувствуем этой зимой. Поэтому проекты, позволяющие приблизить энергетическую независимость если не всего города, то хотя бы стратегических предприятий, — жизненная необходимость и вопрос выживания.
— Если не имеете, тогда кто стоит за строительством возле дамбы?
— Инвестиционный фонд, желающий вложить в этот проект 2,5 млн евро. Всей структуры собственности я не знаю и никогда не пытался узнать. Если вам интересно — поинтересуйтесь в самой компании.
Мотивация фонда в том, что есть потребитель на весь объем вырабатываемой энергии — «Белоцеркиввода». Мотивация «Белоцеркивводы» в том, что есть возможность фиксировать или прогнозировать рост стоимости энергоносителя.
Мотивация моя как белоцерковчанина и потребителя очевидна: доходы в местный бюджет и прогнозируемая стоимость энергоносителя, а значит, и воды.
— Работают ли связанные с вами люди в концессионере «Белоцерковвода»? Работали ли связанные с вами люди в КП «Белоцерковводоканал»?
— Директором КП работал мой тесть. Сейчас он на пенсии.
— Насколько успешна работа концессионера водоканала?
— Как мне кажется, результаты даже за такой короткий период очевидны. Это 4 млн грн дополнительно в городской бюджет. Это постоянно улучшающееся качество воды. Это наличие готовых или в стадии разработки проектов по модернизации основных производственных фондов предприятия.
За год сделано больше, чем за все двадцать три года независимости. Я убежден, что ЖКХ может спасти только государственно-частное партнерство.
— Почему депутаты горсовета из фракции ВО «Свобода» отбрасывают возможность передачи в концессию коммунальных предприятий?
— Это либо идиоты, либо враги. Задача городских властей и депутатов — следить за добросовестным выполнением условий концессии и носить на руках тех, кто идет инвестировать в инфраструктуру города.
Заява про складення повноважень В.Полочаніновим.
Быть противником таких инвестиций — означает быть врагом своего города или полным идиотом, не имеющим ни малейшего представления о том, как живет остальной цивилизованный мир.
— Какая существует связь между группой Фирташа-Бойко и вами?
— Знаком с Бойко много лет. Иногда играем в футбол, катаемся на велосипеде, он вернул меня после 20 лет перерыва в хоккей, за что я ему благодарен.
В политике у нас, мягко говоря, разные взгляды. Если вы помните, я по собственному желанию ушел с должности первого заместителя главы областной госадминистрации и отказался стать членом Партии регионов. Это было в 2010 году, а не в 2014 году. Бизнес-партнером Бойко или Фирташа я никогда не был.
— Есть информация, что Бойко просто прикрыл вас от людей Януковича. Это подтвердили в киевской прокуратуре. Там сейчас есть материалы по «Киевводоканалу» и Павлу Литовченко. Бойко вас «прикрывал от «портрета»?
— Не знаю. Этот вопрос лучше задать Бойко или Януковичу. Даже если это имело место, то я вряд ли узнал бы это от Бойко и тем более от Януковича.
— Имеете ли вы отношение к концессионеру «Белоцерковвода»?
— Ни собственником, ни конечным бенефициаром компании я не являюсь. Знаком лично с руководством компании. Считаю, что ее директор — не просто человек на своем месте, эффективный управленец и профессионал, но еще и человек с близкими мне моральными принципами.
Я не скрывал, что испытываю симпатию к коллективу «Белоцерковводы» за то, что они делают для предприятия и города. Если они продолжат в том же духе и станут публичной компанией, я сам стану ее акционером.
Пока децентрализация в стране существует только на бумаге, поэтому такие предприятия все еще находятся в неоправданно высокой зависимости от центральных органов власти. Я помогал и буду помогать предприятию.
— Сколько вы потратили денег на два стадиона в рамках проекта «Рух молоді» (проект Полочанинова и футболиста Тимощука в сфере развития спорта. — ЭП)?
— Два стадиона и площадка для воркаута стоят как новый «Мерседес» или «Рэнж ровер». Каждый раз, когда мимо проезжает такой автомобиль, нужно понимать, что проехал лучший в Украине школьный двор со спортивными сооружениями.
P.S. 2 вересня 2014 року Володимир Полочанінов написав заяву про складення повноважень народного депутата. Це стало наслідком, як він зазначив, «цинізму і лицемірства у стінах парламенту».
Олександр Лємєнов, Економічна правда
Подписывайтесь на наши каналы в Telegram, Facebook, Twitter, ВК — Только новые лица из рубрики СКЛЕП!